- •1.2. Структура та основні завдання наукових установ
- •1.3. Основні поняття, терміни, символи
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.1. Рівні наукових досліджень
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.2. Види наукових досліджень
- •3.1. Загальнонаукові методи
- •3.2. Спеціальні методи досліджень
- •4. Вимоги до планування і проведення дослідів
- •5.2.2. Досліди із сортовипробування
- •6. Досліди, що проводяться у штучних умовах
- •7. Умови проведення дослідів
- •8. Вибір і підготовка земельної ділянки під дослід
- •8.1. Ґрунтово-біологічне обстеження земельної площі
- •8.2. Вибір ґрунтів для окремих дослідних культур
- •8.3. Вирівнювання родючості ґрунту. Вирівнювальні і рекогносцирувальні посіви
- •9. Основні елементи методики польового досліду
- •11. Методи розміщення дослідних ділянок
- •12.2. Планування схем дослідів
- •12.2.1. Досліди з повними схемами
- •12.2.2. Досліди з неповними схемами
- •12.3. Планування строків спостережень та відбирання зразків
- •12.4. Планування обсягу вибірки
- •13. Техніка закладання польових дослідів
- •14. Агротехніка на дослідному полі
- •100X5 ' де к— кількість добрив на ділянку, кг;
- •15. Документація при проведенні досліджень
- •1) Конюшина на один укіс у Лісостепу, чистий пар у Степу (контроль); 2) горох; 3) кукурудза на зелену масу або силос; 4) картопля; 5) пшениця, ячмінь (для Степу).
- •1.2. Планування спостережень і обліків
- •2.2. Програма досліджень
- •3.2. Планування досліджень
- •5. Досліди,
- •5.2. Експериментальна робота
- •6. Досліди,
- •6.2. Програма обов'язкових досліджень
- •8. Досліди, в яких вивчають гербіциди 8.1. Схеми дослідів
- •9. Досліди, в яких вивчають хімічний захист
- •10. Досліди,
- •11. Досліди Із сортовипробування
- •11.1. Схеми дослідів
- •1.1. Кількість опадів та їх інтенсивність
- •1.2. Температура повітря
- •1.3. Напрям і швидкість вітру
- •1.4. Атмосферний тиск
- •1.5. Вологість повітря
- •1.6. Температура ґрунту
- •1.7. Глибина промерзання ґрунту
- •2.2. Об'ємна маса
- •2.3. Будова
- •2.4, Структура
- •2.5. Стійкість ґрунтових агрегатів до розпадання у воді
- •2.6. Водопроникність
- •2.7. Сумарне витрачання вологи на посівах
- •3. Визначення агрохімічних показників ґрунтового середовища
- •3.1. Сума увібраних основ
- •3.6. Вміст лужногідролізованого азоту
- •3.7. Вміст рухомих форм фосфору і калію
- •3.8. Вміст гумусу
- •4. Визначення біологічної активності ґрунту за методом штатнова
- •5.2. Засміченість ґрунту насінням бур'янів
- •6. Фітопатологічні обліки
- •7. Ентомологічні обліки
- •8. Фенологічні спостереження
- •9.2. Оцінка морозо- і зимостійкості озимих культур
- •9.5. Облік густоти посівів і насаджень
- •9.6. Визначення динаміки росту рослин
- •9.7. Визначення площі листкового апарату
- •11. Облік надземних і кореневих
- •12. Облік урожаю
- •13. Аналіз рослинних зразків
- •13.1. Визначення фізичних показників якості зерна і насіння
- •13.2. Снопові зразки
- •13.4.2. Вміст нітратного азоту в рослинницькій продукції
- •13.4.3. Вміст білкового азоту і білка
- •13.4.4. Вміст хлорофілу в зеленій частині рослини
- •13.4.5. Вміст в зерні сирої клейковини
- •13.4.6. Цукристість коренеплодів
- •13.4.7. Технологічні властивості коренеплодів
- •13.4.8. Вмісту жиру в рослинницькій продукції
- •13.4.9. Вміст каротину
- •2. Аналіз варіаційних рядів кількісної
- •3.2. Дисперсійний аналіз
2.3. Будова
Визначається будова ґрунту методом насичення в патронах водою. Для аналізу відбирають ґрунтові зразки з непорушеною будовою буром Некрасова, робоча частина якого являє собою циліндр, на нижню частину якого насаджена різальна частина, діаметр якої внизу на 0,8—1,0 мм менший за діаметр циліндра. Під час відбирання ґрунту спочатку в циліндр вставляють патрон, а потім надівають різальну частину. Патрони бувають різні за розмірами — 10, 7,5 і 5 см у діаметрі і 5 або 10 см заввишки. Повторність відбору проб такими патронами чотири- п'ятикратна.
Роботу з підготовки і відбору ґрунтових проб ведуть у такій послідовності. Перед виходом у поле патрони нумерують і тарують разом з кришками та заміряють їх діаметри. Перед відбиранням проб у полі зачищають поверхню ґрунту від рослинності. Бур з патроном вдавлюють у грунт (вертикально) до потрібної позначки. Якщо бур заглиблений на заплановану глибину, 2—3 рази прокручують його ручку навколо осі (щоб відірвати зразок ґрунту). Вийнявши бур, знімають з патрона різальну частину, ножем зчищають ґрунт нарівні з краями патрона і закривають його кришкою. Потім патрон виймають з циліндра, виміряють висоту взятої проби ґрунту і закривають верхньою кришкою. Одночасно з шару, з якого відбирали грунт у патрон, відбирають наважки для визначення вологості грунту.
У лабораторії з нижнього кінця патрона обережно знімають кришку, потім — з верхнього кінця і зважують його разом з кришками. Замість нижньої кришки надівають металеву сіточку і так ставлять патрон у ванночки на підставки, вкриті фільтрувальним папером. Після цього у ванночку наливають воду так, щоб краї фільтрувального паперу були у воді. Через певний час вода через фільтрувальний папір заповнить усі капілярні пори ґрунту. Про повне насичення ґрунту водою свідчить постійна маса патронів, які контрольне зважують протягом 3—4 днів. Після останнього зважування з патронів виймають ґрунт, їх миють і висушують. Потім починають розрахунки, послідовність яких наведена нижче:
де С — маса вологого ґрунту в стакані, г; В — вологість ґрунту, %. Розраховується об'ємна маса ґрунту з точністю до сотих. Всі записи стосовно цього аналізу заносяться до відомості за такою формою
Варіант
Шар грунту___________см
Показники |
Позиція |
Формула для визначення показника з використанням номерів позиції (в дужках) |
Величина показника |
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|||
Номер патрона |
1 |
X |
|
|
|||
Тара патрона, г |
2 |
X |
|
|
|||
Висота ґрунтового зразка, см |
3 |
X |
|
|
|||
Діаметр патрона, см |
4 |
X |
|
|
|||
Об'єм ґрунтового зразка, см3 |
5 |
3,14(4)г(3) |
|
|
|||
4 |
|
||||||
Маса патрона з ґрунтом до насичення, г |
6 |
|
|
|
|||
Маса ґрунту в патроні до насичення, г |
7 |
(6) - (2) |
|
|
|||
Номер бюкса |
8 |
X |
|
|
|||
Тара бюкса, г |
9 |
X |
|
|
|||
Маса бюкса з сирим грунтом, г |
10 |
X |
|
|
|||
Маса бюкса з сухим грунтом, г |
11 |
X |
|
|
|||
Маса води, що випарувалась з бюкса, г |
12 |
(Ю)-(П) |
|
|
|||
Маса сухого ґрунту в бюксі, г |
13 |
(Н) -(9) |
|
|
|||
Вологість ґрунту, % |
14 |
(12) х 100 |
|
|
|||
(13) |
|
||||||
Маса сухого ґрунту в патроні (тверда фаза), г |
15 |
(7) х 100 |
|
|
|||
100+(1 4) |
|
||||||
Питома маса ґрунту, г/см3 |
16 |
Визначають експериментальне або користуються довідниковими даними |
|
|
|||
Об'єм твердої фази ґрунту, см3 |
17 |
(15) |
|
|
|||
(16) |
|
||||||
Об'єм загальної пористості, см3 |
18 |
(5)™ (17) |
|
|
|||
Маса патрона з грунтом після насичення, г |
19 |
х |
|
|
|||
Пористість капілярна, см3 |
20 |
(19) -(2) -(15) |
|
|
|||
Пористість некапілярна, см3 |
21 |
08) -(20) |
|
|
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||||
Маса води в грунті до насичення, г |
22 |
(7) -(15) |
|
||||
Об'єм повітря в грунті до насиченя, см3 |
23 |
(18) -(22) |
|
||||
Об'єм твердої фази грунту до загального об'єму, % |
24 |
(17) 100 |
|
||||
(5) |
|||||||
Пористість загальна до загального об'єму грунту, % |
25 |
(18) 100 |
|
||||
(5) |
|||||||
Пористість капілярна до загального об'єму ґрунту, % |
26 |
(20) 100 |
|
||||
(5) |
|||||||
Пористість не капілярна до загального об'єму ґрунту, % |
27 |
(21) 100 |
|
||||
(5) |
|||||||
Ступінь насичення грунту водою, % |
28 |
(22) 100 |
|
||||
(18) |
|||||||
Ступінь аерації грунту, % |
29 |
(23) 100 |
|
||||
(18) |
|||||||
Об'ємна маса грунту, г/см3 |
ЗО |
(15) |
|
||||
(5) |
|||||||
