1.8. Шляхи поліпшення галузі рибництва в Україні.

Розвиток рибництва є не лише необхідною складовою державної аграрної політики щодо збільшення рівня споживання населенням, але й важливим стратегічним напрямом диверсифікації агробізнесу та розширення зайнятості сільського населення.

 

Слід відзначити, що економічна ефективність вирощування продукції вітчизняного рибництва визначається не лише рівнем її собівартості, але й ринковою ціною, вплив на яку товаровиробник має значно вищий порівняно з іншими видами аграрної продукції. Це обумовлено тим, що на ринку продукція надходить безпосередньо від виробника до споживача, напряму, без участі численних посередників.

 

Відтак, означений вид агробізнесу є цілком конкурентоспроможним та економічно привабливим з точки зору залучення інвестицій.

Аналіз наявних фактичних статистичних даних основних економічних показників діяльності рибогосподарських підприємств засвідчив, що попри збитковість вирощування риби в окремих областях ця галузь виявилася прибутковою.

 

Рибництво дозволяє на невеликій площі отримувати високий дохід і потребує мінімум технічних засобів порівняно з іншими галузями аграрного сектору економіки та стійкий платоспроможний попит на продукцію.

 

Окремо слід врахувати, що в Україні попит на продукцію рибництва є одним із найменш реалізованих, а потенційна фактична ємність цього ринку в 600–650 тис. т може бути збільшена на 30–40 % за рахунок інтенсивного розвитку ставкового рибництва та інших напрямів аквакультури.

 

Сьогодні наша країна імпортує лише живої, свіжої або охолодженої риби 23,3 тис. т на суму $149,4 млн, тоді як вилов риби у внутрішніх водоймах становить 45,7 тис. т. Отже, щоб зменшити залежність від імпорту, необхідно збільшити обсяги виробництва в середньому на 50 %.

 

Ринкові економічні відносини зумовлюють необхідність зміни стратегії ведення рибництва, згідно з якою пріоритетне значення надається нарощуванню валового виробництва та розширенню асортименту продукції із застосуванням сучасних інтенсивних промислових технологій.

Для повного задоволення попиту насе­лення в рибних продуктах необхідно не тільки розширювати і удо­сконалювати промисел риби у світовому океані, а й раціонально ви­користовувати внутрішні водойми.

Природне відтворення рибних запасів скорочується у результаті зростаючого антропогенного впливу на водойми (забруднення, урбанізація, зарегулювання стоку річок, розвиток промисловості, судноплавства, забір води для зрошення). У зв'язку з цим виникає нагальна необхідність у проведенні рибоводних робіт по штучному відтворенню рибних запасів. Завданням штучного відтворення рибних запасів є збільшення запасів риб в річках, озерах, ставках, водосховищах, морях і океанах.

Обсяг рибної продукції, одержуваної в екстенсивних рибоводних господарствах, обмежений природною продуктивністю водойм, яка характеризує приріст риби за рахунок природної кормової бази. Збільшити вихід рибної продукції з одиниці площі ставка можливо, застосовуючи інтесифікаційна заходи. До таких належать добриво ставків, годування риби, вирощування високоякісного рибопосадкового матеріалу, проведення селекційної роботи, впровадження полікультури та механізація виробничих процесів.

Економічну ефективність ставового рибництва можна підвищити за ра­хунок використання води для зрошування полів і городів, організа­ції нагулу качок і гусей.

Основні напрямки розвитку ставкового рибництва на Україну повинні йти по шляху підвищення продуктивності наявної ставкової площі та будівництва нової, а також використання для цих цілей рисових чеків, іригаційних каналів, водосховищ, водойм-охолоджувачів теплових електростанцій, піщаних і кам'яних кар'єрів. Особливу увагу слід приділити Садковому рибному господарству.

У результаті зростаючого антропогенного впливу на водойми (забруднення, урбанізація, зарегулювання стоку річок, розвиток промисловості, судноплавства, забір води для зрошення) природне відтворення рибних запасів скорочується. У зв'язку з цим виникає нагальна необхідність у проведенні рибоводних робіт по штучному відтворенню рибних запасів. Завданням штучного відтворення рибних запасів є збільшення запасів риб в річках, озерах, ставках, водосховищах, морях і океанах.

- Рибництво (підгалузь рибного господарства) - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

- Аквакультура - розведення та вирощування риби та інших водних живих ресурсів у спеціальних штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах;

- Товарне рибництво - вирощування у спеціально створених штучних умовах або визначених для цього рибогосподарських водних об'єктах товарної риби та інших водних живих ресурсів, які реалізуються населенню або використовуються рибопереробними підприємствами як сировина;

- Державна охорона риби та інших водних живих ресурсів - система державних заходів щодо збереження, відтворення, вирощування, поліпшення умов існування, контролю та регулювання чисельності риби та інших водних живих ресурсів, забезпечення виконання фізичними та юридичними особами вимог законодавства Україні в рибному господарстві, контроль за яким здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань рибного господарства.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Риба та її продукти посідають істотне місце в харчуванні люди­ни. За вмістом основних поживних речовин, незамінних амінокис­лот, ненасичених жирних кислот, вітамінів та мінеральних речо­вин, а також за легкою перетравністю і засвоюваністю м’ясо риби можна віднести до дієтичного продукту. Воно містить 16 — 21 % лег­ко перетравного білка, який за біологічною цінністю не тільки не поступається білку теплокровних тварин, а й за деякими показни­ками перевершує його. Вміст жиру у найбільш поширеної прісновод­ної риби коропа становить 9 — 11 % (найменше у щуки — 0,5 — 1,0 %, найбільше у вугра — до 32 %).

У рибі міститься більше вітамінів, крім вітаміну С, ніж в овочах і фруктах. У м’ясі коропа у 2 рази більше вітаміну А (каротину), ніж у лимоні, у 3,5 раза більше вітаміну В1, у 6,5 раза — В2 і в 15 разів більше вітаміну РР.

Крім того, із відходів рибної промисловості виготовляють рибне борошно, в якому високий уміст перетравного протеїну та інших поживних і мінеральних речовин, тому його використовують як кормову добавку до раціону сільськогосподарських тварин.

З метою оптимізації харчування людей доцільно довести споживання риби до 22 кг на душу населення. Для повного задоволення попиту насе­лення в рибних продуктах необхідно не тільки розширювати і удо­сконалювати промисел риби у світовому океані, а й раціонально ви­користовувати внутрішні водойми.

В даний час велика увага приділяється розвитку товарного рибництва в штучних водоймах. Тому склалися чотири основні форми рибництва — ставове, інду­стріальне (тепловодне), озерне і прибережно-морське, проте провід­ним з них є ставове. З 1 га площі ставу тільки завдяки природній продуктивності можна щороку отримати 2 — 3 ц високоякісної риби, тобто стільки, скільки можна отримати м’яса за нагулу великої ро­гатої худоби чи овець на природних пасовищах такої самої площі. Якщо ж застосовувати годівлю риби штучними кормами, то з 1 га площі ставу можна отримати до 10 — 20 ц риби.

Я вважаю, що наша країна багата на прісноводні водойми, однак рибницьке господарство на них розвивається недостатньо швидкими темпами і виробництво прісної риби ще не забезпечує попиту населення. Еко­номічну ефективність ставового рибництва можна підвищити за ра­хунок використання води для зрошування полів і городів, організа­ції нагулу качок і гусей.

На мою думку, товарне рибництво є високоефективної галуззю рибного господарства і дозволяє отримувати тваринного білка з одиниці площі більше, ніж у тваринництві.

Основні напрямки розвитку ставкового рибництва на Україну повинні йти по шляху підвищення продуктивності наявної ставкової площі та будівництва нової, а також використання для цих цілей рисових чеків, іригаційних каналів, водосховищ, водойм-охолоджувачів теплових електростанцій, піщаних і кам'яних кар'єрів. Особливу увагу слід приділити Садковому рибному господарству.

Також, обсяг рибної продукції, одержуваної в екстенсивних рибоводних господарствах, обмежений природною продуктивністю водойм, яка характеризує приріст риби за рахунок природної кормової бази. Збільшити вихід рибної продукції з одиниці площі ставка можливо, застосовуючи інтесифікаційна заходи. До таких належать добриво ставків, годування риби, вирощування високоякісного рибопосадкового матеріалу, проведення селекційної роботи, впровадження полікультури та механізація виробничих процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

27