2.6.Сикативи

Сикативи – це речовини, що сприяють швидкому висиханню фарби. Хорошими сикативами є: кобальтові, свинцеві й марганцеві. Для живопису можна рекомендувати кобальтові сикативи. Цинкові й кальцієві сикативи застосовуються в тому разі, якщо поверхні потрібно надати твердості й блиску.

2.7.Олія для живопису

Лляна олія в живопису використовується як: сполучна речовина фарби, розріджувач під час роботи, верхній покривний шар.

Ущільнена олія

Урешті-решт, висихаючи на полотні, олія ущільнюється. “Зайва” вода (побічний продукт під час видобування олії з насіння) випаровується, а ультрафіолетове проміння (за достатньої кількості сонячного світла) – згущує та досушує її. Проте бажано, щоб олію було згущено й відбілено перш, ніж вона стане частиною живописного шару. Ущільнена олія чистіша й світліша, сохне вона швидше за звичайну, “сиру”.

Ущільнену олію можна приготувати самостійно.

1. Візьміть широку пластмасову ванночку (краще – емальовану металеву). Поряд із верхнім пругом зробіть невеликі отвори, діаметром 3 – 4 мм, для покращення руху кисню всередині ванночки.

2. Потому налийте в цю ванночку “сирої” олії таким чином, аби глибина її шару становила 1,5 – 2 см.

3. Накрийте ванночку марлею (складіть її вдвічі або втричі, щоб не потрапляло сміття) і поставте на сонце.

4. Тримати олію на сонці слід до утворення тонкої плівки (практика показує, що це відбувається протягом кожних 4 – 5 днів). Її потрібно вмішувати (занурювати) тоненькою паличкою у нижні шари олії і повторювати цю процедуру кожні 4-5 днів до остаточного одержання однорідної густої прозорої маси.

Така олія, “варена” на сонці протягом 40 сонячних днів, називається ще олійним лаком або натуральною оліфою. Під час роботи ущільнену олію розводять у пропорції 1:1 уайт-спирітом. Вона ж може слугувати й покривним лаком.

Оксидовану олію одержують продуванням крізь олію гарячого повітря.

Полімеризована олія – олія, зварена без доступу кисню.

Слід мати на увазі, що олія сама по собі жовкне і тьмяніє. Особливо, якщо вона тривалий час перебувала в темряві, в умовах підвищеної вологості або за температури, нижчої від 0º С. Зловживати кількістю олії під час виготовлення і розчинення фарб не слід.

Від сонячного світла олія у фарбах світлішає.

В усіх засобах покращення якості олії для живопису єдина мета – відбілити й згустити її, з тим, аби пришвидшити її висихання. Олії, що використовуються в техніці олійного живопису, можна розподілити на дві групи: ті, які швидко сохнуть, проте утворюють плівку, що швидко жовкне; і ті, що сохнуть повільно, проте утворюють плівку, котра не жовкне з часом.

Олія для живопису повинна відповідати наступним вимогам:

• сохнути не надто довго й утворювати рівномірну плівку. Відомо, що фарба, перш ніж висохне, утворює плівку, через що в художника під час роботи виникає чимало проблем;

• олія не повинна містити решток органічного слизу, наявність якого робить олію каламутною, а на момент висихання – погіршує міцність та однорідність шару фарби;

• видалити слиз із олії можна фільтруванням крізь паперові фільтри. Існують також інші способи фільтрації: хлібні сухарі, вугільні фільтри, збовтування олії зі снігом.