- •1.2. Структура та основні завдання наукових установ
- •1.3. Основні поняття, терміни, символи
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.1. Рівні наукових досліджень
- •2. Рівні та види наукових досліджень
- •2.2. Види наукових досліджень
- •3.1. Загальнонаукові методи
- •3.2. Спеціальні методи досліджень
- •4. Вимоги до планування і проведення дослідів
- •5.2.2. Досліди із сортовипробування
- •6. Досліди, що проводяться у штучних умовах
- •7. Умови проведення дослідів
- •8. Вибір і підготовка земельної ділянки під дослід
- •8.1. Ґрунтово-біологічне обстеження земельної площі
- •8.2. Вибір ґрунтів для окремих дослідних культур
- •8.3. Вирівнювання родючості ґрунту. Вирівнювальні і рекогносцирувальні посіви
- •9. Основні елементи методики польового досліду
- •11. Методи розміщення дослідних ділянок
- •12.2. Планування схем дослідів
- •12.2.1. Досліди з повними схемами
- •12.2.2. Досліди з неповними схемами
- •12.3. Планування строків спостережень та відбирання зразків
- •12.4. Планування обсягу вибірки
- •13. Техніка закладання польових дослідів
- •14. Агротехніка на дослідному полі
- •100X5 ' де к— кількість добрив на ділянку, кг;
- •15. Документація при проведенні досліджень
- •1) Конюшина на один укіс у Лісостепу, чистий пар у Степу (контроль); 2) горох; 3) кукурудза на зелену масу або силос; 4) картопля; 5) пшениця, ячмінь (для Степу).
- •1.2. Планування спостережень і обліків
- •2.2. Програма досліджень
- •3.2. Планування досліджень
- •5. Досліди,
- •5.2. Експериментальна робота
- •6. Досліди,
- •6.2. Програма обов'язкових досліджень
- •8. Досліди, в яких вивчають гербіциди 8.1. Схеми дослідів
- •9. Досліди, в яких вивчають хімічний захист
- •10. Досліди,
- •11. Досліди Із сортовипробування
- •11.1. Схеми дослідів
- •1.1. Кількість опадів та їх інтенсивність
- •1.2. Температура повітря
- •1.3. Напрям і швидкість вітру
- •1.4. Атмосферний тиск
- •1.5. Вологість повітря
- •1.6. Температура ґрунту
- •1.7. Глибина промерзання ґрунту
- •2.2. Об'ємна маса
- •2.3. Будова
- •2.4, Структура
- •2.5. Стійкість ґрунтових агрегатів до розпадання у воді
- •2.6. Водопроникність
- •2.7. Сумарне витрачання вологи на посівах
- •3. Визначення агрохімічних показників ґрунтового середовища
- •3.1. Сума увібраних основ
- •3.6. Вміст лужногідролізованого азоту
- •3.7. Вміст рухомих форм фосфору і калію
- •3.8. Вміст гумусу
- •4. Визначення біологічної активності ґрунту за методом штатнова
- •5.2. Засміченість ґрунту насінням бур'янів
- •6. Фітопатологічні обліки
- •7. Ентомологічні обліки
- •8. Фенологічні спостереження
- •9.2. Оцінка морозо- і зимостійкості озимих культур
- •9.5. Облік густоти посівів і насаджень
- •9.6. Визначення динаміки росту рослин
- •9.7. Визначення площі листкового апарату
- •11. Облік надземних і кореневих
- •12. Облік урожаю
- •13. Аналіз рослинних зразків
- •13.1. Визначення фізичних показників якості зерна і насіння
- •13.2. Снопові зразки
- •13.4.2. Вміст нітратного азоту в рослинницькій продукції
- •13.4.3. Вміст білкового азоту і білка
- •13.4.4. Вміст хлорофілу в зеленій частині рослини
- •13.4.5. Вміст в зерні сирої клейковини
- •13.4.6. Цукристість коренеплодів
- •13.4.7. Технологічні властивості коренеплодів
- •13.4.8. Вмісту жиру в рослинницькій продукції
- •13.4.9. Вміст каротину
- •2. Аналіз варіаційних рядів кількісної
- •3.2. Дисперсійний аналіз
1.1. Кількість опадів та їх інтенсивність
Кількість опадів визначається товщиною шару води в міліметрах з точністю до десятих, хоч в агрономічній практиці часто використовують дані про кількість опадів в м3/га, знаючи, що шар води товщиною 1 мм на площі 1 га становить 10м3.
Інтенсивність опадів визначається їх кількістю за 1 хв (мм/хв).
Вимірюють кількість опадів опадоміром Третякова О-1, основою якого є відро висотою 40 см з площею приймальної поверхні 200 см2. Всередині відра впаяна діафрагма у вигляді зрізаного конуса, отвір якої в літній період для зменшення випаровування закривають лійкою.
Щоб визначити кількість опадів, воду з відра зливають у мірний стакан у вигляді мензурки із ста поділками. Одна поділка відповідає місткості в 2 см3, а якщо врахувати, шо площа приймальної поверхні становить 200 см2, то одна поділка в мензурці дорівнює 0,1 мм опадів.
До результатів вимірювань вводиться поправка на те, що певна кількість опадів витратилася на змочування відра. Для опадів у вигляді дощу в кількості менше половини поділки стакана поправка становить плюс 0,1 мм, а для опадів 0,5 поділки стакана і більше — плюс 0,2 мм.
Щоб одержати достовірні дані про кількість опадів, опадоміри встановлюють безпосередньо на дослідному полі. Кількість опадів треба визначати щодня, а на метеостанпіях і метеопостах — чотири рази на добу.
Кількість опадів у вигляді снігу також визначають у міліметрах водяного стовпа після того, як сніг у відрі у приміщенні розтане.
При .цьому всі записи можна записати за такою формою:
Дата |
Час випадання опадів в годинах і хвилинах |
Кількість поділок' мірного стакана |
Поправка, \1М |
Кількість опадів |
Інтенсивність опадів, мм/хв |
||
початок |
кінець |
мм |
м3/га |
||||
Спостереження за сніговим покривом. Часто треба мати дані про висоту снігового покриву, який, як правило, залягає по території нерівномірно, тому заміри проводять одночасно в кількох місцях за допомогою постійних і переносних снігомірних рейок. Постійні рейки встановлюють у трьох місцях на ділянці у вигляді рівностороннього трикутника. При цьому нульова поділка рейки повинна розміщуватися на рівні поверхні грунту.
Висоту снігового покриву за допомогою постійної мірної рейки вимірюють з точністю до 1 см окомірне на відстані 5—6 м від рейки, щоб не порушити снігового покриву біля рейки. Точність
заміру буде вищою, якщо дослідник, який встановлює висоту снігового покриву, близько нахилиться до поверхні снігу.
Переносні мірні рейки використовують тоді, коли висота снігового покриву в певному місці визначається тільки один раз за зиму. Вони являють собою загострену планку з поділками в 1 см. Нульова позначка збігається з кінцем вістря планки. Щоб виміряти висоту снігового покриву, рейку гострим кінцем вставляють у сніг так, щоб кінець досяг поверхні грунту. Висоту снігового покриву по шкалі переносної рейки вимірюють також з точністю до сантиметра.
Для визначення щільності снігу (а від неї залежить його ізоляційна здатність як теплопровідника і вміст води в ньому) використовують переносний снігозамірник — металевий циліндр з площею поверхні 50 см2 і висотою 60 см. Загострений відкритий кінець циліндра є початком відліку шкали в сантиметрах. У полі снігозамірник загостреним кінцем вертикально занурюють у сніг і по шкалі циліндра замірюють висоту снігового покриву. Потім лопаткою з одного боку циліндра відгрібають сніг І підсовують її під снігозамірник. Після цього циліндр обережно виймають, перевертають і зважують. Якщо висота снігового покриву більше 60 см, стовп снігу вирізують у кілька заходів. Повторність аналізу — п'яти-, шестикратна.
Щільність снігу визначається діленням маси снігу в грамах на його об'єм у кубічних сантиметрах (г/см3). Робочі записи ведуть за такою формою:
Номер виміру |
Висота снігового покриву, см |
Площа поверхні циліндра, см2 |
Об'єм снігу, см-1 |
Маса циліндра, г |
Маса снігу, г |
Щільність снігу, г/см3 |
|
|
|
|
|
із снігом |
пустого |
|
|
