3. Оцінка виробничих запасів при їх визнанні в бухгалтерському обліку та на дату складання балансу

Оцінка запасів відіграє значну роль при формуванні облікової політики підприємства. Важливим в оцінці запасів є принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки запасів, що повинні запобігати завищенню оцінки активів.

Завдяки дії принципу безперервності оцінка запасів підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме й надалі.

Оцінка запасів на підприємстві, враховуючи вимоги П(С)БО 9 "Запаси", здійснюється на трьох етапах їх руху:

• при надходженні запасів;

• при вибутті запасів;

• на дату складання балансу.

Розглянемо особливості оцінки на кожному з етапів руху запасів.

Згідно п. 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Порядок формування цієї первинної вартості, залежно від способу надходження запасів на підприємство, розглянуто у п. 9-13 П(С)БО 9:

• придбані за плату;

• виготовлені на підприємстві;

• внесені до статутного фонду;

• одержані безоплатно;

• придбані в результаті обміну на подібні запаси;

• придбані в результаті обміну на неподібні запаси.

Відповідно до п.9 П(С)БО 9 первинною вартістю запасів придбаних за плату, є собівартість, яка складається із таких фактичних витрат:

1. Сум, що сплачуються згідно договору постачальнику за вирахуванням непрямих податків;

2. Сум ввізного мита;

3. Сум непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;

4. ТЗВ, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

5. Інших витрат, які безпосередньо пов’язані із придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. До таких витрат належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно – технічних характеристик запасів.

Первинною вартістю запасів, виготовлених на підприємстві, визнається собівартість їх виробництва, що визначається за П(С)БО 16 “Витрати”.

Первинною вартість запасів, що внесена до статутного капіталу підприємства визнається погоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість.

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між поінформованими, зацікавленими, і незалежними сторонами.

Справедлива вартість визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств. При визначенні справедливої вартості запасів підприємство може використовувати дані про:

а) останню ринкову ціну операцій з відповідними запасами (за умови відсутності суттєвих негативних змін в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство);

б) ринкові ціни на подібні активи, скориговані з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня незавершеного виробництва, для якого визначається справедлива вартість;

в) додаткові показники, які характеризують рівень цін на запаси.

Первинною вартістю запасів, одержаних безоплатно визнається їх справедлива вартість.

Первинною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси визнається балансова вартість переданих запасів. У разі, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, у такому випадку первинною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів відноситься на витрати звітного періоду. Подібними запасами є запаси, які подібні за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Первинною вартістю запасів, придбаних у результаті обміну на неподібні запаси визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені:

• понаднормові втрати і нестачі запасів;

• проценти за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.