Організаційні форми господарювання у зрг
1. Організаційні форми господарювання у закладах ресторанного господарства.
2. Акціонерні товариства.
3. Господарські асоціації, концерни, консорціуми. їх функції, господарська діяльність.
4. Оренда приміщень для закладів ресторанного господарства.
5. Приватні заклади ресторанного господарства
6. Основні розділи угоди орендного підряду. Права й обов'язки орендаторів. ( С.Р.)
1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ГОСПОДАРЮВАННЯ - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.
2. Акціонерні товариства
Акціонерне товариство – це організація, яка створена за згодою юридичних осіб і громадян шляхом об’єднання їхніх вкладів з метою здійснення сумісної господарської діяльності.
Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, розділений на певне число акцій рівної номінальної вартості, і яке несе відповідальність за обов’язками тільки своїм майном.
Учасники акціонерного товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, встановленому засновницькими документами; отримувати частку прибутку (дивіденди) від діяльності товариства; отримувати інформацію про діяльність товариства, у тому числі знайомитися з даними бухгалтерського обліку і звітності та другими документами в порядку, встановленому статутом.
Учасники акціонерного товариства зобов’язані: дотримуватися статуту, договірних домовленостей, виконувати рішення загальних зборів, оплачувати акції в порядку, розмірах і способами, що передбачені засновницькими документами; не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Учасники акціонерного товариства мають певну кількість голосів, отримують частину прибутку у вигляді дивідендів, а також частини майна підприємства у випадку його ліквідації пропорційно їхнім часткам у статутному фонді.
Майно акціонерного товариства складається з вкладів його учасників. Вклад може бути у вигляді майна, грошей, валюти. Вклад кожного учасника, оцінений у грошовій одиниці, складає його частку у статутному фонді.
У товаристві створюється фонд комерційного ризику, резервний фонд у розмірі, передбаченому статутним фондом.
Органами управління акціонерного товариства є: загальні збори акціонерів, рада правління і ревізійна комісія. Вищий орган управління - це загальні збори акціонерів, які скликаються не менше одного разу на рік. Чергові збори скликаються за рішенням правління, позачергові – за вимогами ради, ревізійної комісії або акціонерів товариства.
В акціонерному товаристві створюється рада товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Члени ради акціонерного товариства не можуть входити до складу виконавчого органу.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його повсякденною діяльністю, є правління. Його роботою керує голова правління.
Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді та організовує виконання їх рішень.
Голова правління акціонерного товариства має право без доручення здійснювати діяльність від імені товариства.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснює ревізійна комісія, яка вибирається з числа акціонерів. Ревізійна комісія складає висновки за річним звітом і балансом. Без таких висновків загальні збори акціонерів не мають права затверджувати баланс.
Порядок створення акціонерних товариств. Акціонерні товариства організуються за двома напрямками: перетворення діючих підприємств (об’єднань громадського харчування) в акціонерне товариство; або створення засновниками нової організації.
Акціонерні товариства створюються в декілька етапів.
Перший етап. Засновники заключають договір, який визначає порядок їх сумісної роботи на весь період створення акціонерного товариства. Вони розробляють засновницькі документи, організовують і проводять підписку на акції, скликають засновницьку конференцію.
В їх обов’язок входить також відкриття тимчасового розрахункового рахунку у відділенні банку. Для цього необхідно: подати заяву і нотаріально завірену копію договору засновників про сумісну діяльність з створення акціонерного товариства.
Другий етап. Об’ява і проведення передплати акцій. Діють дві форми передплати: закрита і відкрита.
Закрита передплата означає розміщення всіх акцій між засновниками, якщо засновники мають достатньо коштів, щоб повністю сформувати статутний фонд товариства.
У випадку, якщо засновники таких коштів не мають, вони здійснюють розповсюдження акцій шляхом відкритої передплати. Акції можуть бути реалізовані засновниками безпосередньо або через банк.
При проведенні відкритої передплати засновники публікують повідомлення про відкриття передплати на акції. Реалізація акцій проводиться на основі договору купівлі (продажу) акцій. Передплатник не зобов’язаний сплачувати зразу повністю всю номінальну вартість акцій, а може робити це поступово.
Третій етап. Скликання і проведення засновницької конференції. Прийняття статуту.
Термін проведення конференції засновники установлюють заздалегідь і вказують його в спеціальному повідомленні. До дня скликання конференції передплатники зобов’язані внести певну плату за номінальну вартість акцій, яка гарантована статутом товариства. Підтвердженням внеску є тимчасове посвідчення.
Форми участі передплатників у конференції можуть бути різними: через представників або за дорученням свого права другому учаснику конференції.
Кворум засновницької конференції акціонерного товариства визначається не за числом осіб, які брали участь у ній, а за числом акцій, які вони представляють. Рішення конференції правомірне, якщо в ній брали участь особи, які підписались на певну кількість акцій, передбачених положенням. Голосування на конференції проводиться за принципом: одна акція – один голос.
Засновницька конференція приймає рішення про створення акціонерного товариства, затверджує статут, раду товариства, статутний фонд.
Четвертий етап. Державна реєстрація акціонерного товариства. Вона проводиться Виконкомом районних і міських Рад народних депутатів. Для реєстрації необхідно подати такі документи: заяву про реєстрацію товариства; нотаріально завірену копію статуту, затвердженого засновницькою конференцією. Реєстрація повинна бути проведена у 30-денний термін з часу подання заяви. Після реєстрації товариству надається право юридичної особи. Воно забезпечується печаткою і відкриває постійний розрахунковий рахунок у відділенні банку.
П’ятий етап. Остаточне формування статутного фонду.
Після державної реєстрації акціонерного товариства, акціонери повинні повністю викупити підписані акції. Тривалість цього етапу обумовлена засновницькими документами. По закінченню терміну викупу акцій акціонерне товариство має право реалізувати їх самостійно як непов’язаних з передплатою.