Практичні заняття

1. Електронні формули і схеми. Теорія будови речовини як наукова основа вивчення хімічних елементів та їх сполук.

2. Вивчення хімічних властивостей оксидів і основ.

3. Вивчення хімічних властивостей кислот.

4. Добування солей і вивчення їх хімічних властивостей.

5. Експериментальне розв’язування задач.

6. Комплексні сполуки, їх будова, номенклатура.

7. Розв’язування задач за темою „Розчини”; „Способи вираження концентрації розчинів”.

8. Обмінні реакції в розчинах електролітів, що відбуваються з утворенням осаду, виділенням газу малодисоціюючої речовини.

9. Вивчення реакції середовища розчинів різних солей.

10. Залежність ступеня гідролізу від температури. Добування і гідроліз ацетату заліза.

11. Розв’язування експериментальних задач.

12. Вивчення властивостей галогенів.

13. Виконання експериментальних задач.

14. Вивчення властивостей сполук азоту і фосфору.

15. Виконання експериментальних задач.

16. Вивчення властивостей сполук вуглецю і бору.

17. Виконання експериментальних задач.

18. Вивчення властивостей сполук срібла, цинку та свинцю (ІІ).

19. Виконання експериментальних задач.

20. Визначення властивостей сполук марганцю.

21. Вивчення властивостей сполук заліза (ІІ) і заліза (ІІІ).

22. Виконання експериментальних задач.

Перелік питань до контрольних робіт №1 та №2

1. Предмет і завдання хімії. Роль хімії в народному господарстві, медицині, фармації. Перспектива розвитку хімії. Хімія і екологія.

2. Основні закони хімії та їх наслідки.

3. Періодичний закон і періодична система елементів Д.І.Менделєєва. Відкриття періодичного закону. Графічне зображення періодичної системи елементів. Періоди. Групи.

4. Основні положення електронної теорії будови атома. Ядро атома, електронна оболонка атома.

5. Характеристика стану електронів в атомі за допомогою квантових чисел, їх значення. Енергетичні рівні та орбіта лі.

6. Електронна конфігурація атомів елементів. Принцип Паулі. Принцип найменшої енергії. Правило Гунда.

7. Причини періодичного змінення властивостей елементів згідно з теорією будови атома.

8. Періодичність змінення хімічних властивостей елементів головних та побічних підгруп.

9. Електрона конфігурація атомів елементів у збудженому стані та в стані спокою. Енергія іонізації. Енергія спорідненості до електрона.

10. Типи хімічних зв’язків. Теорія будови речовини як наукова основа вивчення хімічних елементів та їх сполук.

11. Ступінь окислення. Валентність. Їх визначення.

12. Класифікація неорганічних сполук.

13. Оксиди, класифікація оксидів, способи утворення оксидів. Номенклатура.

14. Хімічні властивості основних, кислотних та амфотерних оксидів.

15. Основи. Класифікація основ. Їх утворення. Номенклатура.

16. Фізичні та хімічні властивості основ.

17. Гідроксиди, їх класифікація. Залежність властивостей гідроксидів від радіуса атома основного хімічного елемента, який утворює гідроксид.

18. Кислоти. Класифікація. Добування. Номенклатура.

19. Фізичні та хімічні властивості кислот.

20. Солі. Способи добування солей. Номенклатура.

21. Фізичні та хімічні властивості солей.

22. Генетичний зв’язок між оксидами, кислотами, солями, основами.

23. Комплексні сполуки, будова молекул. Типи хімічних зв’язків. У комплексних сполуках.

24. Номенклатура комплексних сполук. Ізомерія.

25. Розчини. Загальні уявлення про розчини. Поняття про дисперсні системи. Види дисперсних систем: суспензії, емульсії, колоїдні розчини, істинні розчини.

26. Поняття про розчинену речовину і розчинник. Розчинність газів, рідин, твердих речовин. Швидкість розчинення. Розчинники.

27. Теплові явища при розчиненні. Гідратна теорія розчинів Д.І.Менделєєва. Насичені, ненасичені, пересичені розчини.

28. Способи вираження концентрації розчинів. Масова частка розчиненої речовини, молярна концентрація еквівалента.

29. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Електроліти та неелектроліти.

30. Механізм дисоціації кисло, основ, солей.

31. Дисоціація води. Іонний добуток води. Гідроліз солей.

32. Загальні поняття про хімічні реакції. Суть хімічної реакції. Гомогенні та гетерогенні системи. Умови перебігу реакцій. Класифікація хімічних реакцій.

33. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості хімічних реакцій від природи реагуючих речовин, температури, каталізатора, концентрації реагуючих речовин, тиску.

34. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє. Зміщення хімічної рівноваги.

35. Окисно-відновні реакції. Їх типи. Визначення коефіцієнтів в окисно-відновних реакціях методом електронно-іонного балансу.

36. Окисно-відновні реакції. Метод напівреакцій.

37. Загальна характеристика неметалів VІІ групи. Хлор. Характеристика елемента. Поширення у природі. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Застосування.

38. Хлороводневі кислота, добування, фізичні та хімічні властивості. Якісна реакція на хлорид-іон. Застосування хлороводневої кислоти.

39. Кисневі сполуки хлору. Їх добування. Залежність окисно-відновних властивостей від ступеня окислення хлору.

40. Бром. Характеристика елемента. Добування. Фізичні та хімічні властивості. Застосування брому.

41. Бромоводнева кислота. Броміди. Якісна реакція на бромід-іон. Застосування бромідів у медицині. Кисневі сполуки брому.

42. Йод. Характеристика елемента. Добування йоду. Фізичні та хімічні властивості, застосування йоду в медицині. Йодоводнева кислота. Якісна реакція на йодид-іон. Застосування йодидів у медицині. Кисневі сполуки йоду.

43. Загальна характеристика неметалів VІ групи. Сірка. Характеристика елемента. Фізичні та хімічні властивості сірки, її застосування. Алотропія сірки.

44. Сірководень. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Дія сірководню на організм. Застосування сірководню. Сульфіди. Добування сульфідів, їх властивості.

45. Оксид сірки (ІV). Сірчиста кислота. Фізичні та хімічні властивості. Властивості солей цієї кислоти.

46. Оксид сірки (VІ). Сірчана кислота. Фізичні та хімічні властивості концентрованої і розбавленої кислоти. Властивості солей сірчаної кислоти.

47. Тіосульфат натрію. Добування. Будова молекули. Фізичні та хімічні властивості тіосульфату натрію. Застосування.

48. Загальна характеристика елементів головної підгрупи V групи. Азот. Характеристика елемента. Поширення у природі. Добування. Фізичні та хімічні властивості азоту. Застосування.

49. Аміак. Добування аміаку в лабораторних умовах та промисловості. Техніка безпеки та заходи першої допомоги у роботі з аміаком. Фізичні та хімічні властивості аміаку. Застосування аміаку в техніці, сільському господарстві, медицині.

50. Уявлення про іон амонію. Солі амонію, добування. Фізичні та хімічні властивості солей амонію, застосування.

51. Кисневі сполуки азоту. Добування оксидів азоту та їх властивості (хімічні та фізичні).

52. Азотиста кислота та її солі. Окисно-відновні властивості нітриту натрію.

53. Азотна кислота. Фізичні та хімічні властивості азотної кислоти. Характеристика окисних властивостей азотної кислоти. Застосування азотної кислоти і нітратів. Техніка безпеки та заходи першої допомоги під час роботи з азотною кислотою.

54. Фосфор. Характеристика елемента. Природні сполуки фосфору. Алотропія. Хімічні властивості фосфору.

55. Ортофосфорна кислота. Фізичні і хімічні властивості кислоти та її солей. Значення фосфору для життєдіяльності живих організмів.

56. Загальна характеристика неметалів головної підгрупи ІІІ, ІV груп. Вуглець. Характеристика елемента. Поширення в природі. Алотропні видозміни вуглецю: алмаз, графіт, карбін. Уявлення про адсорбцію. Хімічні властивості вуглецю.

57. Оксиди вуглецю, їх добування, властивості, застосування. Заходи першої допомоги при отруєнні оксидом вуглецю (ІІ). Проблеми охорони атмосфери від надлишку вуглецю (ІІ).

58. Вугільна кислота, її солі. Порівняльна характеристика властивостей карбонатів та гідрокарбонатів.

59. Бор. Характеристика елемента. Поширення в природі. Сполуки бору. Борна кислота, добування, фізичні та хімічні властивості, застосування. Добування, фізичні та хімічні властивості, застосування тетраборату натрію.

60. Загальна характеристика металів. Особливості будови електронних оболонок атомів металів. Металічний зв’язок. Кристалічна гратка металів. Загальні фізичні та хімічні властивості. Ряд напруг. Сплави.

61. Срібло. Характеристика елемента. Поширення в природі. Властивості срібла та його сполук. Нітрат срібла, властивості, якісні реакції на іон срібла. Застосування препаратів срібла в медицині.

62. Цинк. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості. Застосування. Оксид цинку. Добування, фізичні та хімічні властивості. Застосування. Гідроксид цинку, добування, властивості. Якісні реакції на катіон цинку. Застосування солей цинку.

63. Ртуть. Характеристика елемента. Поширення в природі. Застосування. Оксид ртуті (І) і (ІІ), властивості, застосування. Хлорид ртуті (І) і (ІІ), добування, фізичні та хімічні властивості. Застосування.

64. Свинець. Характеристика елемента. Поширення в природі. Фізичні та хімічні властивості. Застосування. Гідроксид свинцю (ІІ), добування, фізичні та хімічні властивості. Солі свинцю (ІІ). Якісні реакції на катіон свинцю (ІІ).

65. Загальна характеристика елементів підгрупи хрому. Хром. Поширення в природі. Сполуки хрому: оксиди та гідроксиди. Солі: хромати, дихромати. Окисні властивості дихромату калію. Якісні реакції на хромат і дихромат. Застосування сполук хрому.

66. Загальна характеристика елементів підгруп марганцю. Марганець. Поширення в природі. Сполуки марганцю: оксиди та гідроксиди. Марганцева кислота та її характеристика. Перманганат калію та його окисні властивості у кислому, нейтральному та лужному середовищах. Застосування перманганату калію у фармації.

67. Залізо. Поширення у природі. Фізичні та хімічні властивості. Застосування. Сплави заліза.

68. Оксид заліза (ІІ), його властивості. Гідроксид заліза (ІІ), його властивості. Солі заліза (ІІ), відновні властивості солей заліза (ІІ). Якісні реакції на катіон заліза (ІІ).

69. Оксид заліза (ІІІ), його властивості. Гідроксид заліза (ІІІ), його властивості. Солі заліза (ІІІ). Окисні властивості солей заліза (ІІІ). Якісні реакції на катіон заліза (ІІІ).

70. Оксид заліза (ІІ), його властивості. Гідроксид заліза (ІІ), його властивості. Солі заліза (ІІ), відновні властивості солей заліза (ІІ). Якісні реакції на катіон заліза (ІІ).