- •Передмова………………………………………………………………..4
- •2.12.Особливості змішування олійних фарб…………………………..55 Розділ 3. Методика використання художніх матеріалів
- •2.1. Основи для олійного живопису.
- •2.2. Клеї для проклеювання полотна і ґрунтів
- •2.3.Пластифікатори й антисептики
- •2.4.Ґрунти для живопису.
- •2.5. Розчинники фарб для олійного живопису
- •Розчинники фарб для олійного живопису
- •2.6.Сикативи
- •2.7.Олія для живопису
- •2.8.Лаки для станкового живопису
- •2.9. Воскові мастики, виготовлення та застосування.
- •2.10. Сучасні допоміжні матеріали для живопису олійними
- •2.11.Фарби олійного живопису
- •2.12.Особливості змішування олійних фарб
- •Розділ 3. Методика використання художніх матеріалів в навчальних постановках з академічного живопису
- •3.1. Відомості з історії колірних моделей
- •3.2.Авторская методика «Колористичне дерево»
- •3.3.Барви у структурі «Колористичного дерева»
- •3.4.Змішування фарб за допомогою моделі «Колористичного дерева»
- •3.5. Практичні рекомендації щодо змішування фарб
- •Післямова
- •Українсько-російський покажчик технологічних термінів живопису
- •Список використаної літератури
2.5. Розчинники фарб для олійного живопису
Розчинники : скипидар (терпентин), уайт-спірит, пінен,– усі вони через деякий час випаровуються із шару фарби. Скипидар видобувають із деревних смол (сльози дерев). Пінен і терпентин – фракції скипидару, які відрізняються лише здатністю більшою чи меншою мірою “розчиняти – руйнувати” молекулу олії у фарбі. Скипидар має властивість більшою мірою проникати всередину шару фарби ніж уайт-спірит або пінен. Тому, коли необхідно “наповнити олією” потьмянілий шар фарби, краще як “пом’якшувачем” шару фарби скористатися скипидаром.
Уайт-спірит, бензин і гас – фракції нафти. В олійному живопису як розріджувач використовують уайт-спиріт.
З ефірних олій використовуються: спикова, лавендулова, гвоздична, розмаринова олії, ефірні олії копайського, канадського та сибірського бальзамів.
Таблиця № 6.
Розчинники фарб для олійного живопису
Опис |
Примітки |
Пінен |
|
|
Дає із сіркою сірчані сполуки, що конденс. у смолу.Присутність сірки у віль-ному стані не виключена в кадмієвих фарбах, ульт-рамарині та кіноварі. |
Скипидар |
|
Живичний, або бальзамовий, одержується за допомогою перегонки продуктів підсочування сосни та ялини. Скипидар зміню-ється під впливом окису алюмінію, що міститься у багатьох пігментах – синьому кобальті, краплакові, природних землях,т.ін. |
Живичний, або бальзамо- вий скипидар – найбільш цінний і має вищу, порівняно з іншими видами скипидару, якість. |
Лавендулова олія |
|
Зазвичай безколірна, інколи злегка жовтувата або жовтозелена, має приємний запах. Лавендулова олія містить переважно терпен з високою температурою кипіння – вищою за 200°С. |
За відсутності у складі пінену, лавендулова олія може вважатися речовиною, що затримує висихання олійних фарб.
|
Спикова олія |
|
Жовтувата рідина з камфорним запахом. Температура кипіння 160 – 260°С. Склад: камфора, борнеол, камфен, пінен, терпінел, цинеол (10%), ліналоол та гераніол. |
За якістю спикова олія вважається дещо гіршою од лавендулової та вико-ристовується переважно тими з малярів, які уникають запаху скипидару. Спикова олія не випа-овується так швидко і цілковито, тому для малярства виявляється цін-нішою. |
Розмаринова олія |
|
Склад: пінену 30%; камфену 20%; цинеолу 10%; камфори 7%; борнеолу 18,8%; сесквітерпену 8%. |
За властивостями набли-жається до бальзамного скипидару і спикової олії.
|
Ялицева олія |
|
Фракція ефірної олії сибірського ялицевого бальзаму з температурою кипіння 155 – 164°С. У складі майже 50% олії, містить: пінен, камфен і ноопінен, тобто речовини із сильними окислю- вальними властивостями. |
Може використовуватися в малярстві як розбавлювач фарб і розчинник олій і смол. |
Уайт-спиріт |
|
Сорт бензину. Питома вага 0,77, температура кипіння = 140 – 150°С. Одержується за перегонки нафти. Рідина безколірна. |
Має здатність розчиняти сполучні олійних фарб і не так швидко випаровується, що має позитивне значення для малярських фарб. |
Ксилол |
|
Одержується з кам’яновугільної смоли; це прозора й безколірна рідина зі слабким запахом, яка не змішується з водою, проте добре розчиняє смоли, олії тощо. Температура кипіння ксилолу 138 – 142°С; пит. вага – 0,857. |
Застосовується як роздріджувач олійних фарб. |