- •Тема 2. Теоретичні основи оцінки як елемента методу бухгалтерського обліку
- •1. Трактування сутності оцінки в системі бухгалтерського обліку
- •2. Функції оцінки в системі бухгалтерського обліку та чинники, що їх визначають в сучасних умовах господарювання
- •3. Об’єкти оцінки в контексті тлумачення предмета та об’єктів бухгалтерського обліку
- •Тема 3. Оцінка господарських засобів у бухгалтерському обліку підприємств
- •1. Оцінка основних засобів при їх визнанні в бухгалтерському обліку та на дату складання балансу
- •2. Оцінка нематеріальних активів при їх визнанні в бухгалтерському обліку та на дату складання балансу
- •Порядок визначення первісної вартості нематеріального активу відповідно до п(с)бо 8
- •Підходи до оцінки нма
- •3. Оцінка виробничих запасів при їх визнанні в бухгалтерському обліку та на дату складання балансу
- •4. Оцінка фінансових інвестицій при їх визнанні в бухгалтерському обліку та на дату складання балансу
- •5. Оцінка вибуття активів
- •Тема 4. Регулювання та коригування балансової оцінки об’єктів бухгалтерського обліку за фінансової концепції збереження капіталу
- •1. Нарахування зносу та амортизації необоротних активів
- •2. Врахування змін потенційної корисності необоротних активів
- •3. Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку у відповідності зі зміною цін, курсів валют та впливу інфляції.
- •Порядок відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів
- •Тема 6. Удосконалення організації методологічного забезпечення реалізації функцій оцінки в системі бухгалтерсько обліку
- •1. Концепція організації бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання
- •Тема 7. Теоретичні засади калькулювання в обліку
- •1. Роль калькулювання в процесі управління виробництвом
- •2. Принципи та значення калькулювання собівартості
- •3. Види калькуляцій і їх використання в управлінні витратами
- •4. Елементи системи калькулювання
- •Тема 8. Методичні прийоми калькулювання в обліку
- •1. Класифікація методів обліку витрат і калькулювання
- •2. Нормативний метод калькулювання собівартості продукції
- •3. Позамовний метод калькулювання собівартості продукції
- •4. Попередільний метод калькулювання собівартості продукції
- •5. Калькулювання собівартості продукції методом повних витрат
- •6. Калькулювання собівартості продукції методом неповних витрат
2. Принципи та значення калькулювання собівартості
Калькулювання на будь-якому підприємстві, незалежно від його виду діяльності, розміру і форми власності, організується відповідно до таких принципів:
- науково обґрунтована класифікація виробничих витрат. Для підприємств і організацій сфери матеріального виробництва розроблені і затверджені галузеві Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг), в яких наводиться рекомендований перелік калькуляційних статей Необхідно для окремих галузей промисловості, а також ряду інших галузей сфери матеріального виробництва з урахуванням їх галузевих особливостей розробити спеціальні галузеві рекомендації з формування собівартості,
- встановлення об'єктів обліку витрат, об'єктів калькулювання і калькуляційних одиниць У багатьох випадках об'єкти обліку витрат і об'єкти калькулювання не збігаються Об'єктами обліку витрат є місця їх виникнення, види або групи однорідних продуктів Місцем виникнення витрат в управлінському обліку називають структурні одиниці та підрозділи підприємства, в яких відбувається першочергове споживання виробничих ресурсів (робочі місця, бригади, цехи тощо). Під об'єктом калькулювання (носієм витрат) розуміють види продукції (робіт, послуг) підприємства, які призначені для реалізації на ринку;
- вибір калькуляційної одиниці (залежить від особливостей виробництва і продукції, що виготовляється);
- вибір методу розподілу непрямих витрат. Цей принцип надзвичайно важливий для правильного розрахунку собівартості одиниці продукції (робіт, послуг). Він встановлюється підприємством самостійно, фіксується в наказі підприємства про облікову політику і є не змінним протягом звітного року;
- розмежування витрат по періодах. При цьому необхідно керуватися принципом нарахування. Його суть полягає в тому, що операції відображаються в бухгалтерському обліку в момент їх здійснення і не ув'язуються з грошовими потоками. Доходи і витрати, отримані (понесені) у звітному періоді, вважаються доходами і витратами цього періоду незалежно від фактичного часу надходження (або сплати) грошових коштів. Доходи і витрати, які не відносяться до звітного періоду, не пов'язуються доходами (витратами) звітного періоду, навіть якщо грошові кошти по них не надійшли або перераховані в даному періоді;
- відокремлений облік поточних витрат на виробництво продукції і капітальних вкладень. До собівартості продукції, що виготовляється в даному звітному періоді, включаються лише невичерпані (неспожиті) витрати. Вичерпані (капіталізовані) витрати для визначення фінансового результату даного звітного періоду не використовуються;
- вибір методу обліку затрат і калькулювання. Метод обліку витрат і калькулювання вибирається підприємством самостійно, адже залежить від ряду окремих факторів, зумовлених особливостями підприємства, зокрема галузевою належністю, розміром, технологією, яка застосовується, асортиментом продукції тощо.
Завдання калькулювання полягає у визначенні витрат, що припадають на одиницю їх носія, тобто на одиницю продукції (робіт, послуг), призначених для реалізації, а також для внутрішнього споживання.
У процесі калькулювання розв'язуються два основних завдання управлінського обліку: на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначення адекватної, справедливої і конкурентоздатної продажної ціни; використання даних про собівартість продукції для прогнозування і управління виробництвом та витратами.
На підприємствах сфери матеріального виробництва, крім продукції основного виробництва, калькулюється також продукція (роботи і послуги) допоміжних та підсобних виробництв, за винятком випадків, коли її виготовляють у невеликій кількості і повністю споживають всередині підприємства.