11. Досліди Із сортовипробування

Дослідження із сортовипробування проводять в умовах державних обласних сортовипробувальних станцій, хоч проводити їх можна також і в інших наукових установах чи безпосередньо в господарствах. Як уже зазначалося, рекомендації для реєстрації нового сорту чи гібриду певної сільськогосподарської культури дають тільки на основі державного сортовипробування.

План сортовипробування розробляють для всіх сільськогосподарських культур, поширених у зоні діяльності випробувальної станції. При цьому зазначають стандарт по кожній культурі з кращих і найбільш поширених на даний час зареєстрованих сортів чи гібридів.

11.1. Схеми дослідів

Залежно від напряму досліджень у досліді одночасно можна вивчати кілька сортів чи гібридів. Так, при розширеному сортовипробуванні вивчають сорти, які перебувають у випробуванні на сортостанціях області, а також нові для області сорти чи гібриди вітчизняної або іноземної селекції.

Нові сорти, які виділились у розширеному сортовипробуванні, через І—2 роки передають у конкурсне випробування на Інші сортовипробувальні станції, а сорти, які погано себе зарекомендували, знімають з випробування без передавання в конкурсне випробування. У дослідах з розширеним сортовипробуванням може бути 20 варіантів або й більше. Якщо варіантів більше 20, серед повторення вводять дві або більше ділянок із стандартом. Крім того, при великому наборі варіантів сорти можуть розрізнятися за скоростиглістю. Тому їх треба згрупувати за цим показником і для кожної групи доцільно вводити свій стандарт. Наприклад, для групи скоростиглих сортів за стандарт беруть і скоростиглий зареєстрований сорт, а для групи пізньостиглих сортів — відповідно і пізньостиглий зареєстрований сорт. Так роблять і при дослідженні сортів високо- і низькорослих рослин, схильних і стійких до вилягання. При цьому кожну групу сортів чи гібридів порівнюють із своїм стандартом.

На сортовипробувальних станціях при розширеному сортовипробуванні випробовуються сорти, які перебувають у конкурсному випробуванні в інших областях.

У конкурсному сортовипробуванні дається рекомендація для реєстрації нових сортів, які істотно відрізняються від стандарту та інших сортів за врожайністю і якісними показниками врожаю.

Для того, щоб результати конкурсного сортовипробування були достовірними, такі досліди повинні включати меншу кількість варіантів порівняно з дослідами з розширеним сортовипробуванням.

Висівають культури при конкурсному випробуванні, як мінімум, у чотирикратній повторності з використанням ямб- чи дактиль-ме-тоду розміщення варіантів.

Ще менше варіантів у схемах дослідів з виробничим сортовипробуванням, яке проводять у передових господарствах з високим рівнем культури землеробства. Для виробничого випробування беруть лише перспективні незареєстровані сорти, які були кращими в конкурсному випробуванні. Як правило, в одному господарстві виробниче випробування проходять 2—3 культури. При цьому один-два нових сорти чи гібриди порівнюють з кращим зареєстрованим сортом чи гібридом, який вирощують у господарстві.

У дослідах незалежно від способу випробування об'єкти досліджень розміщують тільки після типових для даної культури і зони попередників.

11.2. Планування спостережень і обліків

У дослідах із сортовипробування незалежно від культури обов'язково планують такі дослідження:

1. Облік густоти сходів і густоти рослин перед збиранням урожаю з урахуванням густоти продуктивного стеблостою.

2. Фіксація фенологічних фаз розвитку рослин.

3. Визначення морозо- і зимостійкості посівів (для озимих культур і багаторічних трав).

4. Визначення посухостійкості посівів за допомогою фіксації в'янення листя.

5. Облік динаміки росту рослин з урахуванням кількості листя та їх площі, висоти і маси надземних органів.

6. Аналіз вирівняності посівів за висотою рослин (для коренеплідних — за заглибленням коренеплоду в ґрунт).

7. Визначення стійкості рослин до ураження хворобами та пошкодження шкідниками.

8. Визначення стійкості посівів проти вилягання (для високорослих культур), розтріскування бобів і стручків, осипання зерна, проростання зерна в колосі (для зернових культур).

9. Аналіз одночасності достигання врожаю — для зернових, олійних, насінників буряків і багаторічних трав тощо.

10. Аналіз структури врожаю: довжина колоса, кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі, маса зерна в колосі (для колосових культур), кількість зерна у волоті, маса зерна у волоті, довжина качана, маса качана, маса зерна в качані (для неколосо-вих зернових культур); кількість бобів і стручків на рослині, кількість зерен у бобі і стручці, маса зерна і насіння в бобі і стручці, маса зерна і насіння з однієї рослини (для зернобобових і хресто-цвітних культур); діаметр кошика, кількість і маса насінин у кошику, кількість рослин з вираженою пустозернистістю, процент пустих зерен (для соняшнику); кількість коробочок на одній рослині, маса насіння в коробочці і з однієї рослини (для льону олійного і маку олійного).

11. Облік урожаю основної і побічної (якщо така використовується) продукції.

12. Аналіз якості врожаю за такими показниками: масою 1000 зерен чи насінин, натурою зерна або насіння (для зернових і олійних культур), середньою масою коренеплоду і бульб (для коренеплідних і бульбоплідних культур), виходом насіннєвого матеріалу і його вирівняністю (для всіх культур), вмістом білка в зерновій продукції всіх культур, клейковини — в зерні продовольчої пшениці, цукру — в коренеплодах цукрових буряків, крохмалю — в бульбах картоплі, олії — в насінні олійних культур, перетравного протеїну — в кормовій продукції, лузжистістю насіння соняшнику, вмістом алкалоїду в зерні люпину.

ЧАСТИНА

методика спостережень. аналізів і обліків

Проведення польового та інших дослідів супроводжується певними аналізами, спостереженнями і обліками. Для польового досліду важливими з них є метеорологічні спостереження, визначення агрофізичних і агрохімічних показників родючості грунту, облік забур'яненості посівів і засміченості грунту органами розмноження бур'янів, фітопатологічні та ентомологічні обліки, оцінка посівів чи насаджень за біометричними показниками, облік врожаю та аналіз рослинницької продукції тощо.

1. проведення метеорологічних спостережень

Спостереження за елементами погоди є обов'язковою складовою частиною польового досліду, тому що часто лише за їх допомогою можна пояснити результати, які викликають у дослідника сумнів відносно дії певних варіантів. Так, не можна пояснити дані про низький врожай озимої пшениці на високому агрофоні, якщо дослідник не зафіксував моменту «запалу» зерна внаслідок високої температури повітря і низької його вологості під час його наливання. Такими причинами можуть бути також інші погодні фактори, які вимагають обов'язкового обліку. Найбільш важливо

фіксувати ті явища погоди, які можуть спричинити різні зміни у рості та розвитку рослин (великі морози, тривала посуха, ураганний вітер, градобій тощо).

Тільки на основі порівняння результатів метеорологічних спостережень у роки проведення досліду з багаторічними показниками дослідник може встановити типовість погодних умов року для району досліджень та виявити взаємозв'язок між урожаєм і окремими елементами погоди чи метеорологічними явищами.

Основними елементами погоди вважаються кількість опадів, відносна вологість і температура повітря. Однак залежно від напряму досліджень обмежуватись ними не можна. Часто треба брати до уваги дані про температуру грунту, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру, фотосинтетично активну радіацію (ФАР), освітленість тощо.

Метеорологічні спостереження ведуть як у стаціонарних (метеостанції, метеопости), так і в польових умовах. Слід зазначити, що даними метеостанції можна користуватись, якщо вона розташована від досліду на відстані до 5—6 км.

Місце для метеорологічних станцій і постів вибирають з урахуванням його типовості для району обслуговування.

Метеорологічні площадки метеостанцій розміром 26 х 16 м чи метеопостів розміром 6 х 5 м довшим боком розміщуються з півночі на південь.

На метеостанщях спостереження за температурою повітря і грунту, вологістю повітря, швидкістю вітру і його напрямами, атмосферним тиском ведуть вісім разів на добу — в 0, 3, 6, 9, 12, 15, 18 і 21 год. Кількість опадів за добу визначають в 3, 9, 15 і 21 год. Висоту снігового покриву і глибину промерзання ґрунту замірюють раз за добу — о 8 год. Вологість грунту визначають восьмого дня кожної декади місяця.