- •1.2. Структура та основні завдання наукових установ
- •1.3. Основні поняття, терміни, символи
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.1. Рівні наукових досліджень
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.2. Види наукових досліджень
- •3.1. Загальнонаукові методи
- •3.2. Спеціальні методи досліджень
- •4. Вимоги до планування і проведення дослідів
- •5.2.2. Досліди із сортовипробування
- •6. Досліди, що проводяться у штучних умовах
- •7. Умови проведення дослідів
- •8. Вибір і підготовка земельної ділянки під дослід
- •8.1. Ґрунтово-біологічне обстеження земельної площі
- •8.2. Вибір ґрунтів для окремих дослідних культур
- •8.3. Вирівнювання родючості ґрунту. Вирівнювальні і рекогносцирувальні посіви
- •9. Основні елементи методики польового досліду
- •11. Методи розміщення дослідних ділянок
- •12.2. Планування схем дослідів
- •12.2.1. Досліди з повними схемами
- •12.2.2. Досліди з неповними схемами
- •12.3. Планування строків спостережень та відбирання зразків
- •12.4. Планування обсягу вибірки
- •13. Техніка закладання польових дослідів
- •14. Агротехніка на дослідному полі
- •100X5 ' де к— кількість добрив на ділянку, кг;
- •15. Документація при проведенні досліджень
- •1) Конюшина на один укіс у Лісостепу, чистий пар у Степу (контроль); 2) горох; 3) кукурудза на зелену масу або силос; 4) картопля; 5) пшениця, ячмінь (для Степу).
- •1.2. Планування спостережень і обліків
- •2.2. Програма досліджень
- •3.2. Планування досліджень
- •5. Досліди,
- •5.2. Експериментальна робота
- •6. Досліди,
- •6.2. Програма обов'язкових досліджень
- •8. Досліди, в яких вивчають гербіциди 8.1. Схеми дослідів
- •9. Досліди, в яких вивчають хімічний захист
- •10. Досліди,
- •11. Досліди Із сортовипробування
- •11.1. Схеми дослідів
- •1.1. Кількість опадів та їх інтенсивність
- •1.2. Температура повітря
- •1.3. Напрям і швидкість вітру
- •1.4. Атмосферний тиск
- •1.5. Вологість повітря
- •1.6. Температура ґрунту
- •1.7. Глибина промерзання ґрунту
- •2.2. Об'ємна маса
- •2.3. Будова
- •2.4, Структура
- •2.5. Стійкість ґрунтових агрегатів до розпадання у воді
- •2.6. Водопроникність
- •2.7. Сумарне витрачання вологи на посівах
- •3. Визначення агрохімічних показників ґрунтового середовища
- •3.1. Сума увібраних основ
- •3.6. Вміст лужногідролізованого азоту
- •3.7. Вміст рухомих форм фосфору і калію
- •3.8. Вміст гумусу
- •4. Визначення біологічної активності ґрунту за методом штатнова
- •5.2. Засміченість ґрунту насінням бур'янів
- •6. Фітопатологічні обліки
- •7. Ентомологічні обліки
- •8. Фенологічні спостереження
- •9.2. Оцінка морозо- і зимостійкості озимих культур
- •9.5. Облік густоти посівів і насаджень
- •9.6. Визначення динаміки росту рослин
- •9.7. Визначення площі листкового апарату
- •11. Облік надземних і кореневих
- •12. Облік урожаю
- •13. Аналіз рослинних зразків
- •13.1. Визначення фізичних показників якості зерна і насіння
- •13.2. Снопові зразки
- •13.4.2. Вміст нітратного азоту в рослинницькій продукції
- •13.4.3. Вміст білкового азоту і білка
- •13.4.4. Вміст хлорофілу в зеленій частині рослини
- •13.4.5. Вміст в зерні сирої клейковини
- •13.4.6. Цукристість коренеплодів
- •13.4.7. Технологічні властивості коренеплодів
- •13.4.8. Вмісту жиру в рослинницькій продукції
- •13.4.9. Вміст каротину
- •2. Аналіз варіаційних рядів кількісної
- •3.2. Дисперсійний аналіз
1.5. Вологість повітря
Найбільш поширеним методом визначення вологості повітря є психрометричний, який грунтується на залежності інтенсивності випаровування з водної поверхні від вологості навколишнього повітря. При цьому вологість повітря визначається як різниця між показниками двох однакових психрометричних термометрів — сухого і змоченого.
Чим більший дефіцит вологості, тим інтенсивніше буде випаровуватися волога і більшою буде різниця температур на термометрах.
Перед визначенням вологості повітря перевіряють чистоту батисту (тканина, якою щільно обмотаний змочений термометр) і наявність води у стаканчику, в який він занурений.
Влітку в жарку і суху погоду за 10—15 хв до вимірювання ста-канчик з відкритою кришкою піднімають і занурюють у нього резервуар змоченого термометра, після чого стаканчик знову закривають і ставлять на попереднє місце.
Взимку батист обрізують на 0,2—0,3 см нижче термометра і змочують його за ЗО хв до визначення вологості водою кімнатної температури, щоб відтанула льодова кірка, яка була на ньому.
Відліки на обох термометрах треба проводити швидко. При цьому спочатку фіксують десяті частки, а потім цілі градуси сухого і змоченого термометрів.
При обчисленні вологості повітря користуються такими даними: фактичною пружністю водяної пари (е), максимальною пружністю водяної пари при температурі змоченого термометра (Е), атмосферним тиском (Р), температурою сухого (Т}) і змоченого (Т2) термометрів, сталою станційного психрометра (0,0008).
Фактичну пружність водяної пари (мм рт. ст.) розраховують за формулою
е= Е— 0,0008 (Tt- TJP,
Значення максимальної пружності водяної пари на основі показників змоченого термометра беруть з допоміжної таблиці 9, в якій температуру подано з інтервалом 0,5 °С. Щоб показати тиск при градації температури 0,1 °С, треба розрахувати, як змінюється він при зміні температури на 0,1 °С, і додатково до таблиці зроби-
ти відповідні математичні розрахунки за допомогою інтерполяції двох сусідніх показників.
Відносну вологість повітря розраховують за формулою
де Вд — відносна вологість повітря, %; 100 — число для перерахунку даних у проценти; А — фактична пружність пари, мм рт. ст.; Е — максимальна пружність пари, мм рт. ст.
Таблиця 9
Тиск насиченої водяної пари Е над поверхнею чистої води при різних температурах змоченого термометра, мм рт. ст.
Температура |
Тиск |
Температура |
Тиск |
Температура |
Тиск |
Температура |
Тиск |
0 |
4,6 |
10,0 |
9,2 |
20,0 |
17,6 |
30,0 |
32,0 |
0,5 |
4,7 |
10,5 |
9,5 |
20,5 |
18,1 |
30,5 |
32,9 |
1,0 |
5,0 |
11,0 |
9,8 |
21,0 |
і 8,7 |
31,0 |
33,8 |
1,5 |
5,1 |
11,5 |
10,2 |
21,5 |
19,3 |
31,5 |
34,8 |
2,0 |
5,3 |
12,0 |
10,5 |
22,0 |
19,9 |
32,0 |
35,8 |
2,5 |
5,5 |
12,5 |
10,9 |
22,5 |
20,5 |
32,5 |
36,8 |
3,0 |
5,7 |
13,0 |
11,3 |
23,0 |
21,1 |
33,0 |
37,9 |
3,5 |
5,9 |
13,5 |
11,6 |
23,5 |
21,8 |
33,5 |
38,9 |
4,0 |
6,1 |
14,0 |
12,0 |
24,0 |
22,5 |
34,0 |
40,2 |
4,5 |
6,3 |
14,5 |
12,4 |
24,5 |
23,2 |
34,5 |
41,2 |
5,0 |
6,5 |
15,0 |
12,9 |
25,0 |
23,8 |
35,0 |
42,3 |
5,5 |
6,8 |
15,5 |
13,2 |
25,5 |
24,6 |
35,5 |
43,5 |
6,0 |
7,1 |
16,0 |
13,7 |
26,0 |
25,3 |
36,0 |
44,7 |
6,5 |
7,3 |
16,5 |
14,1 |
26,5 |
26,0 |
36,5 |
45,9 |
7,0 |
7,5 |
17,0 |
14,6 |
27,0 |
26,8 |
37,0 |
47,2 |
7,5 |
7,8 |
17,5 |
15,0 |
27,5 |
27,7 |
37,5 |
48,6 |
8,0 |
8,0 |
18,0 |
15,5 |
28,0 |
28,4 |
38,0 |
49,8 |
8,5 |
8,3 |
18,5 |
16,0 |
28,5 |
29,3 |
38,5 |
51,3 |
9,0 |
8,6 |
19,0 |
16,5 |
29,0 |
30,2 |
39,0 |
52,6 |
9,5 |
8,9 |
19,5 |
17,1 |
29,5 |
31,0 |
39,5 |
54,1 |
