7. Ентомологічні обліки

Обліки на посівах зернових колосових культур. Пошкодження скритостебловими шкідниками, до яких належать гесенська і шведська мухи, стеблові блохи тошо, визначають під час огляду 100 облікових рослин на ділянці, відібраних підряд у день проведення аналізу в п'яти рівномірно віддалених місцях. На посівах озимих проби відбирають два рази за вегетацію — перед настанням зими і навесні; а ярих — у фазі виходу рослин у трубку. Крім того, ураження рослин озимих колосових гесенською мухою визначають

додатково і у фазі молочної стиглості зерна. Проби розбирають у послідовності: 1) відокремлюють і підраховують мертві рослини; 2) зривають нижнє листя і обережно голкою розкривають стебло до вузла кущіння; 3) виявляють шкідника чи сліди його пошкодження. Якщо їх немає, рослина вважається здоровою і навпаки.

Для обліку пошкодження рослин зеленоочкою, стебловою міллю, просяною мухою, кукурудзяним метеликом відбирають пробу із 100 стебел (продуктивних і непродуктивних), а при обліку пошкодження хлібними пильщиками враховують тільки продуктивні стебла в такій же кількості.

Пошкодження зерна визначають безпосередньо перед збиранням урожаю. При цьому на ділянці відбирають проби із 100 колосів, які аналізують за процентом і ступенем пошкодження (останнє окомірне).

Пошкодження трипсами визначають, відбираючи у полотняні мішечки на ділянці 100 колосів у фазі молочно-воскової стиглості зерна. Після струшування мішечків трипси підраховують, а потім роблять перерахунки на один колос. Після цього із загальної проби відбираються 10 колосів, щоб визначити процент пошкоджених зерен.

Ураження попелицями визначають за допомогою огляду 100 рослин, відібраних у 10—20 місцях на ділянці. Ступінь заселення рослин попелицями оцінюють за п'ятибальною шкалою: 1 бал — окремі особини на 2—3 нижніх листках; 2 бали — колонії з 3—5 особин на 2—3 нижніх листках; 3 — колонії з 10—15 особин на половині листків; 4 — колонії з 20 особин і більше на двох третинах листків; 5 балів — великі колонії по всій рослині. Середній бал ураження попелицями виводять як середньоарифметичний показник.

Пошкодження зернівок клопами-черепашками, клопами-сліпняка-ми, хлібними жуками, зерновими совками, а зерна ячменю та вівса і шведськими мухами обліковують так. У п'яти місцях по діагоналі ділянки відбирають по 100 колосів і після їх обмолочування із загальної проби зерна відбирають зразок із 500 зернівок, які аналізують на пошкодженість різними шкідниками. Зерно ячменю і вівса при цьому розрізують, щоб виявити всередині личинку шведської мухи.

Пошкоджене хлібними жуками зерно може бути частково або повністю згризене, хоч при обліку враховується не ступінь пошкодження, а кількість пошкоджених зерен у пробі.

Щоб визначити процент пошкодження зерна різними видами найбільш шкідливих клопів, слід мати на увазі таке:

шкідливі клопи-черепашки залишають на нижній частині зернівки поодинокі глибокі проколи діаметром до 0,25 мм, овальні за формою, з нерівними краями. Пошкоджена частина зернівки має блідожовтий колір, а місце проколу на цьому фоні темносіре;

пошкодження клопів-еліїв неглибокі і знаходяться переважно на боках і верхній частині зернівки, діаметр їх 0,1—0,2 мм;

клопи-сліпняки наносять пошкодження в стрічці на вужчому боці зернівки і в верхній її частині. Проколи мають червоно-коричневий колір, їх діаметр менше 0,1 мм, форма пошкоджень овальна чи продовгувата.

Рослинам проса завдають шкоди просяний комарик, просяна муха і кукурудзяний метелик. Пошкодження ними обліковують при повному виході волоті з піхви листка.

Для виявлення пошкоджень просяним комариком на ділянці відбирають до 10 волотей. Пошкодженими вважаються зерна, всередині яких немає зав'язі і є личинки чи лялечки просяного комарика. До пошкоджених належать також зерна, у яких між верхніми плівками збереглась біла оболонка від лжекокона, з якого уже вилетів комарик.

Для визначення пошкодження волотей просяною мухою з усієї облікової площі ділянки відбирають 100 рослин. Просяну муху у вигляді личинок можна виявити у піхві листка або біля основи волоті. Характерним при пошкодженні є те, шо уражені стебла частково або зовсім не викидають волоті, а якщо волоть і вийшла з піхви листка, то вона безплідна.

Кукурудзяний метелик пошкоджує стебло проса перед викиданням волоті. Для визначення пошкодження стебла після викидання волоті на ділянці відбирають 100 рослин, пошкодженість оцінюють за наявністю на стеблі отвору з червоточиною та білуватої, засохлої і нерідко обламаної волоті.

На посівах рису визначають пошкодженість рослин просяною мухою (за такою самою методикою, як і на посівах проса) і ступінь пошкодження рисовою п 'явицею, рисовим комариком, рисовим трип-сом (окомірне при помітних ураженнях посівів). Оглядаючи 100 рослин на ділянці, оцінюють ступінь заселення їх попелицями за п'ятибальною шкалою (аналогічною зерновим колосовим культурам).

На посівах зернобобових культур під час вегетації рослин на ділянці відбирають 100 рослин і проводять аналізи на виявлення обгризання країв листя сходів довгоносиками, пошкодження підземної частини проростків ростковими мухами і лучним метеликом, грубе об'їдання листя, бутонів і квітів гусеницями багатоїдних совок.

Ступінь пошкодження рослин попелицями визначають у пробі із 100 рослин за п'ятибальною шкалою (див. зернові колосові культури).

Для аналізу на ділянці беруть 100 рослин різних бобових культур, на яких виявляють такі пошкодження: стебла люпину перекушені кравчиком', квітки уражені гороховим комариком', суцвіття вики над'їдені личинками фітономусів; стінки бобів проїдені гусеницями багатоїдних совок.

Пошкодження у вигляді об'їденої поверхні насіння плодожеркою і вогнівкою визначають на час збирання врожаю, аналізуючи 500 зерен з проби, відібраної на хімічний та інші аналізи.

Через місяць після збирання, розрізавши попередньо намочене насіння з проби такого самого об'єму, визначають процент пошкодження різними видами зернівок.

Посівам кукурудзи і сорго найбільше шкодять шведська муха і кукурудзяний метелик.

Пошкодженість шведською мухою визначають у пробі з 50 рослин, відібраній на захисних смугах у фазі 6—8 листків. Оцінюють пошкодженість за п'ятибальною шкалою: 1 бал — поодинокі дірки із світлою каймою, деяке листя на рослині гофроване, ріст рослин не сповільнений; 2 бали — такі пошкодження є на більшості листків, міжвузля дещо зближені; 3 бали — великі дірки на листках, трапляються окремі розриви листкової пластинки, які значно гофровані (до склеювання верхівок листя), помітне сповільнення росту рослин; 4 бали — крім листя, пошкоджений і конус наростання, тому рослини дуже відстають у рості і на них формується багато пасинків; 5 балів — у рослин повністю знищений конус наростання і вони гинуть.

Пошкодження кукурудзяним метеликом обліковують перед збиранням урожаю. Для цього з ділянки відбирають 50 рослин і аналізують окремо кожне стебло і качан. Оцінюють пошкодження за п'ятибальною шкалою: 1 бал — у стеблі і качані по 1—5 червоточин; 2 бали — червоточин така сама кількість і стебло зламане

вище качана; 3 бали — червоточин 6—10, злам стебла там же; 4 бали — червоточин більше 10, злам стебла там же; 5 балів — стебло зламане нижче качана або зламана ніжка качана.

Ураження рослин попелицями визначають за такою самою методикою, як і на посівах зернових колосових.

На посівах цукрових і кормових буряків пошкодження шкідниками обліковують, оглядаючи по 100 рослин на двох середніх рядках ділянки (без виривання). При цьому беруть до уваги:

ступінь пошкодження (%) сходів жуками-довгоносиками (об'їдають сім'ядолі і листя), буряковою щитоноскою (виїдають округлі наскрізні отвори в листі) і блішками (виїдають м'якоть, не зачіпаючи шкірочки на нижньому боці листка);

ступінь пошкодження (%) рослин старшого віку лучним метеликом (гусениці з'їдають пластинку листка і його жилки), буряковою мухою (личинки виїдають паренхіму листка під епідермісом, утворюючи порожнини-міни) і буряковою мінуючою міллю (згризають паренхіму листка і роблять проходи в черешках);

ступінь заселення рослин попелицями визначають у балах за шкалою, наведеною для оцінки заселення рослин шкідниками на посівах зернових колосових культур;

кількість пошкоджених під час вегетації рослин личинками довгоносиків (вигризають головний корінь, рослина засихає,), медвед-ками (прогризають головний корінь, рослина легко висмикується) / багатоїдними совками (перегризають кореневу шийку, об'їдають пластинки і черешки листків).

На посівах бобових і злакових багаторічних трав проводять такі ентомологічні обліки:

ступінь пошкодження листя трав (%) бульбочковими довгоносиками визначають у різні періоди вегетації, оглядаючи листя на 20 рівновіддалених одна від одної рослинах. На пошкоджених листках є овальні вигризи на краях;

ураження конюшинним насіннєїдом виявляють при огляді 100 головок, зірваних на ділянці під час їх побуріння. Головка вважається пошкодженою, якщо при відриванні зав'язі від квітконоса виявляють личинки чи лялечки шкідника;

пошкодження насіння конюшини товстоніжкою визначають перед збиранням урожаю. Для цього зривають на ділянці 100 головок, які обмолочують вручну. З намолоченого насіння виби-

рають середню пробу з 200 насінин, яку вміщують у термостат з температурою 20—25 °С. При цьому стакан з насінням накривають подвійним шаром марлі, а для підтримання високої вологості повітря в термостат ставлять ванночку з водою. Через 9—10 днів з пошкодженого насіння вилетять товстоніжки, після чого усю пробу висипають у посудину з водою. Аналізують лише те насіння, яке спливає, оскільки тільки серед нього є пошкоджене товстоніжкою. Виявляють його при прощупуванні насіння скальпелем — пошкоджені насінини продірявлені;

ураження люцерновим насіннєїдом визначають перед скошуванням люцерни у валки. Для цього на ділянці відбирають 100 продуктивних стебел. Із зірваних на них бобиків відбирають середню пробу з 100 бобиків, які розкривають для виявлення пошкоджень насіннєїдом. При цьому слід мати на увазі, що рижий насіннєїд знищує насіння повністю, а жовтий — залишає в бобі лише оболонку;

пошкодження насіння еспарцету еспарцетовою зернівкою визначають, аналізуючи проби насіння, вимолоченого із 100 бобів, зірваних на 100 стеблах. При натисканні скальпелем із пошкоджених насінин витікає рідина роздавлених личинок.

На посівах злакових багаторічних трав, аналізуючи проби із 100 стебел, визначають:

ступінь пошкодження листя (%) блішками (на верхньому боці виїдена паренхіма) і п'явицями (виїдена тканина листків);

пошкодження стебел колосовою мухою (знищений повністю зародок султана або об'їдені зачатки колосків султана), стебловими блішками (вигризена серцевина молодих стебел і при виході рослин у трубку на поверхні стебла залишається вихідний отвір) та шведською мухою (личинка в молодому віці стебла пошкоджує його серцевину, внаслідок чого засихає центральний листок);

пошкодження насіння житняковим комариком і житняковою мухою визначають, відбираючи на ділянці 20 колосів чи волотей. Після їх обмолоту відбирають середню пробу з 200 насінин. Пошкодженими вважаються насінини, в яких після розрізування виявляють личинок (їх розмір у мух становить до 2,8 мм, а в комариків — до 1,1 мм) або їх лжекокони.