Глава 11. Витрати і доходи фірми. Механізм ціноутворення

Точка А є точкою критичного обсягу виробництва, або точкою беззбитковості. Кількість продукції 0Q₁, яка забезпечує рівність

TR = TC, є беззбитковою (рис. 11.3).

TRTR >TC

TC

(TR)

A

(TC)

TR<TC

0 Q₁ Q

Рис. 11.3. Умови одержання прибутку фірми

Беззбитковість, як межа між прибутками та збитками фірми, озна­ чає рівність валового доходу та валових витрат (TR = TC, а Tπ = 0).

Рівень прибутковості фірми відбивають показники норми прибут-ку та рентабельності.

Норма прибутку вимірюється як відсоткове відношення прибутку фірми до її капіталу. Рентабельність — це рівень прибутковості фір-ми в певний період часу. Основні показники рентабельності відбивають ефективність витрат фірми на виробництво продукції, використання власного та сукупного капіталу, ресурсів (активів) тощо.

По-перше, фірма здійснює певну виробничу діяльність, результа-том якої є продукція (послуги, роботи). Отже, важливо визначити ефективність створення продукції, віддачу витрат на її виробництво. У цьому аспекті основними показниками рентабельності є: 1) спів-відношення прибутку від реалізації продукції та обсягу реалізованої продукції; 2) співвідношення прибутку від реалізації певного найме-нування продук­ції та собівартості його виробництва. Аналіз зазна-чених показників дасть змогу визначити найбільш прибутковий асортимент продукції фірми.

По- друге, фірма використовує певні ресурси, зокрема виробничі засоби, ефективність використання яких відображає показник рента-

169

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

бельності виробничих засобів підприємства: співвідношення прибут-

ку (балансового прибутку) за рік та середньорічної вартості основних та оборотних виробничих засобів. Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на одну гривню вартості виробничих засобів, тоб-то ефективність використання виробничого потенціалу підприєм-ства.

По-третє, основу діяльності підприємства становить його капітал, ефективність використання якого відображають показники: 1) рента-бельність власного капіталу — співвідношення балансового або чисто-го прибутку та власного капіталу, який складається зі статутного капі-талу, прибутку, що не розподіляється, тощо; 2) рентабельність сукуп-ного капіталу — співвідношення балансового прибутку та сукупного капіталу.

Нерентабельну та збиткову діяльність фірми слід відрізняти від її неплатоспроможності — неспроможності суб’єкта підприємницької

діяльності виконати в зазначений строк грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі із заробітної плати, а також виконати зобов’язання з уплати податків та зборів не інакше як через відновлен-

ня платоспроможності.

Неплатоспроможність становить суть банкрутства, яке має еко-номічні та правові характеристики. Фірма несе певні грошові зобов’язання перед постачальниками ресурсів, фіскальними держав-ними органами — зі сплати податків та зборів, банками — за кредита-ми тощо. Отже, за своїм економічним змістом банкрутство фірми — це неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів щодо грошових зобов’язань та виконати зобов’язання зі сплати платежів. Банкрутство є наслідком розбалансованості економічного механізму відновлення капіталу фірми, результатом неефективної цінової, інвес-тиційної, фінансової політики. Економічними (внутрішніми ) рисами банкрутства є певні значення показників платоспроможності фірми та стану її ліквідності, які обчислюють під час проведення фінансово-економічного аналізу діяльності фірми.

Згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», головними юридичними (зовнішніми) рисами банкрутства є: 1) офіційне визнання факту не-платоспроможності господарським судом або боржником у разі добро-вільної ліквідації виробництва; 2) сума вимог до боржника має бути не меншою як 300 мінімальних заробітних плат; 3) зазначені вимоги повинен визнати боржник , а також вони мають бути підтверджені необхідними документами; 5) термін часу, протягом якого боржник не виконує вимоги кредиторів, становить три місяці.

170