5.2. Експериментальна робота

У дослідах, де вивчають строки сівби чи садіння, експериментальна робота дослідника спрямована в основному на процеси росту і формування врожаю, а з умов життя рослин планується вивчення лише фітосанітарних умов та окремих елементів водного режиму. Оскільки строки сівби можуть впливати на зволоженість посівного шару ґрунту, визначення запасів доступної вологи у верхньому шарі ґрунту обов'язкове в програмі досліджень.

З фітосанітарних досліджень у таких дослідах обов'язково вивчають забур'яненість посівів ярих культур, бо перенесення сівби на пізніші строки вважається одним із заходів провокації проростання насіння бур'янів у допосівний період і, навпаки, чим раніше висіяти культуру, тим більше бур'янів буде проростати в посівах.

Крім забур'яненості, у дослідах із строками сівби треба планувати фіто- і ентомологічні дослідження. Зумовлюється це тим, що строки сівби можуть впливати на проходження окремих фаз розвитку рослин, тому у різних варіантах досліду будуть складатись неоднакові умови для ураження рослин збудниками хвороб і шкідниками.

Крім фенологічних спостережень, обліків урожайності та аналізу якості одержаної продукції, в таких дослідах обов'язково беруть до уваги густоту сходів, визначають основні біометричні показники росту рослин, оцінюють посіви за стійкістю до вилягання. У досліді з озимими культурами обов'язково визначають ступінь перезимівлі рослин. Тому тут значну увагу приділяють вивченню температурного режиму за зимовий період з обов'язковим визначенням температури грунту на глибині вузла кущіння.

До біометричних обліків у дослідах, де вивчають строки сівби злакових культур, обов'язково включають вивчення розвитку вторинної кореневої системи рослин, яка значною мірою залежить від досліджуваного агрозаходу.

6. Досліди,

ДЕ ВИВЧАЮТЬ ГЛИБИНУ СІВБИ (САДІННЯ) 6.1. Схеми дослідів

Вибираючи варіанти досліду з глибиною сівби, дослідник повинен знати, що чим дрібніше насіння, тим мінімальна і максимальна глибина загортання насіння може бути меншою, і навпаки. Так, якщо в досліді з конюшиною або люцерною глибина загортання насіння буде коливатись по варіантах від 1 до 4—5 см, то в досліді з кукурудзою, насіння якої значно більше за розміром, варіювання глибини загортання може бути значно більшим — від 2 до 10—12 см.

Від розміру насіння залежить і крок експерименту і чим більше воно, тим крок більший, і навпаки. Наприклад, якщо в досліді з кукурудзою різниця між двома суміжними варіантами може становити 1—2 см, то в досліді з конюшиною — 0,5 см. Нижче наводяться варіанти схем дослідів, де вивчають глибину загортання насіння зазначених вище культур.

Схема досліду з кукурудзою: 1) 1—2 см; 2) 2—3 см; 3) 3—4 см; 4) 4-5 см; 5) 5-6 см; 6) 6-7 см; 7) 7-8 см; 8) 8-9 см; 9) 9-Ю см; 10) 10-11 см; 11) 11-12 см.

Схема досліду з конюшиною: 1) 0,5—1,0 см; 2) 1,0—1,5 см; 3) 1,5— 2,0 см; 4) 2,0-2,5 см; 5) 2,5-3,0 см; 6) 3,0-3,5 см; 7) 3,5-4,0 см; 8) 4,0-4,5 см; 9) 4,5-5,0 см.

У дослідах з картоплею глибина висаджування бульб може коливатись від 2—3 до 18—20 см при порівняно великому (2—3 см) кроці експерименту.