Глава 2. Етапи виникнення, становлення та розвитку економічної теорії

зації інтересу. Здійснення трансакцій вимагає певних витрат (на пошук партнерів, укладення угод, попередження опортуністичної поведінки контрагентів, специфікацію та захист прав власності), які регулюють розподіл ресурсів і стимулюють господарську діяльність.

Сьогоднішній етап розвитку економічної теорії йде шляхом поєд-нання різних концептуальних теорій, розробки спільних методів піз-нання економічних явищ і надання спільних рекомендацій та пропо-зицій стосовно регулювання економічних процесів.

4. Розвиток економічної думки

Україні

Економічна думка в Україні бере початок із суспільно-економічних поглядів Київської Русі, з таких пам’яток, як «Руська правда» Яросла-ва Мудрого (ХІ ст.), «Повчання» Володимира Мономаха (ХІІ ст.), «Слово о полку Ігоревім» (ХІІ ст.), літопис «Повість минулих літ» (кінець ХІ — поч. ХІІ ст.), «Київський літопис» (ХІІ ст.), «Галицько-Волинський літопис» (ХІІ–ХІІІ ст.), «Моління Даниїла Заточника» (ХІІІ ст.). Ці твори містять окремі елементи суспільно-економічної думки, що відбивають ідеологію панівного класу феодалів, його на-магання обґрунтувати прагнення давньоруської держави відігравати самостійну роль у міжнародному житті.

ХVІ ст. — на поч. ХVІІ ст. суспільно-економічна думка спрямо-вана на захист національної незалежності українських земель, які були захоплені шляхетською Польщею. Серед просвітителів України значне місце посідає І. Вишенський (1545/50–1620-ті рр.), який досліджував панщину, оброк, податі, торговельний та лихварський прибуток тощо. На його думку, майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей.

З другої половини ХVІІ ст. головним центром культури та освіти стала Києво-Могилянська академія. Видатними її діячами були І. Гі-зель, Л. Баранович, Ф. Прокопович.

другій половині ХVІІІ ст. суспільно-економічній думці України були властиві антикріпосницькі ідеї. Так, просвітитель Я. Козельський

творі «Філософські пропозиції» (1768) зазначав, що «не золото та срібло, а працелюбність людей становить багатство народів».

Найрішучіший протест проти кріпосництва прозвучав у творах Г. Сковороди — видатного українського мислителя. Як найбільше благо людства Г. Сковорода проголосив свободу. Новий суспільний

устрій, що буде створений на основі принципу загального щастя, фі-лософ уявляв у формі демократичної республіки, яка гарантує свободу

29

Розділ І. Вступ до економічної теорії

і братство між людьми. Здійснення свого соціального ідеалу Сковоро-да пов’язував з вихованням людей, розвитком освіти і культури.

Наприкінці ХVІІІ ст. — у першій пол. ХІХ ст. в умовах розпаду кріпосницької системи та формування капіталістичного устрою відбу-вався процес становлення економічної науки як самостійної галузі знань. У цей період посилилася дворянсько-ліберальна течія, видатним пред-ставником якої був В. Н. Каразін — засновник Харківського універси-тету. Він розробив аграрну програму, в якій пропонував ліквідувати панщину і замінити її грошовою рентою з передачею частини поміщиць-ких земель селянам у довічний спадок. З метою подолання економічної відсталості Каразін пропонував розвивати високими темпами промис-ловість, зміцнювати грошову систему та державні фінанси.

50–60-ті роки ХІХ ст. виникає революційно-демократична течія економічної думки, видатним представником якої в Україні був Т. Г. Шев-ченко. У своїх творах він рішуче засудив кріпосництво, панщину і закликав народ до боротьби проти феодального гніту, за створення нового суспільства, «сім’ї вольної, нової».

середині ХІХ ст. панівним напрямом в економічній думці Укра-їни була класична політична економія. Найвідоміші представники класичної школи в Україні — професор Харківського університету Т. Ф. Степанов (1795–1847), професори Київського університету І. Вернадський (1821–1884), М. Бунге (1823–1895), професор Ново-російського (нині Одеського) університету М. Вольський (1834–1876). Вони були лідерами економічної науки в російській імперії. Наприклад, Т. Степанов написав перший підручник з політичної економії, за яким навчалися не тільки студенти Харківського та Київського, але й Мос-ковського і Петербурзького університетів.

З початку 1880-х років ідейною течією в Україні стає марксизм. Значну роль у поширенні марксизму в Україні відіграли твори М. Зі-бера, В. Воровського, Г. Петровського, Е. Квірінга, О. Шліхтера, М. Скрипника, В. Чубаря та ін.

В останнє десятиріччя ХІХ — на поч. 20-х років ХХ ст. сформува-лась українська школа неокласичного напряму. Його найвідоміші представники — Р. Орженцький, Д. Піхно, О. Білімович, Є. Слуцький. Зокрема, Є. Слуцький започаткував теорію поведінки споживача, він опублікував в італійському економічному журналі працю «До теорії збалансованого бюджету споживача» (1915), у якій поєднав аналіз функ-ції корисності з грошовими доходами і споживчим бюджетом. У цей же період значно вплинув на розвиток економічної думки М. І. Туган-Барановський (1865–1919) — видатний економіст, організатор науки, педагог. У своїх дослідженнях він розробляв проблеми ринків, про-

30