6. Фітопатологічні обліки

Обліки на посівах зернових колосових культур. Іржу на посівах озимих виявляють перед настанням зими, оглядаючи листя на п'яти рівновіддалених площадках розміром 50 х 50 см в кожному повторенні досліду. Оцінюють ураженість посівів за шкалою методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур (рис. 21).

Ураження сніговою пліснявою визначають навесні до боронування посівів озимих окомірне на всіх повтореннях з урахуванням площі, яку займають уражені місця, в процентах до загальної площі ділянки.

Склероційну гнилизну підраховують, оглядаючи по 100 рослин по діагоналі ділянки на однакових відстанях. При цьому кількість рослин із склероціями і буде характеризувати ураження посівів цією хворобою в процентах.

Кореневі гнилі обліковують у фазі виходу рослин у трубку і молочної стиглості зерна. Для цього на захисних смугах усіх повторень викопують по 100 рослин, які після відмивання грунту аналізують за ступенем ураження коріння, підземного міжвузля, вузла кущіння і основи стебла. Уражність оцінюють у балах за такою шкалою: 0 балів — уражень немає; 1 бал — є плями жовтуватого кольору, 2 бали — плями або окремі жовтуваті смуги набувають буруватого кольору; 3 — сильне побуріння плям з частковою трухлявістю; 4-є відмерлі окремі органи чи їх частини.

За допомогою цієї шкали розраховують індекс ураження кожної частини чи органа рослини за формулою

У(</-в)-Іоо Р — ^-* '

17-4

де Р — ураженість хворобою, %; а — кількість уражених органів з однаковими ознаками; в — відповідний цій ознаці бал ураження; *L(a • в) — сума добутків числових значень; п — кількість облікових органів; 4 — найвищий бал ураження.

Ступінь ураженості листя різними хворобами, які проявляються у вигляді плям, оцінюють за допомогою огляду на кожному повто-

ренні по 20 рослин (стебел), рівномірно віддалених одна від одної по діагоналі ділянки. При цьому кількість ураженої частини листя окомірно виражають десятками (10, 20, ЗО...) процентів.

Ураження борошнистою росою визначають у період виходу рослин у трубку — колосіння за допомогою шкали, зображеної на рис. 23.

Ступінь ураження пшениці бурою і жовтою, а вівса — корончас-тою іржею оцінюють за верхніми двома листками. За другим і третім верхніми листками оцінюють ступінь ураження карликовою і жовтою іржею ячменю та бурою і жовтою іржею жита. При цьому користуються шкалою, показаною на рис. 22.

Ураження септоріозом обліковують на верхніх другому і третьому листках і оцінюють за шкалою, наведеною на рис. 24.

163

Смугасту плямистість визначають двічі: у період появи сходів (оглядають 100 рослин І обчислюють процент ураження листя) і під час наливання зерна з урахуванням кількості недорозвинених колосів в пробі зі 100 стебел.

Ураження летючою сажкою пшениці і ячменю визначають у період повного колосіння, а стебловою сажкою пшениці та жита і карликовою сажкою пшениці та жита — у фазі молочної стиглості зерна під час огляду на кожній ділянці в п'яти рівновіддалених місцях по 20 стебел. Загальна кількість проаналізованих стебел на кожній ділянці становитиме 100 шт., а кількість уражених рослин і буде визначати процент ураження.

Жовту іржу і септоріоз на колоссі обліковують, оглядаючи перед збиранням 200 колосів — по 40 шт. у п'яти рівновіддалених по діагоналі ділянки місцях. Ураженість посіву оцінюють у процентах.

Ураження стебловою іржею пшениці, жита, ячменю і вівса виявляють у фазі воскової стиглості зерна, оглядаючи по довжині ділянки по 20 стебел, і оцінюють за спеціальною шкалою (рис. 21).

Тверду сажку, фузаріоз колоса, чорний і базальний бактеріози пшениці, тверду сажку жита, стеблову сажку пшениці, камінну сажку ячменю і сажку вівса обліковують, оглядаючи на ділянці 100 продуктивних стебел.

Дослідження на посівах гречки. В'янення сходів і фітофтороз обліковують, оглядаючи 100 рослин через 10 днів після появи повних сходів.

Ураження аскохітозом, фітофторозом, борошнистою росою у вигляді плямистості листя визначають на початку достигання зерна за допомогою окомірної оцінки посівів на кожній ділянці.

Обліки на посівах проса. Бактеріальне в'янення виявляють через 10 днів після появи повних сходів і під час викидання волоті, оглядаючи 100 рослин на ділянці.

Ураженість бактеріальною плямистістю листя визначають у фазі молочної стиглості зерна під час огляду листя в різних ярусах на 10 рослинах.

Сажку виявляють під час дозрівання зерна, оглядаючи 100 рослин, відібраних у п'яти місцях на ділянці.

На посівах рису обліковують загнивання сходів, пирикуляріоз і склероційну гнилизну, оглядаючи 100 рослин. При цьому кількість —- _ __

уражених рослин і визначатиме процент ураження посівів. Гельмін-тоспороз, аскохітоз та інші плямистості листя виявляють окомір-но з визначенням ураженості поверхні листя за спеціальною шкалою.

На посівах зернобобових, оглядаючи 100 рослин (по 10 шт. у 10 місцях), виявляють поширення в'янення і фузаріозу сходів, мозаїки, чорної ніжки, білої і сірої гнилизни, смугастої плямистості і ризоктоніозу. Крім того, плямистість листя і стебла у вигляді аско-хітозу, бактеріозу, антракнозу, іржі і борошнистої роси визначають і за ступенем ураження окомірне (у процентах ураженої поверхні до площі листя і стебел за вищенаведеними шкалами). Аскохітоз, антракноз і бактеріоз бобів та насіння, а також кореневі гнилі виявляють, визначаючи одночасно поширення хвороб і ступінь ураження рослин.

На посівах кукурудзи ураження різними видами сажки, стебловими гнилизнами виявляють за допомогою огляду 20 рослин на ділянці. При цьому поширення хвороб визначають у процентах, а плямистість листя і стебел — за ступенем ураження. Ураженість качанів хворобами визначають за пробою, беручи для дослідження ЗО шт. При цьому за ступенем ураження поверхні качанів розраховують розвиток хвороби за формулою

де А — розвиток хвороби, %; a_r a₂, a₃, a₄, a_s, a₆, а_?, a_s, a₉, а_]0 — поширення хвороби на качані становить відповідно 10, 20, 30,40, 50, 60, 70, 80, 90 і 100 %; n_},...,n_lo— кількість качанів з відповідним процентом розвитку хвороби; N — кількість качанів у пробі.

На посівах сорго, оглядаючи 100 рослин на ділянці перед збиранням зерна, обліковують ураження сажкою, а бактеріальну плямистість листя — на 25 рослинах (по 5 шт. підряд на 5 рівновіддалених одне від одного місцях ділянки).

Фітопатологічні спостереження на посівах цукрових і кормових буряків. Ураження коренеїдом визначають через 10 днів після появи повних сходів, оглядаючи 100 рослин по діагоналі ділянок.

Ураження несправжньою борошнистою росою, жовтухою і мозаїкою визначають під час огляду у другій половині літа 100 рослин на двох середніх рядках на ділянці.

165

Ураження церкоспорозом, борошнистою росою та іншими хворобами у вигляді плямистості листя визначають, оглядаючи по 20 рослин на двох несуміжних рядках.

Ураження коренеплодів фомозом, бурою і фузаріозною гнилизною, туберкульозом і раком визначають під час огляду 20-кореневої проби, відібраної для хімічного аналізу під час збирання врожаю.

На посівах соняшнику, оглядаючи на ділянці 20 рівновіддале-них одна від одної рослин, визначають ураження та ступінь поширення таких хвороб як сіра і біла гнилизна кошиків, аскохітоз, церкоспороз, гельмінтоспоріоз, бура і коричнева плямистість, .жовта і зелена мозаїка, бактеріальне в'янення тощо.

Обліки на посівах багаторічних трав. Ступінь ураження жовтою і бурою плямистістю листя люцерни, іржею, борошнистою росою і несправжньою борошнистою росою визначають під час огляду рослин на площадках розміром 0,5 х 0,5 м у 5-кратній повторності на ділянці.

Рак конюшини, різні види сажки, бактеріальну гнилизну коріння, фузаріозне в'янення, мозаїку конюшини виявляють, оглядаючи 100 рослин на ділянці. При цьому кількість уражених рослин буде відповідати проценту поширення відповідної хвороби. На насіннєвих посівах конюшини додатково враховують поширеність квіткової плісняви, яку виявляють під час повного цвітіння рослин, оглядаючи 100 головок, зірваних на десяти рівновіддалених місцях ділянки.

Ураження антракнозам конюшини виявляють, оглядаючи поверхню листя і стебел на 100 рослинах.

Стеблову, буру іржу та борошнисту росу злакових трав обліковують на 20 окремих стеблах на ділянці за допомогою спеціальної шкали.