Вступ
Хімічна й нафтохімічна промисловості - це галузі господарського комплексу країни з найбезпечнішими відходами. Технологічні процеси, транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції, складування й зберігання, застосування в багатьох виробництвах концентрованих кислот, недотримання технічної експлуатації устаткування - це визначає утворення великої кількості різних відходів, що володіють особливою шкідливістю, небезпекою й підвищеною токсичністю.
Відходи, що перебувають у твердій формі, у газовій фазі й розчинені у воді, необхідно вловлювати, знешкоджувати, знищувати, транспортувати, складувати, зберігати, тому що вони завдають істотної шкоди навколишньому природному середовищу й людині.
Завдання охорони природи й раціонального використання природних ресурсів на підприємстві здобувають особливу актуальність.
Позитивне рішення цих завдань перебуває в прямої залежності від навчально-виховної роботи зі студентами із цих питань.
Дані методичні рекомендації призначені для розрахунку економічної ефективності природоохоронних заходів, економічного обґрунтування основних етапів досягнення нормативної якості навколишнього середовища, оцінки фактичної ефективності природоохоронних заходів, оцінки результатів природоохоронної діяльності підприємств.
Економічне обґрунтування природоохоронних заходів проводиться зі ставленням економічних результатів цих заходів з витратами, необхідними для їхнього здійснення.
1 Порядок розробки техніко-економічних заходів щодо охорони навколишнього середовища
З огляду на розходження цілей проведення техніко-економічного обґрунтування і неоднаковий ступінь вірогідності вихідної інформації на ранніх етапах розробки й впровадження, виділяють п'ять видів техніко-економічних розрахунків: визначення попереднього (прогностичного) економічного ефекту планованих досліджень і робіт, що перебувають на початкових стадіях; економічне обґрунтування прийнятих у процесі досліджень технічних рішень; розрахунок очікуваного економічного ефекту окремих етапів природоохоронних НДР або повністю завершених розробок; розрахунок планового економічного ефекту впроваджуваних результатів наукових досліджень або проектів; розрахунок фактичного економічного ефекту впроваджених розробок.
Оцінка економічного збитку від забруднення навколишнього середовища
Укрупнена оцінка економічного збитку від забруднення атмосфери
А.
Промислове забруднення повітряного
басейну відбувається в результаті
викиду в атмосферу хімічних речовин,
небезпечних для населення й інших
реципієнтів. У цьому випадку стан
навколишнього середовища залежить від
наведеної маси М річного викиду шкідливих
компонентів (в умовних тоннах), виправлення
f на характер розсіювання домішок в
атмосфері й показника відносної небезпеки
забруднення для різних реципієнтів
у
зоні активного забруднення (ЗАЗ).
З
урахуванням питомого збитку від викиду
в атмосферу однієї умовної тонни
забруднених речовин
величина збитку від забруднення атмосфери
визначається по формулі:
(1.1)
Б. Наведена маса річного викиду М обчислюється на основі інформації про кількість mi вступника в атмосферу речовини I-ого типу й показника відносної агресивності Аiвозд, що характеризує кількість оксиду вуглецю, еквівалентна по впливі на навколишнє середовище одній тонні цієї речовини, в усл. т/т:
(1.1.
1)
В. Для визначення показників відносної агресивності користуються формулою:
1.1.
2)
де:
характеризує
відносну небезпеку присутності домішки
в повітрі, вдихуваному людиною;
поправка,
що враховує ймовірність нагромадження
вихідної домішки або вторинних
забруднювачів у компонентах навколишнього
середовища й ланцюгах харчування, а
також надходження домішки в організм
людини неінгаляційним шляхом;
поправка,
що характеризує шкідливий вплив домішки
на інших реципієнтів (крім людини);
поправка
на ймовірність вторинного закиду домішок
в атмосферу після їхнього осідання на
поверхнях (для пилів);
поправка
на ймовірність утворення з вихідних
домішок, викинутих в атмосферу, інших
(вторинних) забруднювачів, більше
небезпечних, чим вихідні (для легких
вуглеводнів).
Г. Гранично припустима концентрація забруднюючих речовин в атмосферному повітрі характеризується основними двома показниками:
«середньодобовою» гранично припустимою концентрацією домішки
[мг/м
] ( для оксиду вуглецю
=3мг/м)
;гранично припустимим значенням середньої за робочу зміну концентрації домішки в повітрі робочої зони
[мг/м
] (для оксиду вуглецю
=20мг/м)
;
Показник
а
задає рівень небезпеки для людини
речовини і-ого типу стосовно рівня
небезпеки оксиду вуглецю:
(1.1.
3)
Середньодобова
гранично припустима концентрація ПДК
і гранично припустиме середнє значення
середньої за робочу зміну в повітрі
робочої зони ПДК
для і-ого речовини береться з довідників
[4,5] або з таблиці 1, наведеної нижче в
даних методичних вказівках.
Примітка:
1. При відсутності затверджених значень
ПДК
допускається використання «максимально
разових» гранично припустимих концентрацій
ПДК
для атмосферного повітря населених
місць [4,6,7].
2.
При відсутності затвердженого значення
ПДК
допускається використання показника
«орієнтовного безпечного рівня впливу»
у повітрі робочої зони ВЗУВШИ
[8].
Д, Е, Ж, З. Значення поправочних коефіцієнтів для розрахунків зведені в таблиці. 1
Таблиця 1 - Довідкова таблиця для визначення поправочних коефіцієнтів
Коефі-цієнт |
Група хімічних сполук |
Характерні представники груп |
Значення коефіцієнта |
1 |
2 |
3 |
4 |
Д.
|
1. Токсичні матеріали і їхні оксиди |
Ванадій, марганець, кобальт, нікель, хром, цинк, миш'як, срібло, кадмій, сурма, олово, платина, ртуть, свинець, ураган. |
5 |
2. Інші матеріали і їхні оксиди. |
Натрій, магній, калій, кальцій, залізо, стронцій, молібден, барій, вольфрам, вісмут. Кремній, берилій, а також для інших компонентів твердих аерозолів, для поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАУ), у тому числі 3,4-бенз(а)-пирен. |
2 |
|
3. Інші викиди в атмосферу забруднювачі газів, кислот і лугів в аерозолях й ін. |
Гази, кислоти, луги, кетони, сульфокислоти й т.п. |
1 |
|
Е.
|
1.Що викидають і паркі в атмосферу речовини легко дисоціюючих кислот і лугів |
Флористий водень, пари соляних, сірчаних, азотних, фосфорних, борної кислот, хлористого водню, хлор, фтор, їдкі натрій і калій і т.п. |
2 |
2. Газоподібні з'єднання сірки, азоту й фтору |
Оксиди сірки, азоту, сірководню, сірковуглець, озон, добре розчинні з'єднання фтору, фторооцтова, оцтова кислота й т.п. |
1,5 |
|
3. З'єднання нетоксичних мета_-лов, реактивна органіка, органи-чний пил (без поліциклічних з'єднань). |
З'єднання натрію, калію, кальцію, магнію, барію, вольфраму, вісмуту, молібдену, кремнію, бериллію, стронцію, аміак. Альдегіди, кетони, спирти, карбонові кислоти, перекиси, гідроперекиси, меркаптани, гало-геналкіли, сульфокислоти й т.п. |
1,2 |
|
4. Інші з'єднання й домішки. |
Оксид вуглецю, поліциклічні вуглеводні, токсичні метали і їхні з'єднання, легкі вуглеводні й т.п. |
1 |
|
Ж.
|
1. Території із середньорічною кількістю опадів менш 400 мм у рік. |
Тверді аерозолі, пилу |
1.2 |
2. У всіх інших випадках |
Тверді аерозолі, пилу. |
1 |
|
З.
|
Нетоксичні летючі вуглеводороди надходженні в атмосферу південніше 45 північної широти (а < 3). |
Низькомолекулярні парафини й олефини, нафтопродукти (бензини). |
5 |
Нетоксичні летючі вуглеводні надходженні а атмосферу північніше 45 північної широти (а < 3). |
Низькомолекулярні парафини і олефини, нафтопродукти (бензини). |
2 |
|
3. Інші речовини. |
|
1 |
Таблиця 2 - Зведена таблиця значень ПДК, поправочних коефіцієнтів і відносної агресивності деяких речовин, що викидають в атмосферу (найбільше що часто зустрічаються в хімічній промисловості)
№ п/п |
Найменування хімічних речовин |
ПДК пор.сут. мг/м3 |
ПДК р.з. мг/м3 |
|
|
|
|
|
Аi усл. т/т |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Азоту
оксиди (NO |
0,06 |
5 |
14,1 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
21,2 |
|
|
Азоту
диоксид (NO |
0,04 |
2 |
27,3 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
41,1 |
|
|
Акролеїн |
0,03 |
0,2 |
100 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
120,0 |
|
|
Альдегід масляний |
0,015 |
5 |
28,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
33,9 |
|
|
Альдегід пропіоновий |
0,01 |
5 |
34,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
41,6 |
|
|
Аміак |
0,04 |
20 |
8,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
10,4 |
|
|
Амінопласти (прес порошки) |
0,15 |
6 |
8,2 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
19,6 |
|
|
Ангідрид борний |
0,01 |
5 |
34,6 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
83,1 |
|
|
Ангідрид малеіновий |
0,05 |
1 |
34,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
41,6 |
|
|
Диоксид сірки (SO ) |
0,05 |
10 |
11,0 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
16,5 |
|
|
Ангідрид оцтовий |
0,03 |
20 |
10,0 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
12,0 |
|
|
Анілін |
0,03 |
0,1 |
14,1 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
169,7 |
|
|
Ангідрид фталевий |
0,1 |
1 |
24,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
29,4 |
|
|
Ацетальдегід |
0,01 |
5 |
34,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
41,6 |
|
|
Ацетон |
0,35 |
200 |
0,9 |
1 |
1 |
1 |
2/5 |
2,24/5,6 |
|
|
Ацетонитрил |
0,1 |
10 |
7,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
9,3 |
|
|
Ацетоциангидрин |
0,0063 |
0,9 |
103,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
124,2 |
|
|
Ацитофен (метилфенилкетон) |
0,003 |
5 |
63,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
75,9 |
|
|
Алюмінію оксид |
0,04 |
6 |
15,8 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
37,9 |
|
|
Анрахинон |
0,02 |
5 |
24,5 |
1 |
2 |
1 |
1 |
|
|
|
Азбест |
0,15 |
2 |
14,1 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
33,9 |
|
|
Бензальдегід |
0,15 |
5 |
8,9 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
10,7 |
|
|
Бензин (ра-ль) |
1,5 |
100 |
0,6 |
1 |
1 |
2/5 |
1,0 |
1,3/3,2 |
|
|
Бензин (паливо) |
0,05 |
100 |
3,5 |
1 |
1 |
2/5 |
1,0 |
6,9/17,3 |
|
|
Бензол |
0,1 |
5 |
10,9 |
1 |
1 |
2/5 |
1,2 |
13,1 |
|
|
Бром |
0,04 |
0,5 |
54,8 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
109,5 |
|
|
1,3-бутадієн (дивініл) |
1 |
100 |
0,8 |
|
1 |
1 |
1,2 |
0,9 |
|
Бутилацетат |
0,1 |
200 |
1,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
2,1 |
|
|
Бутанол |
0,1 |
10 |
7,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
9,3 |
|
|
|
3 |
100 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
0,5 |
|
|
Ванадію оксид |
0,002 |
0,5 |
244,7 |
1 |
5 |
1 |
1,0 |
1223,5 |
|
|
Вінілацетат |
0,15 |
10 |
6,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
7,6 |
|
|
Вініл хлористий |
0,009 |
0,1 |
346,4 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
415,7 |
|
|
Зважені речовини (пил неорганічна нетоксична) |
0,15 |
10 |
6,3 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
15,1 |
|
|
Водень бромистий |
0,1 |
2 |
17,3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
34,6 |
|
|
Водень |
0,006 |
5 |
44,8 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
53,7 |
|
|
Водень фтористий |
0,005 |
0,05 |
489,9 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
979,8 |
|
|
Водень хлористий |
0,2 |
5 |
7,8 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
15,5 |
|
|
Водень ціаністий |
0,01 |
0,3 |
141,4 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
282,8 |
|
|
Гептен |
0,065 |
0,01 |
303,8 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
364,6 |
|
|
Гексаметилендіамін |
0,001 |
0,1 |
774,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
929,5 |
|
|
Гексахлорбензол |
0,013 |
0,9 |
71,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
85,9 |
|
|
Дибутілфталат |
0,1 |
0,5 |
34,6 |
1 |
2 |
1 |
1,0 |
69,3 |
|
|
Діметіламін |
0,005 |
1 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
131,4 |
|
|
Диметилтерефталат |
0,1 |
0,1 |
244,9 |
1 |
2 |
1 |
1,0 |
489,8 |
|
|
Диметилформамід |
0,03 |
10 |
14,1 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
16,9 |
|
|
Дініл |
0,01 |
10 |
24,5 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
49,0 |
|
|
Диметіланілін |
0,0055 |
0,2 |
233,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
280,3 |
|
|
Діхлоретан |
1,0 |
10 |
2,4 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
2,4 |
|
|
Діетиламін |
0,05 |
30 |
6,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
7,6 |
|
|
Диетиловий ефір |
0,6 |
300 |
0,58 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
0,7 |
|
|
4-диметилдиоксид-1,4 |
0,004 |
10 |
38,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
46,5 |
|
|
Діізопропіловий ефір |
0,6 |
5 |
4,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
5,4 |
|
|
Диметилацетамід |
0,006 |
1 |
316,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
379,5 |
|
|
Диметилетиламін |
0,001 |
5 |
109,51 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
131,4 |
|
|
Диоктилфталат |
0,02 |
0,1 |
1731,2 |
1 |
2 |
1 |
1,0 |
346,4 |
|
|
Диацетилцеллюлоза |
0,15 |
2,0 |
14,1 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
33,9 |
|
|
Динитрохлорбензол |
0,002 |
1 |
173,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
207,8 |
|
|
Замаслювач по (хлорексу) |
0,1 |
2 |
17,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
20,7 |
|
|
Зона вугіль: Донецьких, підмосковних, кузнецьких, екибастузьских, карагандинських, березовських, ангарських |
|
|
|
|
|
|
|
70
80
60 |
|
|
Деревний пил |
0,15 |
6 |
8,16 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
19,6 |
|
|
Ізопропилбензол |
0,014 |
50 |
9,26 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
11,1 |
|
|
Ізопропан |
0,6 |
10 |
3,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
3,8 |
|
|
Вапно (пил) |
0,15 |
5 |
8,9 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
21,5 |
|
|
Кальцію ацетат |
0,05 |
0,2 |
77,5 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
185,9 |
|
|
Кам'яноугольний пил |
|
|
|
|
|
|
|
40 |
|
|
Коксовий, агломераційний пил |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
Капролактам |
0,06 |
10 |
10 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
12,0 |
|
|
Кислота Азотна Борна Мурашина Сірчана Оцтова Фосфорна Терефталева Плавикова |
0,15 0,02 0,2 1 0,06 0,02 0,001 0,005 |
5 10 1 1 5 1 0,1 0,05 |
8,9 3,2 17,3 24,5 14,1 54,8 774,6 490 |
11111111 |
1 1 1 1 1 1 1 1 |
1 1 1 1 1 1 1 1 |
2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 1,2 2 |
17,9 6,3 34,6 49,0 28,3 109,5 929,5 980 |
|
|
Ксилол |
0,2 |
50 |
2,4 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
2,9 |
|
|
Кремнію карбит |
0,15 |
6 |
8,2 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
19,6 |
|
|
Кальцію карбит |
0,3 |
6 |
4,1 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
8,2 |
|
|
Кремнію диоксид |
0,05 |
1 |
34,6 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
83,2 |
|
|
Кобальту оксид |
0,001 |
0,5 |
346 |
1 |
5 |
1 |
1 |
1730 |
|
|
Кобальт і його з'єднання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Крезоли |
0,2 |
0,5 |
77,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
92,9 |
|
|
Лавсан |
0,15 |
5 |
8,9 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
21,5 |
|
|
Масло АМТ-300 |
1,0 |
5 |
3,5 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
3,5 |
|
|
Марганцю оксиди, руда |
0,01 |
0,3 |
141 |
1 |
5 |
1 |
1 |
705 |
|
|
Метилацетат |
0,07 |
100 |
209 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
3,5 |
|
|
Метилмеркаптан |
9*10-6 |
0,8 |
2886,8 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
3464,1 |
|
|
Метилметакрилат |
0,01 |
10 |
24,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
29,4 |
|
|
Міді оксиди, з'єднання |
0,003 |
0,1 |
|
1 |
5 |
1 |
1,2 |
|
|
|
Міді фталоцианини |
0,15 |
5 |
8,9 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
17,9 |
|
|
Метиловий ефір акрилової кислоти |
0,01 |
20 |
17,3 |
11 |
1 |
1 |
1,2 |
20,8 |
|
|
Метилен хлористий |
8,8 |
50 |
0,37 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
0,4 |
|
|
Метіонін |
0,6 |
10 |
3,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
7,6 |
|
|
Моноетаноламін |
0,01 |
0,5 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
131,4 |
|
|
Метилетилкетон |
0,1 |
200 |
1,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
2,1 |
|
|
Мезидин |
0,003 |
1 |
141,4 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
169,7 |
|
|
Мезитилен |
0,02 |
10 |
17,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
20,8 |
|
|
Миш'яку оксиди, з'єднання |
0,003 |
0,2 |
316 |
1 |
5 |
1 |
1 |
1581 |
|
|
Нафталін |
0,003 |
20 |
31,6 |
1 |
2 |
1 |
1 |
63,2 |
|
|
Нітрил акрилової кислоти |
0,01 |
0,5 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
2 |
219,1 |
|
|
2-нафтол |
0,003 |
0,1 |
447,2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
894,4 |
|
|
Натрію сульфат |
0,15 |
10 |
6,3 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
15,2 |
|
|
Натрію гідроокис |
0,01 |
0,5 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
219,1 |
|
|
Нікель і його оксиди |
0,001 |
0,5 |
1095 |
1 |
5 |
1 |
1 |
5475 |
|
|
Нітробензол |
0,008 |
3 |
50 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
60,0 |
|
|
Нітрон |
0,15 |
5 |
8,9 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
21,5 |
|
|
Оксиетилендіамін |
0,03 |
2 |
31,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
37,9 |
|
|
Оксиди натрію, магнію, кальцію, заліза, стронцію, молібдену, вольфраму, вісмуту |
0,15 |
10 |
6,3 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
13,9 |
|
|
Пентан |
25 |
300 |
0,09 |
1 |
1 |
2/5 |
1,0 |
0,18/0,4 |
|
|
Пентахлорфенол |
0,001 |
0,1 |
774,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
929,4 |
|
|
Піридин |
0,08 |
5 |
12,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
14,7 |
|
|
Полівінілхлорид |
0,15 |
6 |
8,2 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
19,6 |
|
|
Поліетилен |
0,1 |
10 |
7,7 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
18,6 |
|
|
Пропиленовий |
3,0 |
5 |
2,0 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
2,4 |
|
|
Пропилено окис |
0,06 |
1 |
27,4 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
32,86 |
|
|
Пил барвників (кубових, дисперсних) |
0,2 |
5 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
Пил неорганічна (глина, гіпс, вапняк, шамот, доломить) |
0,1 |
6 |
10 |
|
2 |
1 |
1,2 |
24,0 |
|
|
Пил нікелевого агломерату |
|
|
|
|
|
|
|
600 |
|
|
Пил слюди |
|
|
|
|
|
|
|
70 |
|
|
Пил тальку |
|
|
|
|
|
|
|
35 |
|
|
Пил цементу |
|
|
|
|
|
|
|
45 |
|
|
Пил коксу |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
Викиди після спалювання неетилірованого бензину етилірованого дизпалива |
|
|
|
|
|
|
|
300 |
|
|
Ртуть й її з'єднання |
0,0003 |
0,01 |
4472 |
1 |
5 |
1 |
1 |
22400 |
|
|
Свинець і його з'єднання |
0,0003 |
0,01 |
4472 |
1 |
5 |
1 |
1 |
22400 |
|
|
Сірка (пил) |
0,15 |
6 |
8,2 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
19,6 |
|
|
Сірководень |
0,008 |
10 |
27,4 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
41,1 |
|
|
Сірковуглець |
0,005 |
1 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
164,2 |
|
|
Скляні, азбестові волокна |
0,15 |
2 |
14,1 |
1 |
2 |
1 |
1,2 |
33,9 |
|
|
Сурми оксиди |
0,3 |
1 |
14,1 |
1 |
5 |
1 |
1,0 |
70,7 |
|
|
Скипидар |
1 |
300 |
0,45 |
1 |
1 |
2/5 |
1,0 |
0,9/2,2 |
|
|
Спирт н-бутиловий |
0,1 |
10 |
7,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
9,3 |
|
|
Спирт метиловий |
0,5 |
5 |
4,9 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
5,9 |
|
|
Спирт изопропиловий |
0,6 |
5 |
4,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
5,4 |
|
|
Спирт етиловий |
5 |
1000 |
0,11 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
0,1 |
|
|
Стирол |
0,002 |
5 |
77,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
77,5 |
|
|
Тетрагидрофуран |
0,2 |
100 |
1,7 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
1,7 |
|
|
Тетрахлорэтилен |
0,,6 |
10 |
10 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
12,0 |
|
|
Толуол |
0,6 |
50 |
1,4 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
1,4 |
|
|
Толуилендиізоцианат |
0,02 |
0,05 |
244,9 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
244,9 |
|
|
Толуідин |
0,025 |
3 |
28,1 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
33,9 |
|
|
Уайт-спирит |
1 |
300 |
0,4 |
1 |
1 |
2/5 |
1,0 |
0,9/2,2 |
|
|
Вуглець чотирехлористий |
0,7 |
20 |
2,1 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
2,5 |
|
|
Вуглецю оксид |
3 |
20 |
1,0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
|
|
Вуглеводні низькомолекулярні |
1,5 |
100 |
0,63 |
1 |
1 |
2/5 |
1 |
1,3/3,1 |
|
|
Вуглеводні алифатичні граничні |
60 |
300 |
0,06 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,06 |
|
|
Фенол |
0,01 (0,003) |
0,3 (0,3) |
141 (258,3) |
11 |
11 |
11 |
1,21,2 |
170 (309,8) |
|
|
Формальдегід |
0,003 |
0,5 |
200 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
240 |
|
|
Фосген |
0,003 |
0,5 |
200 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
240 |
|
|
Фурфурол |
0,05 |
10 |
109 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
13,2 |
|
|
Фтористі з'єднання |
0,005 |
0,5 |
154,9 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
309,8 |
|
|
Хлор |
0,3 |
1 |
44,7 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
89,4 |
|
|
Хлорбензол |
0,1 |
50 |
305 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
4,2 |
|
|
Хлоропрен |
0,002 |
0,05 |
774,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
929,5 |
|
|
Циклогексанон |
0,04 |
10 |
12,2 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
14,7 |
|
|
Циклогексанол |
0,6 |
10 |
10 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
12,0 |
|
|
Циклопентадієн |
0,05 |
5 |
15,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
18,6 |
|
|
Цинку оксид |
0,5 |
0,5 |
49 |
1 |
5 |
1 |
1 |
245 |
|
|
Циклогексан |
1,4 |
80 |
0,731 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,73 |
|
|
Луги їдкі |
0,01 |
0,5 |
109,5 |
1 |
1 |
1 |
2,0 |
219,1 |
|
|
Етилацетат |
0,1 |
200 |
1,7 |
1 |
11 |
1 |
1,2 |
2,1 |
|
|
Етилбензол |
0,2 |
0,02 |
387,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
464,7 |
|
|
Етиленглюколь |
1 |
5 |
4,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
4,2 |
|
|
Епіхлоргидрин |
0,2 |
1 |
17,3 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
20,8 |
|
|
Етилендіамін |
0,3 |
2,0 |
31,6 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
37,9 |
|
|
Етилена окис |
0,3 |
1 |
44,7 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
53,7 |
|
|
Етил хлористий |
0,2 |
50 |
2,4 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
2,4 |
|
|
Етилен |
3,0 |
100 |
0,4 |
1 |
1 |
1 |
1,0 |
0,4 |
|
|
Етиленхлоргидрин |
0,01 |
0,5 |
100,5 |
1 |
1 |
1 |
1,2 |
131,4 |
)
)
-бутилен
И. Поширення шкідливих речовин у навколишнім середовищі залежить від типу й висоти джерела забруднення. Виділяють три типи джерел:
організовані (труби);
низькі неорганізовані (склади, вентилятори, вікна, промбудови, кар'єри, смітники);
високі неорганізовані (терикони й т.д.);
Форма й площа зони активності забруднення (ЗАЗ) визначаються з урахуванням специфічних особливостей джерела й висоти викиду.
Висота
викиду забруднюючих компонентів
організованим джерелом залежить від
розмірів труби й підйому факела викиду
під впливом різниці температур
Т
у усті джерела (перед виходом в атмосферу)
і в навколишній атмосфері на рівні устя.
Для обліку підйому факела використається
поправка:
(1.1.
4)
Зоною активного забруднення є:
- коло із центром у джерелі й радіусом r = 50 h для труб з висотою h<10м;
- кільце із внутрішнім радіусом rвнут = 2 φ h і зовнішнім радіусом rвнеш =20 φ h для організованих джерел висотою h≥10м.
Низькі неорганізовані джерела мають зону активного забруднення, обмежену замкнутій кривій, що відстоїть від найближчої крапки границі джерела на відстань одного кілометра.
Зона
активного забруднення неорганізованих
джерел з висотою h розташована на
території, обмеженої кривій, відстань
від будь-якої крапки якої до найближчої
крапки границі джерела рівняється 20 h.
У більшості випадків зона активного
забруднення неоднорідна й складається
з територій, зайнятих різними реципієнтами.
Загальну площу ЗАЗ варто розділити на
ділянки площею Sj
(
), кожний з яких відповідає одному з
типів територій, при цьому:
(1.1.
5)
К.
Диференціація територій проводиться
з урахуванням характеру розташованих
на них реципієнтів і розходження
економічних наслідків забруднення
одиниці площі кожного типу однаковою
кількістю умовної речовини (оксиду
вуглецю). Значення показників відносної
небезпеки забруднення атмосферного
повітря над територіями різних типів
наведені в таблиці 3.
Таблиця 3 - Значення показників відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря
Номер типу території |
Тип забрудненої території |
|
|
|
Території курортів, санаторіїв, заповідників, заказників |
10 |
|
|
Території приміських зон відпочинку, садових і дачних ділянок |
8 |
|
|
Території населених місць із відомою щільністю населення n чол/га |
0,1*n |
|
Території населених місць із відомою щільністю перебування населення Р чіл/га |
Р: 35000 |
|
|
Центральна частина міста з населенням понад 300 тис. чола. |
8 |
|
|
Території промислових підприємств і промвузлів |
4 |
|
|
Ліса I-й групи |
0,2 |
|
|
Ліса II-й групи |
0,1 |
|
|
Ліса III-й групи |
0,025 |
|
|
Ріллі звичайні, південні зони (південніше 500 с. ш.) |
0,25 |
|
|
Ріллі зрошувані, південні зони (південніше 500 с. ш.) |
0,5 |
|
|
Ріллі звичайні, інші райони |
0,1 |
|
|
Ріллі зрошувані, інші райони |
0,2 |
|
|
Сади, виноградники звичайні |
0,5 |
|
|
Сади, виноградники зрошувані |
1,0 |
|
|
Пасовища, косовиці звичайні |
0,05 |
|
|
Пасовища, косовиці зрошувані |
0,1 |
З урахуванням складу територій й їхніх площ показник відносної небезпеки забруднення ЗАЗ у цілому може бути отриманий як:
(1.1.
6)
Л. Ступінь впливу шкідливих речовин на реципієнтів залежить від характеру розсіювання домішок в атмосфері, що є функцією:
- геометричної висоти устя джерела стосовно середнього рівня ЗАЗ, h' [м];
- рівня теплового підйому факела в атмосферу φ;
- середньорічного значення модуля швидкості вітру на рівні флюгера u [м/с] (u = 3 м/с, якщо швидкість вітру невідома);
швидкості осідання часток V [см/с] або фактичного експлуатаційного значення коефіцієнта очищення η [ %], якщо розподіл річної маси викиду часток по фракції залежно від швидкості осідання часток невідомо.
Величина виправлення на характер розсіювання домішок:
-
при розсіюванні газоподібних часток
або при швидкості осідання V< 1см/с, або
при значенні коефіцієнта очищення
η ≥90%; (1.1. 7)
-
при швидкості осідання 1см/с ≤V≤ 20см/с,
або при значенні коефіцієнта очищення
70%≤η≤90%; (1.1. 8)
f = f3 = 10 - при швидкості осідання V>20 см/с, або при значенні коефіцієнта очищення η<70%; (1.1. 9)