18. Оманливі або такі, що можуть ввести в оману

Не можуть одержати правову охорону також позначення, які є ома­нливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послу­ги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

З метою роз'яснення змісту терміну "оманливий або такий, що може ввести в оману" з'ясуємо тлумачення цих термінів Звернемося до відповідних тлумачних словників.

Философский словарь под ред. И Т. Фролова. - 4-е изд.-М.: Полити­здат, 1981:

Ложь

Ложь - высказывание, искажающее действительное положение вещей. Гносеологически Л. определил еще Аристотель, считая лож­ным то, что находится в противоречии с действительностью: если суждение соединяет то, что разъединено в действительности, или разъединяет то, что в действительности соединено, то оно ложно. От л. следует отличать бессмыслицу, или абсурд. С психологической и этической т. Эр. следует различать Л. сознательную и ненаме­ренную (Заблуждение)

Заблуждение

Заблуждение - иллюзорное осознание действительности, обу­словленное в каждый данный момент ограниченностью общественно-исторической практики. 3. следует отличать ото лжи - созна­тельного искажения истины - и от возникающих вследствие не­правильных действий индивида ошибок. То или иное понимание 3. свя­зано с исходными принципами теории познания. Созерцательность домарксистской философии, напр., вела к отождествлению 3. с ошибкой, порожденной несовершенством познавательных спо­собностей человека. Догадки о природе 3., о соотношении истины и 3 возникают лишь по мере формирования диалектического подхода к познанию. Так, Гегель, рассматривая истину как процесс, считал 3. не абстрактной противоположностью истине, а лишь ее моментом, исторически отграниченной («конечной») формой движения сознания к истине. В марксистской философии 3. рассматривается как ре­зультат ограниченности практики или ее понимания, что в реальном ходе познания выглядит как абсолютизация результатов освоения отдельных сторон действительности, моментов истины. Поэтому З.-не просто иллюзия, в нем фиксируется то, что лежит на поверх­ности явлений, исторически-ограниченные характеристики этих яв­лений превращаются в «естественные», а потому вечные и абсо­лютные. В этом случае, будучи основанием поведения индивидов, включенных в исторически-ограниченные формы практической дея­тельности, 3. закрепляется и превращается в предрассудок. Все это препятствует критическому осознанию действительности, а в об­щественных науках выступает как способ примирения с существую­щим. Для преодоления таких 3. необходимо изменить породившие их общественные условия, что предполагает критический подход к су­ществующему о позиций практики, взятой в ев историческом разви­тии, тенденциях и перспективах.

1Я

Суждение

Суждение - мысль, выраженная в форме предложения, в к-ром нечто утверждается об объектах, и являющаяся объективно либо истинной, либо ложной. Примеры С: «Все планеты обраща­ются вокруг Сопнца», «Если число делится на 10, то оно делится и на 5», «Иванов сдаст экзамен на «отлично». Два первых С. истинны. Третье может оказаться и ложным (если выяснится, что Иванов не сдал экзамен на «отлично»), хотя высказывавший эту мысль мог по­лагать, что он высказывает истину. Гипотеза также представляет собой С. и является объективно либо истинной, либо ложной, хотя она еще и не доказана, и не опровергнута. Законы же науки - это С, истинность которых доказана. К числу С. не относятся мысли, к-рые не могут быть охарактеризованы с т. зр. истины или лжи (вопросы, приказания, просьбы и т. п.). С. можно подразделить на простые и сложные. В качестве простых в той или иной логической системе рассматриваются такие, которые в пределах этой системы явля­ются неразложимыми на иные С. Сложные С. составляются из про­стых посредством различных логических связок напр.. союзов «и» (конъюнкция), «если... то» (импликация). Истинность или ложность сложных С. представляет собой функцию истинности или ложности простых: зная значения простых С, мы можем определять значения (истинность или ложность) сложных С.

Мнение

Мнение - в античной философии недостоверное, субъективное

знание, в отличив от достоверного знания - истины. Уже элеаты резко разграничивают истину, основанную на рациональном познании, и М. основанное на чувственных восприятиях и знакомящее лишь о видимостью вещей. У атомистов М. есть результат при­текающих к человеку «образов»; чувственно воспринимаемые явления существуют во М., поистине же существуют только атомы и пус­тота. Софисты стирали грань между М. и истиной («все, что кому как кажется, так оно и есть»), что приводило их к крайнему субъек­тивизму и релятивизму. По Платону, М., делящееся на догадку и доверие, относится к чувственным вещам, в отличие от зна­ния, имеющего своим предметом духовные сущности. У Аристотеля М. есть эмпирический метод познания, предметное содержание к-рого, поскольку оно относится к случайному и единичному, мо­жет изменяться вплоть до ложного. Аристотель отличает М. от научного знания, предметом которого является необходимое и все­общее.

19. Оманливі позначення (знаки) - позначення або його елементи, які містять відомості, що однозначно сприймаються споживачем як не­правдиві, неправильні, або як такі, що не відповідають реальним фактам щодо властивостей (істотності) або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, походження товарів або послуг, а також відомості, що спотворюють істину, або свідомо видаються як істинні. Якщо такі відомості у позначенні є очевидним фактом і не потребують доказів або пояснень, позначення в цілому вважається оманливим.

Наприклад, вважаються оманливими позначення:

• з використанням зображення плоду-коробочки бавовни або з зазначенням - Natural для виробів із синтетичних воло­кон;

• з вказівкою MADE IN U.S.A. на етикетках для виробів, які насправді не мають ніякого відношення до США;

• комбінованого позначення (етикетки), до складу якого включено словесний елемент - назва товару, призначеної для маркування конкретного товару, заявлене відносно ін­ших товарів, (наприклад, етикетка для товару - мило, за­явлена відносно всіх інших миючих засобів, вказаних у пе­реліку товарів);

• які побічно вказують на вид конкретного матеріалу, з якого може бути виготовлено товар, а заявлені відносно товарів, виготовлених з інших видів матеріалів (наприклад, вигада­не словесне позначення "PLASTICOL" для паперових ви­робів, яке, через наявність у ньому частини - PLASTIC -пластмаса, побічно вказує на те, що товар виготовлено з пластмасового матеріалу);

• "БАЛЕТ^” із зображенням балерини для послуг театру драми тощо.

Проте, в деяких випадках позначення можуть містити фактично не­правдиві відомості про походження товару або про товар або послугу, але через нереальність асоціацій не можуть бути визнані оманли­вими.

До такої категорії відносяться знаки, які не сприймаються пересіч­ним споживачем як такі, що вказують на зв'язок між товаром і певним географічним місцем, або сприймаються як фантазійні відносно певного товару або послуги

Узагальнюючи наведені поняття, можна визначити:

20

21

Наприклад, не визнаються оманливими через нереальність асоціа­цій позначення (знаки):

"АНТАРКТИДА" для кондиціонерів, що виготовляються, в Україні або в Італії;

"САХАРА" для послуг соляріїв;

"БАЛЕТ" для товару - пудра косметична;

"APPLE" для комп'ютерів тощо.

20. Позначення, що може ввести в оману споживача - це позна­чення, що не містить відомостей, які прямо не відповідають дійсності, проте реально здатне породжувати таку можливість побічно. Такі позна­чення асоціативно породжують у св_ідомості споживача помилкову, не­правильну думку щодо властивостей або інших якісних характеристик товарів або характеру послуг, географічного походження товарів або послуг, які насправді не відповідають дійсності.

До позначень, що можуть ввести в оману, відносяться й такі, в яких окремі компоненти можуть ввести в оману (наприклад, використання зображення географічної карти або відомого місця, архітектурних об'єктів або зображення людини у національному костюмі певної країни тощо).

Критерій введення в оману має суб'єктивний характер, оскі­льки помилка (омана), як філософська категорія, ототожнюється з поми­лкою, породженою недосконалістю пізнавальних здібностей люди­ни, і даний критерій, як такий, залежить від об'єму відповідних знань конкретного споживача.

Наприклад, один споживач добре знає, що Хартвел - одне з найбільших озер на південному заході США і одне з найпопулярніших місць відпочинку в Токкоа - невеликому місті в штаті Джорджія (США), інший споживач не знає й того, що Атланта - адміністративний центр того ж штату і центр культури і бізнесу афроамериканців. Таким чином перший споживач потенційно може бути введений в оману знаком «Ха­ртвел» на італійському товарі, а другий, через відсутність відповідних знань, не буде введений в оману і відносно знака «Атланта» на товарі з Туреччини.

Діями, що вводять споживача в оману, є також використання на то­варі вказівки, наприклад про те, що упаковка масла містить менший зміст калорій ніж інша (просто тому, шо вона має меншу вагу)

Реальну можливість введення в оману споживача можуть мати як словесні, так і зображувальні позначення (знаки), а також комбіновані позначення (знаки).

Наприклад, позначення (знак) - "UKRAINIAN GIRL" в поєднанні з зображенням дівчини в національному українському костюмі поряд з дачним будиночком в карпатському стилі на фоні карпатського ландша­фту, заявлене канадською фірмою відносно товару - одяг, може ввес­ти споживача в оману щодо географічного походження товару. В даному випадку, як семантика знака "UKRAINIAN GIRL" - українська дівчина, так і зображувальна частина позначення - будиночок в карпатському стилі на фоні карпатського ландшафту, містять інформацію, що побічно вказує на зв'язок із географічним районом походження товарів - Украї­ною. Відповідно споживач сприйматиме товари, марковані таким позна­ченням, як вироблені в Україні, що може бути введенням в оману щодо місця походження товарів.

Особливі вимоги щодо неможливості введення в оману споживача встановлюються для заявлених позначень відносно такого виду товару як фармацевтичні препарати (лікарські засоби). Беручи до уваги можли­вість потенційно фатальних наслідків некомпетентного вибору такого виду товару як лікарські засоби, вважаються такими, що можуть ввести в оману позначення щодо таких товарів, які:

• породжують у свідомості споживача уяву про певну якість (ефективність) лікарського засобу, його виробника чи місце походження, що не відповідає дійсності, а також такі, що схожі настільки, що їх можна сплутати із торговими назвами лікарських засобів, які належать до інших фармакотерапев- тичних груп - тобто є загроза заподіяння шкоди здоров'ю пацієнтів внаслідок введення в оману.

• має ознаки іншої фармакологічної групи, ніж та, до якої він насправді належить, наприклад, закінчення "-каїн" для пре­ парату групи антибіотиків, або містить домінуючу частину МНН речовини, яка насправді не входить до складу відпові­ дного лікарського засобу.

• містять посилання на певну популяцію пацієнтів (наприклад: "Маленькі друзі", прегна-, геро-, інфа- тощо), у той час, коли показання для застосування препарату не обмежуються пе-­ вною віковою групою.

22

23