10. Досліди,

ДЕ ВИВЧАЮТЬ ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЗАХОДИ 10.1. Схеми дослідів

Об'єктами досліджень у дослідах з вивчення протиерозійних заходів можуть бути обробіток ґрунту, структура посівних площ у сівозміні, смугове розміщення посівів, лісосмуги тощо.

Приклади схем дослідів, де вивчають протиерозійний обробіток Грунту в районах поширення водної і вітрової ерозії, наведені в розділі, де розглядаються схеми дослідів з обробітком ґрунту.

В дослідах, у яких вивчається вплив частки просапних культур у сівозміні на хід ерозійних процесів, загальна схема може мати такі варіанти: 1) типове для зони досліджень насичення просапними без багаторічних трав; 2) те саме з багаторічними травами; 3) нижчий (з відповідною градацією) процент просапних без багаторічних трав; 4) те саме з багаторічними травами; 5) високий (з відповідною градацією) процент просапних без багаторічних трав; 6) те саме з багаторічними травами.

Окремо в досліді можна вивчати тривалість використання багаторічних трав у сівозміні та їх вплив на протиерозійну здатність ґрунту. Схема досліду у вигляді окремих варіантів включатиме однорічне, дворічне, трирічне і більш тривале вирощування на одному полі багаторічних трав.

Об'єктом дослідження у таких дослідах може бути і видовий склад багаторічних трав. Схема досліду при цьому може мати такий загальний вигляд: 1) різні види бобових трав (еспарцет, люцерна, конюшина); 2) різні види злакових трав (грястиця, вівсяниця лучна, кострець безостий, тимофіївка тощо); 3) різні сумішки бобових і злакових трав.

Крім багаторічних трав, об'єктом досліджень у дослідах з вивчення протиерозійних заходів можуть бути і однорічні культури. Загальна схема досліду буде такою: 1) ярі колосові (ячмінь, овес, пшениця); 2) озимі колосові (пшениця, жито, ячмінь); 3) зернобобові (горох); 4) корене- і бульбоплідні просапні (цукрові і кормові буряки, картопля); 5) інші просапні (кукурудза, соняшник).

Із приведеної схеми дослідник може вибрати для досліджень тільки окремі варіанти. Так, самостійним може бути дослід, в якому порівнюватимуть: а) тільки культури звичайного рядкового способу сівби; б) тільки культури просапні; в) ярі колосові з озимими колосовими; г) ярі колосові із зернобобовими; д) окремі види культур звичайного рядкового способу сівби з окремими просапними культурами.

У степових районах доцільно також вивчати вплив на протиерозійну стійкість ґрунту введення в сівозміну чистого пару. Окремими варіантами в такому досліді будуть схеми сівозмін з чистим паром та різними видами парозаймаючих культур (озимі і ярі на зелений корм).

Вивчаючи грунтозахисту роль смугового розміщення посівів і пару в Степу, дослід закладають за такою загальною схемою: 1) чистий пар; 2) чергування на полі чистого пару із смугами посівів озимих культур; 3) різні види просапних культур; 4) чергування на полі просапних (різних видів) із смугами культур звичайного рядкового способу сівби різновидового складу.

У таких дослідах окремо можна вивчати вплив на ерозійну стійкість грунту ширини смуг. Це зумовлено тим, що їх ширина на схилах різної крутизни за ефективністю неоднакова. Так, можна передбачити, що на крутіших схилах ширину смуг треба зменшувати, а на пологіших — збільшувати, Для експериментального обгрунтування ширини смуг дослід закладають на схилах різної крутизни або на неоднакових рівнях схилу.

На схилах різної крутизни доцільніше закласти двофакторний дослід, наприклад, за такою схемою:

1) рівнинна територія (схил до 1°), ширина смуг ЗО м;

2) те саме 50 м;

3) » 70 м;

4) схил від 1 до 3°, ширина смуг ЗО м;

5) те саме 50 м;

6) » 70 м;

7) схил від 3 до 5°, ширина смуг ЗО м;

8) те саме 50 м;

9) » 70 м;

10) схил від 5 до 7°, ширина смуг ЗО м;

11) те саме 50 м;

12) » 70 м.

122

Ширина смуг у різних варіантах досліду має бути кратною ширині захвату сівалок, за допомогою яких висівають культури. Якщо на одних смугах висівають культуру звичайного рядкового способу сівби, а на інших — просапну, то насамперед ширина смуги має бути кратною ширині захвату сівалок, якими висівають просапну культуру.

На дуже пологих схилах ефективність використання смуг різної ширини треба вивчати на різних рівнях: у верхній, середній і нижній частинах.

Вивчаючи роль лісосмуг як протиерозійного заходу, до уваги беруть те, на яку відстань поширюється вплив лісосмуг різної конструкції. Тому об'єктом дослідження при цьому може бути як сама конструкція лісосмуг, так і відстань від них. Обидва ці об'єкти можна вивчати у двофакторному досліді. Якщо порівнюють ефективність дії лісосмуги продувної конструкції з непро-дувною, а за відстань беруть одно-, п'яти-, десяти-, п'ятнадцяти-і двадцятикратну висоту середнього дерева в ній, то схема досліду буде такою:

1) продувна лісосмуга на відстані однократної висоти дерева;

2) те саме 5-кратної висоти;

3) » 10-кратної »

4) » 15-кратної »

5) » 20-кратної »

6) непродувна лісосмуга на відстані однократної висоти дерева;

7) те саме 5-кратної висоти;

8) » 10-кратної » ;

9) » 15-кратної » ;

10) » 20-кратної ».

10.2. Планування досліджень

Планування експериментальної роботи залежить від виду протиерозійних заходів, які вивчають у досліді.

Якщо об'єктом досліджень є протиерозійний обробіток ґрунту, в програму експериментальних робіт обов'язково включають вивчення фізичного стану верхнього кореневмісного шару ґрунту з визначенням таких показників як структура та ЇЇ водостійкість, водопроникність, наявність на поверхні поля рослинних решток,

інтенсивність змивання чи видування грунту тощо. Те саме планується і в дослідах з різною структурою посівних площ у сівозміні та смуговим розміщенням посівів. У дослідах, де структуру посівних площ змінюють за рахунок різного співвідношення просапних і культур звичайного рядкового способу сівби, однорічних і багаторічних культур, доцільно також вивчати зміни біологічного режиму в ґрунті з визначенням загальної кількості мікроорганізмів, їх видового складу та інтенсивності життєдіяльності.

Якщо протиерозійним заходом в досліді є використання лісосмуг, то велику увагу приділяють дослідженням щодо змін мікроклімату під впливом деревовидних насаджень. При цьому на різних відстанях від лісосмуги обов'язково визначають швидкість вітру, розподіл листя і снігу, температуру і вологість повітря, температуру і глибину промерзання ґрунту, запаси ґрунтової вологи в кореневмісному шарі. Визначаючи швидкість вітру в приземному шарі, одночасно враховують здатність повітряного потоку до перенесення ґрунтових частинок, що спричинює пилові бурі і розвиток вітрової ерозії.

Зміна мікроклімату на полі під впливом лісосмуг може впливати і на умови фітосанітарного стану рослин, тому вивчення цих умов у дослідах з використанням лісосмуг є обов'язковою складовою планування досліджень. При цьому беруть до уваги поширеність шкідників і збудників хвороб та інтенсивність ураження ними рослин вирощуваних культур.

Ріст рослин і формування врожаю в дослідах з використанням протиерозійних заходів оцінюють за результатами біометричних обліків, характерних для певної культури незалежно від напряму досліджень {див. розд. 1—9 цієї частини книги).