Тема 3. Основи конституційного права україни

ПЛАН

1. Поняття Конституції, її ознаки і функції.

2. Народовладдя в Україні і форми його здійснення.

3. Безпосередня демократія.

4. Представницька демократія.

5. Територіальний устрій України.

6. Автономна Республіка Крим.

7. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання.

Терміни: Конституція, класифікація конституцій, народовладдя, демократія (пряма, представницька), об’єднання громадян, політична партія, громадська організація, громадянство, громадянин, вибори, референдум, виборча система, права людини, права громадянина, обов’язок.

1.

Конституція – політичний нормативно-правовий акт держави (Основний Закон), який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

Конституції прийнято розрізняти за різними ознаками на окремі види. Сучасне конституційне право використовує різні критерії класифікації.

Конституції класифікують на таки види:

З а формою вираження

За способом внесення змін і доповнень

Тверді – зміни і доповнення вносяться в строго встановленому особливому порядку, із застосуванням особливої процедури.

Гнучкі – змінюються і доповнюються в тому порядку, що і звичайні закони.

За формою правління За політичним режимом

Монархічні і республіканські. Демократичні і авторитарні.

За формою державного устрою

Федеративні та унітарні.

За часом дії

Постійні – приймаються на невизначений строк.

Тимчасові – приймаються на певний строк.

Призначення і завдання конституції проявляються в її функціях.

Функції конституції – це основні напрямки її впливу на суспільні відносини.

Юридична функція:

А) конституція – нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу;

Б) є юридичною базою для поточного законодавства;

В) закріплює основи суспільного ладу;

Г) визначає основи правового положення особи.

Політична: конституція – це правова основа політичної системи суспільства.

Ідеологічна: конституція звертається до загальновизнаних цінностей, виховує людину в дусі поваги цих цінностей.

2.

Вибори та референдуми є однією з форм волевиявлення народу як єдиного джерела влади i носія суверенітету держави. В них реалізується право кожного на участь в управлiннi державою безпосередньо або через вiльнообраних представникiв. Саме за допомогою виборiв отримуються i передаються владнi повноваження, здiйснюється звiтнiсть влади перед народом, полiтичнi суперечки спрямовуються у русло мирного вирiшення.

Демократія і народовладдя складають дві нерозривні сторони державності. Але їх не можна змішувати. Народовладдя вказує, кому належить влада, а демократія вказує на те, як ця влада організована.

Народний суверенітет – це народовладдя, повновладдя народу, здійснення державної влади через народних депутатів і безпосередньо шляхом референдуму.

Повновладдя народу здійснюється в різних сферах: безпосередньо – через референдум (безпосередня демократія) і опосередковано – вираження волі громадян через представників, які обираються ними (представницька демократія).

3.