Дискретні аргументи
Дискретний аргумент – змінна, яка приймає при кожному її використанні ряд значень, що змінюються з однаковим кроком.
Опис програми-функції
Опис програми-функції розміщається в робочому документі, має оригінальне ім'я зі списком формальних параметрів (який може бути відсутнім) і тіло програми-функції.
За ім'я здійснюється звертання до програми-функції і “повертається” у робочий документ результат виконання програми-функції.
Через формальні параметри "усередину" програми-функції “передаються” дані, необхідні для виконання обчислень. Як формальні параметри можуть використовуватися імена простих змінних, масивів і функцій. Формальні параметри відокремлюються один від одного комою.
Тіло програми-функції може вміщувати різні оператори: локальні оператори присвоювання, умовні оператори та оператори циклу, а також звертання до інші програм-функцій і функцій користувача.
Локальний оператор присвоювання
Формат оператора:
< ім’я змінної > < вираз >
Значення визначеної змінної зберігається тільки в тілі програми-функції.
Виведення результатів
Змінні, значення яких одержуються в результаті виконання програми–функції, є локальними і зберігаються тільки всередині програми–функції. Для передачі цих значень за межі програми–функції можуть застосовуватись наступні шаблони:
вектор-стовпець
матриця
,
де
xj,
yi,j
(
)
– елементи виведення результатів.
Звертання до програми–функції Mathcad
Звертаються до програми-функції за іменем і надають формальним параметрам фактичні значення, за якими здійснюватимуться обчислення в тілі програми-функції:
< ім'я програми-функції > [( список фактичних параметрів )]
Фактичні параметри відокремлюються один від одного комою. Між фактичними і формальними параметрами повинна бути відповідність за кількістю, порядком проходження і типом.
Умовний оператор if
Умовний
оператор використовується тільки
усередині тіла програми–функції. Для
його введення необхідно натиснути
кнопку
на палітрі засобів
програмування
або комбінацію клавіш [ Shift
] + [ } ].
Формат умовного оператора if має дві форми:
< вираз > if < логічний вираз>
[< вираз > otherwise]
Вертикальна
лінія у випадку 2 створюється за допомогою
інструкції AddLine.
Для цього необхідно перейти в порожнє
поле ліворуч від оператора if
і
декілька раз натиснути кнопку
.
2
.
if < логічний вираз>
Зауваження. Інструкція у квадратних дужках [< вираз > otherwise] може бути відсутня. В умовному операторі if може використовуватись оператор break для дострокового виходу з блоку.
Дія оператораї if. Якщо логічний вираз дорівнює 1, то обчислюється значення виразу, розташованого ліворуч від оператора if у першій формі представлення, або оператори блоку у другій формі представлення. У випадку, коли логічний вираз дорівнює 0, обчислюється значення виразу інструкції otherwise, незалежно від форми представлення оператора if. В разі відсутності опції otherwise виконуються оператори, розташовані нижче.