1.2. Температура повітря

Для вимірювання температури повітря використовують термометри, які в стаціонарних умовах встановлюють у психрометричній будці БП-l, жалюзійні стінки якої захищають термометри від прямого попадання сонячних променів. Психрометричні термометри встановлюють вертикально, а максимальний і мінімальний — горизонтально резервуарами на схід на спеціальних штативах. Відліки на всіх термометрах знімають відразу після відкриття дверцят будки, починаючи з відліків десятих часток градуса.

Температуру повітря на посівах чи насадженнях вимірюють аспіраційним психрометром МВ-4М, який розміщують горизонтально на спеціальних підставках у вигляді невеличких дерев'яних козликів з таким розрахунком, щоб на резервуари не попадали прямі сонячні промені. Коли швидкість вітру перевищує 3 м/с, на аспіратор з підвітряного боку надівають захисний кожух.

1.3. Напрям і швидкість вітру

Напрям вітру визначають у стаціонарних умовах за допомогою флюгерів різних марок (паралельно за допомогою їх визначають і швидкість вітру). В польових умовах швидкість вітру вимірюють ручним чашковим анемометром МС-13, який встановлюють на відповідній висоті плоскою поверхнею корпусу паралельно напряму вітру, а шкалою до спостерігача.

Перед вимірюванням при вимкненому лічильнику записують початкові показники з урахуванням положення всіх трьох стрілок, а через 20—30 с після початку обертання вертушки вмикають лічильник анемометра. Водночас включають і секундомір, який вимикається разом з анемометром після певного періоду роботи приладу. Як правило, робота анемометра триває 10 хв.

За різницею показників лічильника до і після ввімкнення анемометра, поділеної на період роботи лічильника, визначають кількість обертів за 1 с. Для переводу цього показника в метри за секунду користуються перевідною таблицею або градуйованим графіком, які є в технічному свідоцтві кожного приладу.

Всі записи ведуть за такою формою:

Місце вимірювання	Час вимірювання	Показники на шкалі		Різниця показників	Період роботи приладу, с	Кількість обертів за 1 с	Швидкість вітру, м/с
		початковий	кінцевий

Для визначення швидкості вітру в межах від 2 до ЗО м/с можна застосовувати ручний індукційний анемометр АРИ-49.

1.4. Атмосферний тиск

Атмосферний тиск вимірюють за допомогою барометрів — анероїдів різної конструкції, серед яких найбільш поширений барометр БАММ-l. Використовувати його можна на метеорологічних станціях і постах, а також у польових умовах. Прилад встановлюють горизонтально і спочатку фіксують температуру повітря з точністю до 0,1 °С за термометром, який комплектується разом з анероїдом. Потім, постукавши пальцем по скляній кришці анероїда, відраховують положення стрілки відносно шкали з точністю до 0,1 мм рт. ст.

При вимірюванні атмосферного тиску роблять три поправки. Шкалова поправка подається в технічному свідоцтві для всієї шкали через кожних 10 мм рт. ст. При цьому проміжні поправки виводяться дослідником шляхом інтерполяції двох сусідніх поправок. Другою поправкою е температурна, за допомогою якої дані анероїда показуються при температурі О °С. Для цього користуються коефіцієнтом, який показує зміну показника анероїда при зміні температури на 1 °С. Цей коефіцієнт наводиться також у технічному свідоцтві приладу. Щоб розрахувати температурну поправку, названий коефіцієнт треба помножити на показники термометра. Третя поправка, яка з часом змінюється, визначається раз протягом 6 місяців. Для цього необхідно одночасно провести вимірювання в 3—5 повторностях за допомогою стаціонарного чашкового барометра і анероїда. Різниця між показниками ртутного барометра з урахуванням всіх поправок і анероїда з шкаловою і температурною поправками і буде додатковою поправкою до показників анероїда. Цю поправку заносять у свідоцтво анероїда і дослідник може її використовувати півроку. Дані розрахунків барометричного тиску записують за такою формою:

			Поправка			Виправ-
Дата	Темпе-	Відлік				лене
	ратура	тиску				значення
						тиску
			шкалова	температурна	додаткова