Питання для самоперевірки

Література: [1, 2, 4, 8, 12, 15, 18, 23, 33].

ТЕМА № УП-8. Структура персоналу організації.

Формування управлінських команд. Кадровий аудит. Недирективні методи скорочення персоналу. Реформування організації. Управління персоналом в умовах кризи підприємства.

ТЕМА № УП-9. Управління кількістю та структурою персоналу організації.

Планування кількості та відбору персоналу. Управління рухом персоналу.

ТЕМА № УП-10. Компенсація трудових витрат.

Психологія компенсації. Оцінка робітничого місця, ранжування, класифікація, факторний аналіз, індексація. Принципи формування прибутків працівника організації. Методи оплати праці: відрядна, погодинна, за результатом, фіксований графік, преміальний план.

Методичні вказівки

Ця тема розглядає один з найважливіших засобів управління - систему матеріальної мотивації персоналу. Довгі роки цей засіб звичайно позначався тривіальним словосполученням «заробітна платня». Але у сучасному менеджменті для цього введене більш широке поняття - компенсація. Воно містить у собі три компоненти: а) заробітна платня; б) грошова винагорода за внесок у досягнення цілей організації; в) надбавки, виплати, пільги.

Оцінка робочого місця - це процес. Він повинний здійснюватися неспинно і як можна об’єктивніше. Суть його складається у встановленні диференційованої оплати за пророблену роботу. Головними задачами процедури оцінки є: а) установлення заробітної плати, що сприяє підвищенню продуктивності праці і б) дотримання справедливості при призначенні заробітної плати.

При оцінці роботи, а по суті, робітника місця, застосовуються чотири методи: ранжирування, класифікація, факторний аналіз і індексація.

Серед методів оплати праці найбільш розповсюджені такі:

1. Відрядна оплата. При відрядності працівник одержує винагороду тільки за зроблену продукцію. При відсутності роботи виплати не виробляються. Даний метод часто практикується лише на ряді ізольованих виробництв і в кустарних майстернях.

2. Погодинна оплата. Оплачується час, проведене на роботі.

3. Оплата за результатами. Це найбільш складний метод оплати праці. Він всотав у себе елементи відрядності і погодинної оплати: базову оплату працівники одержують за проведене на роботі час, а доплату (бонуси) за перевиконання встановлених норм. Мається також і багато інших варіантів.

4. Фіксований графік. Оплачується робочий час плюс, фіксований доплата за обумовлену норму виробітку, у даному випадку видаються не за перевиконання завдань, а за дотримання графіка роботи.

5. Преміальний план. Цей метод був уперше введений на підприємствах концерну "Філіпс". Суть його полягає в тому, що працівник бере на себе зобов'язання за контрактом виконувати встановлену норму виробітку. Адміністрація зобов'язується виплачувати йому обумовлену суму навіть у тих випадках, коли норми не будуть виконуватися. Завдання адміністрації полягає в тім, щоб допомогти працівнику перейнятися увагою до цілям підприємства.

На відміну від методів оплати праці, що представляють собою сукупність прийомів роботи, виділяють і форми оплати: оплата за відпрацьований день, тиждень, два тижні, місяць.