Вступ і. Основні поняття про технічні засоби реалізації інформаційних процесів

1. Комп'ютеризація інформаційної діяльності

Автоматизація дослідницьких і комплексних випробувань є об'єктивною необхідністю на сучасному етапі розвитку науки і техніки. Швидкість прогресу в галузі автоматизації наукових досліджень сприяє бурхливому розвитку комп'ютерної техні­ки і, як наслідок, поява комп'ютерів із високими технічними характеристиками.

Саме через ефективність використання ПК частіше визна­чаються основні характеристики сучасного стану технічних за­собів інформаційної діяльності, оскільки комп'ютери слугу­ють не лише для опрацювання даних, але і для управління на всіх рівнях ієрархії роботою системи в цілому.

У зв'язку зі значним подешевшанням комп'ютерних засо­бів спостерігається широке їх упровадження в окремі ланки інформаційної діяльності, тобто спостерігається децентралі­зація, впровадження ПК на всіх рівнях інформаційної діяль­ності.

Сьогодні у промислово розвинених країнах велику увагу приділяють розвитку й удосконаленню технічних і програм­них засобів інформаційної діяльності в цілому і окремих підсистем. У структурі функцій інформаційної служби можна виділити кілька компонентів: збирання даних, реєстрація і на­копичення даних, опрацювання, подання, зберігання і поши­рення. На кожному етапі використовують технічні засоби для вдосконалення діяльності інформаційних служб.

Розробки останніх років відображають тенденції розвитку технічних засобів інформаційної діяльності в бік ускладнення виконуваних функцій при одночасному спрощенні структурної системи за рахунок широкої децентралізації, продажу комп'ю­терної техніки.

З одного боку, збільшення продуктивності праці інформа­ційних працівників за рахунок збільшення швидкодії і забез­печення гнучкості конфігурування комп'ютера, а з іншого - праця стає все більш простою завдяки широкому впроваджен­ню комп'ютерної техніки.

Відмічається створення інтегрованої системи програмного забезпечення, що включає в себе як засоби збирання експерт­них даних, так і засоби їх аналізування та опрацювання.

2. Способи реєстрування даних

Реєстрація даних, тобто запис їх на магнітних носіях, являє собою деяку сукупність процесів. Всі відомі способи реєстру­вання даних поділяються на три групи:

• нанесення шару речовини на носій;

• зняття шару речовини з носія;

• зміна стану речовини на носієві.

До першої групи належать: друкування чорнилом, олів­цем, копіювання на носій даних у цьому випадку є звичайний чи спеціально підготовлений папір, а реєструючими засоба­ми - стержні, перо з чорнилом, кулькові ручки тощо.

До другої групи належать різцеві і перфораторні способи реєстрації. Реєструючий засіб - різець, що знімає тонкий шар речовини з поверхні носія, чи пуансон, що пробиває в носії отвори.

Третя група найбільш численна. Змінити стан речовини можна впливом на носій електричним, магнітним полем, про­меневою енергією і енергією заряджених часток. Носії даних -папір, магнітні стрічки, диски, фотоплівки, діелектрики, термопластикова плівка тощо. З усіх перерахованих найбільш по­ширеними є графічні методи з використанням чорнильних, світлопроменевих і інших видів візуальних записів та методи реєстрування даних на магнітних носіях.

Спосіб реєстрування даних друкуванням є найбільш поши­реним, використовується під час підготовки первинних даних для введення у ПК, при введенні і розмножуванні. Це основ­ний спосіб візуального документування результатів експери­ментів. Процес реєстрування зводиться до нанесення зафарбо­ваних друкованих знаків на носій (папір). Широко поширені електромеханічні друковані пристрої.

В основу магнітного запису даних покладено властивість фе­ромагнітних тіл намагнічуватися під впливом магнітного поля і зберігати остаточну намагніченість після припинення дії на­магніченого поля. Запис даних здійснюється електромагнітами (магнітні голівки), що створюють локальне магнітне поле.

Магнітний запис використовують для реєстрування даних, що подаються як аналоговими, так і кодовими сигналами в ши­рокому діапазоні частот.

Об'єм запису даних визначається повздовжніми і попереч­ними щільностями запису. Поперечна щільність запису визна­чається кількістю окремих доріжок запису, які можна роз­містити з урахуванням ширини стрічки.

Переваги магнітного запису:

• багаторазове відтворення даних;

• висока точність реєстрації;

• висока надійність;

• одночасна реєстрація ряду незалежних величин;

• на одному носієві можлива реєстрація великого об'єму даних;

• простота і швидкість доступу;

• зручність і тривалість зберігання.

Найбільший недолік магнітного запису - мала наочність, що виявляється в відсутності можливості візуального спосте­реження результатів реєстрації.

Графічні реєструючі пристрої. Реєстрація даних у графіч­ній формі дає можливість інформаційному працівнику, інже­неру, проектувальнику, оператору візуально оцінити отримані результати, внести необхідні корективи в хід експерименту, відібрати з числа наявних матеріалів найбільш цінні для по­дальшого опрацювання. Промисловість випускає велику кіль­кість автоматичних і напівавтоматичних графічних реєструю­чих пристроїв і приладів, за допомогою яких записують дані у вигляді графіків, діаграм, наборів характеристик, карт прос­торових полів, ізоліній, креслень. Ці пристрої є автономними або працюють під управлінням ПК. Як правило, графічний реєструючий пристрій (автономного призначення), окрім функції запису параметрів, може виконувати функції вимірю­вання й індикації, а в ряді випадків - і регулювання.