Урок творчого читання

Навчальне заняття, яке призначене для підготовки учнів до сприймання художнього твору, до осмисленого знайомства з текстом, яке орієнтується на створення певного настроєвого тла й окреслення своєрідного комунікативного середовища. Головне завдання такого уроку полягає в активізації особистісного емоційного досвіду школярів, що визначально впливає на рівень розуміння прочитаного та можливості його аналізу.

Урок творчого читання мусить спиратися на психологічну диференціацію самого процесу читання, традиційно представлену як:

• етап виникнення уваги до тексту, осмислення сюжетного, словесного та інтонаційного рядів, взаємостосунки персонажів, їхню поведінку, спосіб вирішення конфлікту; мотивуються симпатії та антипатії читачів;

• етап співучасті, осмислення авторської позиції, втіленої у прямих судженнях, безпосередніх та опосередкованих характеристиках, висловлених чи поданих у підтексті оцінках і висновках; активізується інтерес не лише до фабульних перипетій, але й до відтінків настрою та переживань персонажів, особливостей їх внутрішнього світу; таким чином встановлюються певні аналогії з особистим досвідом;

• етап відкриття нового, який вносить несподівані інтелектуальні та емоційно-етичні відтінки у процес комунікації з художнім твором; відбувається глибоке осмислення ідейно-тематичної та проблемної сутності прочитаного твору, що зумовлює розвиток аналітично-критичного мислення.

Мета уроку творчого читання – керувати процесом читання, забезпечувати художнє сприймання тексту й естетичне переживання.

Педагогічні можливості уроку:

• розвиток умінь та навичок правильного, виразного, вдумливого читання та розуміння прочитаного (5–6 класи);

• удосконалення набутих читацьких умінь та навичок, уведення нових прийомів роботи з текстом, як-от читання під музику, читання в особах, самостійна робота з додатковою літературою (7–8 класи);

• подальший розвиток читацьких умінь та навичок у поєднанні з аналітичним підходом до прочитаного (9–12 класи).

Методика уроку:

• виразне читання твору вчителем;

• прослуховування записів художнього читання;

• виразне читання «ланцюжком», читання в особах, напам’ять, повторне;

• коментоване читання;

• постановка проблеми (художньої, моральної, філософської тощо);

• словникова робота (опрацювання термінів, пошук значень нових слів, побудова синонімічних рядів, опрацювання перекладів);

• творчі завдання для встановлення рівня розуміння прочитаного;

активізація різноманітних видів організації навчальної діяльності учнів (домашнє та класне читання, заучування напам’ять, активне слухання, складання плану, різні види переказів, написання відгуку про прочитане, художня розповідь, створення сценарію, написання творчих робіт, ілюстрування тощо).

Інтегрований урок

Навчальне заняття, що відбувається у поєднанні кількох дисциплін, які сприяють більш глибокому засвоєнню складної багатоаспектної інформації; в методиці має позначення: «міжпредметний урок», «суміщений урок».

Мета уроку – дати глибокі різнобічні знання про об’єкт вивчення, залучаючи відомості з різних навчальних дисциплін. Зазвичай інтегровані уроки проводять вчителі двох предметів: зарубіжної літератури / української літератури, історії, іноземної мови, географії, музики, образотворчого мистецтва. Головне завдання такого уроку визначається його можливістю створити цілісне уявлення учнів про світ, про мистецтво та місце людині в системі культурно-цивілізаційних цінностей.

Педагогічні можливості уроку:

• більш глибоке осмислення учнями навчального матеріалу, окремі аспекти якого не можна розкрити засобами лише світової літератури;

• формування синтетичних умінь та навичок – застосування знань з однієї галузі для розуміння матеріалу з іншої;

• стимулювання аналітико-синтетичної діяльності учнів, розвиток системного підходу до об’єкта пізнання, аналізу та порівняння процесів та явищ;

• осмислення здобутків національної культурної спадщини в контексті інших культур, розуміння процесу збагачення загальнолюдських цінностей національними;

• розкриття особливостей історичної епохи (філософських та світоглядних поглядів, настроїв, емоцій), в контексті якої був задуманий та написаний літературний твір;

• знайомство з історією, природними умовами, культурою, побутом, звичаями, традиціями народу, чия література вивчається;

• посилення естетичного впливу літературного твору та художнього образу на свідомості школяра;

• розвиток творчих здібностей учнів (уяви, фантазії, образного мислення, інтелекту).

Психолого-педагогічні умови реалізації уроку:

• правильне залучення міжпредметних об’єктів для інтегрованого вивчення (доцільно зіставити навчальні програми контекстних дисциплін);

• раціональна організація спільної роботи вчителів, які проводять урок (достатня підготовча робота, підбір та узгодження основних форм і прийомів роботи);

• узгодженість навчальної діяльності вчителів та учнів (формування тристороннього контакту під час уроку).

Структура уроку:

• вступне слово вчителя з окресленням мети і завдань уроку;

• актуалізація опорних знань, необхідних для свідомого сприймання нового матеріалу;

• розкриття змісту нового матеріалу (застосування проблемного, евристичного, дослідницького методів);

• підсумовування роботи учнів, оцінювання, завдання додому.