3.6. Вміст лужногідролізованого азоту

Для визначення вмісту в грунті лужногідролізованого азоту за методом Корнфілда використовують чашку Конвея із скляною перегородкою в зовнішньому відділенні. 2 г ґрунту переносять у

зовнішню частину чашки, а у внутрішню наливають 2 мл 2 % розчину борної кислоти і додають 2—3 краплі реактиву Гроака. Потім у зовнішню частину чашки наливають 5 мл 1 М розчину їдкою натру. Щоб наважка ґрунту при цьому не змочувалась, чашку тримають злегка нахиленою. В такому положенні чашку, краї якої змазують вазеліном, накривають кришкою і обережними коловими рухами перемішують ґрунт з розчином протягом 1 хв. Після цього чашку на 48 год ставлять у термостат з температурою 28 °С. За цей період весь аміак ґрунту реагує з борною кислотою, яка титрується 0,02 М розчином сірчаної кислоти до зміни зеленого забарвлення фіолетово-червоним. Вміст азоту визначають за формулою

N= ax 0,28 х 500,

де jV — вміст азоту, мг/кг грунту; а — кількість 0,02 М розчину сірчаної кислоти, витраченої на титрування, мл; 0,28 — кількість азоту, яка відповідає 1 мл 0,02 М розчину сірчаної кислоти, мг; 500 — коефіцієнт для перерахунку маси наважки ґрунту в грамах на кілограм.

3.7. Вміст рухомих форм фосфору і калію

Для визначення рухомих форм фосфору і калію в чорноземах і сірих лісових ґрунтах використовують метод Чирикова. Наважку ґрунту 4 г переносять у пляшки місткістю 250 мл і заливають 100 мл 0,5 М розчином СН₃СООН. Закриту пляшку збовтують на ротаторі протягом 1 год і залишають на 18—20 год. При фільтруванні першу порцію фільтрату зливають, а з решти беруть 10 мл і переносять у колбу на 100 мл, куди до риски доливають реактив Б. Через 10 хв розчин фотоколориметрують на червоному світлофільтрі.

Решту фільтрату використовують для визначення вмісту калію на полуменевому фотометрі. Вміст рухомих форм фосфору і калію в ґрунті знаходять за графіком, побудованим за робочою шкалою зразкових розчинів.

Зразковий розчин з концентрацією 1 мг Р₂О₅ і 1 мг К₂О в 1 мл готують так: 1,918 г КН,РО₄ і 0,55 г КС1 розчиняють у 0,5 М розчині СН₃СООН у колбі місткістю 1 л і об'єм доводять до риски. Потім в другу, третю, четверту, п'яту, шосту і сьому колби місткістю по 500 мл доливають відповідно по 4, 10, 20, ЗО, 40 і 50 мл зразко-

вого розчину. Вміст у них доводять до мітки 0,5 М розчином СН₃СООН, добре збовтують і пропускають на полуменевому фотометрі. Знаючи, що в другій колбі на 1 кг грунту припадає 20, в третій — 50, в четвертій — 100, в п'ятій — 150, в шостій — 200 і в сьомій — 250 мг Р₂О5 і К₂О та маючи дані пропускання цих розчинів на фотометрі, будують калібрувальний графік, за яким і визначають вміст у наважці рухомих сполук фосфору і калію в Грунті (мг/кг).

Реактив Б готують у день проведення аналізу, розчиняючи 1,056 г аскорбінової кислоти в 200 мл реактиву А в колбі місткістю 1 л (до мітки доливають дистильовану воду).

Реактив А до проведення аналізу зберігається у темній скляній посудині з притертою пробкою, а готують його так. 6 г молібдату амонію розчиняють при нагріванні в 200 мл дистильованої води. У другій посудині у 100 мл підігрітої дистильованої води розчиняють 0,145 г сурм'яновинного калію. Охолоджені розчини зливають у колбу місткістю 1 л, куди доливають 500 мл 5 М розчину сірчаної кислоти, після чого об'єм колби дистильованою водою доводять до мітки.