Глава 11. Витрати і доходи фірми. Механізм ціноутворення

Слід підкреслити, що отримання економічного прибутку не може мати постійного характеру, тому що конкуренція вирівнює умови гос-подарювання, сприяє поширенню технічних досягнень тощо. Але його чинники постійно­ з’являються знову, відтворюються. Економічному прибутку притаманна стимулююча функція. Прагнення отримати еко-номічний прибуток — постійно діючий мотив підприємницької діяль-ності, що стимулює ефективний розподіл та використання ресурсів, зниження витрат, технічні та технологічні нововведення, опанування нових виробництв, ринків.

Показниками ефективності бізнесу є:

валовий (загальний) прибуток (Тπ — total profit) — різниця між валовим (загальним) доходом і валовими (загальними) витратами фір-ми:

Tπ = TR – TC;

(11.9)

середній прибуток (Аπ — average profit) — прибуток на одну оди-ницю проданої продукції:

Аπ = Tπ / Q,

(11.10)

або

Аπ = AR – AC;

(11.11)

граничний прибуток (Мπ — marginal profit) — додатковий при-

буток, який фірма може одержати, продавши одну додаткову одиницю продукції:

Mπ = ∆Tπ / ∆Q,

(11.12)

або

Mπ = MR – MC.

(11.13)

У фінансовому менеджменті використовуються також поняття балансового та чистого прибутку.

Балансовий прибуток — прибуток, обчислений як сума прибутку від реалізації продукції та інших доходів (отримані дивіденди, про-центи, доходи від позареалізаційних операцій тощо).

Чистий прибуток  — частина балансового прибутку, що залиша-ється в розпорядженні фірми після виплат податків та інших першо-чергових платежів (процентів за позиками банків тощо). Частина чи-стого прибутку, згідно з рішенням власника фірми, є його доходом, інша частина використовується на подальший виробничий та соціаль-ний розвиток фірми.

У табл. 11.3 узагальнені основні форми прибутку фірми.

167

Розділ ІІІ. Мікроекономіка

Таблиця 11.3

Основні форми прибутку фірми

Форма прибутку

Визначення

Бухгалтерський

Валовий дохід з вирахуванням зовнішніх витрат

прибуток

Економічний при-

Валовий дохід без зовнішніх та внутрішніх витрат

буток

з урахуванням нормального прибутку, або бухгал-

терський прибуток без внутрішніх витрат з урахуван-

ням нормального прибутку

Балансовий при-

Прибуток, обчислений як сума прибутку від реалізації

буток

продукції та інших доходів фірми

Чистий прибуток

Частина балансового прибутку, що залишається в роз-

порядженні фірми після виплат податків та інших пер-

шочергових платежів і, згідно з рішенням власників

(учасників, акціонерів), розподіляється на їх доходи й

фінансування подальшого розвитку фірми

§ 3. Умови максимізації прибутку фірми. Беззбитковість і рентабельність. Економічний зміст банкрутства фірми

Прибуток є метою підприємницької діяльності, а його максиміза-ція — домінуючим мотивом економічної поведінки фірми.

Фірма одержує прибуток за тих обсягів виробленої продукції, які забезпечують перевищення валовим доходом валових витрат фірми

(TR > TC).

Фірма максимізує прибуток тоді, коли розрив між її валовими до-ходами (TR) та валовими витратами (TC) є найбільшим або коли гра-ничний дохід дорівнює граничним витратам (MR = MC). Доти, поки кожна додатково вироблена і реалізована одиниця продукції дає більше додаткового доходу (MR), ніж потребує додаткових витрат (МС), фірма нарощує валовий прибуток: MR > MC, отже, Mπ > 0. Тільки-но кожна додатково вироблена і реалізована одиниця товару починає давати менше додаткового доходу, ніж вимагає додаткових витрат, розміри валового прибутку починають скорочуватися: MR < MC, отже, Мπ < 0. Значить, максимальне значення загального прибутку досягається за умови MR = MC, або Mπ = 0. При цьому ціна має перевищувати серед-ні загальні витрати: P > ATC. Одиниця продукції, для якої це характер-но, є межею виробництва.

168