Глава 5. Економічний розвиток суспільства. Сучасні економічні системи...

відносин в умовах доіндустріальної системи та їх утвердження на технологічній базі індустріальної стадії суспільного розвитку. Подаль-ший розвиток ринкової системи здійснювався в напрямі перетворення ринкової економіки епохи вільної конкуренції на змішану економічну систему, в умовах якої ринковий механізм координації економічних відносин доповнюється державним регулюванням економіки.

По-третє, перехідна економіка постсоціалістичних країн за своїм типом є реформаторсько-еволюційною. Активну роль у всіх економіч-них процесах відіграє держава. Від обґрунтованості та послідовності реформ, які вона здійснює, безпосередньо залежать темпи та глибина ринкової економічної трансформації.

По-четверте, перехід постсоціалістичних країн до ринку відбувся в умовах розгортання глобальних перетворень, пов’язаних із становленням інформаційної економіки, соціалізацією економіки, економічною глоба-лізацією. Якщо в умовах локальної перехідної економіки здійснюються ринкові перетворення, то глобальна перехідна економіка є періодом трансформації індустріального суспільства на постіндустріальне.

Ринкові перетворення в умовах перехідної економіки базуються на ліберальному (неокласичному) або градуалістському підходах до ви­

значення напрямів, засобів та методів економічної трансформації. Ліберальний підхід (Д. Сакс, Я. Корнаї, М. Фрідмен, Дж. Стіглер

та ін.) передбачає швидкі радикальні зміни одночасно в економічній та політичній системах постсоціалістичних країн, використання адмі-ністративних методів руйнування засад старої системи та значне об-меження державного впливу на ринкові процеси. Ліберальний підхід дістав назву «шокова терапія». Його основу становила запропонована МВФ та Світовим банком для країн Східної та Центральної Європи програма ринкової трансформації «Вашингтонський консенсус». Голов­ ними складовими програми були: швидка лібералізація економічних відносин, масштабна приватизація, дерегулювання і фінансова стабі-лізація за умов жорсткої монетарної політики. Проте довготривалий спад виробництва, поглиблення структурної деформації економіки та інші негативні наслідки практичної реалізації монетаристських реко-мендацій змусили розробити нову програму ринкової трансформації «Поствашингтонський­ консенсус» (1996), в основу якої був покладений

уже поетапний перехід до ринку.

Градуалістський підхід (gradual — поступовий) до ринкової транс-формації (Дж.-К. Гелбрейт, В. Леонтьєв та ін.) базується на поступо-вому поетапному проведенні реформ, визнанні ролі держави та дер­ жавного сектору в забезпеченні економічної стабілізації, розв’язанні завдань перехідного періоду. Економічна лібералізація спочатку про-

77

Розділ І. Вступ до економічної теорії

водиться в окремих секторах чи галузях економіки, а потім поширю-ється на економіку в цілому в міру того, як з’ являються необхідні елементи інституціональної структури ринкової системи.

Ліберальний та градуалістський підходи реалізуються в моделях пере-ходу до ринку певних країн. Наприклад, у Польщі, Україні та Росії засто-совувалась модель «шокової терапії». Позитивні наслідки мала лише Польща. Але, порівняно з Україною, у Польщі були інші вихідні умови ринкових реформ, передусім у сільському господарстві, де близько 80 % орних земель перебували в приватній власності. Крім того, економічне зростання в основному забезпечувалося значними іноземними інвестиці-ями. В Україні застосування моделі «шокової терапії» призвело до глибо-кого падіння виробництва, гіперінфляції, тінізації економіки, значного рівня безробіття та бідності, поглиблення структурної деформації еконо-міки, значного соціального розшарування населення.

Модель «оксамитової революції», реалізована в Чехії та Словаччині, характеризується поступовістю ринкової трансформації, включенням широких верств населення в процеси перетворення відносин власності, «м’яким » переходом від централізованого регулювання до змішаної системи регуляторів економіки. Зазначена модель забезпечила можли-вість здійснення процесів гуманізації та соціалізації економіки.

Модель «ринкового соціалізму», яку обрали Китай та В’єтнам, ба-

зується на градуалістському підході та методі визначення провідного сектору економіки. У цих країнах створюється двосекторна економіка, у складі якої виокремлюються плановий та ринковий сектори. При цьому стабільне функціонування державного сектору формує умови для розвитку ринкового сектору, до якого, у першу чергу, належить сільське господарство. Ринкова трансформація промисловості спира-ється не на приватизацію державних підприємств, а на поступову де-централізацію управління, обмежену комерціалізацію їх діяльності. Завдяки цьому Китай вийшов на шлях швидкого економічного зро­ стання : протягом десяти років ринкового реформування економіки обсяги валового внутрішнього продукту країни в розрахунку на одну особу подвоїлися.

Формування ринкової (змішаної) економічної системи базується на трансформації відносин власності шляхом роздержавлення та прива-тизації, лібералізації економіки, фінансовій стабілізації та структурній

перебудові економіки.

Змістом роздержавлення економіки є перехід від одержавленої до змішаної економіки — з різноманітними формами власності і госпо-дарювання, ринковим саморегулюванням та застосуванням переважно непрямих методів державного регулювання економічних процесів.

78