5. Досліди,

В ЯКИХ ВИВЧАЮТЬ СТРОКИ СІВБИ (САДІННЯ) 5.1. Схеми дослідів

У дослідах з вивчення строків сівби чи садіння об'єктами досліджень є культури, які можна об'єднати в такі групи: озимі, ярі ранні, ярі пізні. До окремих груп об'єктів у таких дослідах можуть належати післяукісні та післяжнивні посіви.

При вивченні строків сівби озимих культур за контроль беруть середню дату рекомендованого для кожної природно економічної зони посівного періоду. Наприклад, для районів південного Лісостепу в дослідах з озимою пшеницею контрольним строком сівби буде 15 вересня, оскільки оптимальний для неї період сівби з 10 по 20 вересня. Крок експерименту для всіх озимих культур може бути в межах 3—5 днів. Збільшувати його недоцільно, хоч у розвідувальних дослідах тривалість періоду між сусідніми строками сівби може досягати 10 днів.

У схему досліду обов'язково треба вводити 2—3 варіанти більш ранніх і 3—4 варіанти пізніших строків сівби.

Період від першого строку сівби до останнього може бути дещо тривалішим у досліді з озимими на зелений корм, а коротшим у досліді з озимими зерновими культурами; дещо довшим — у досліді з ячменем або житом, коротшим — з озимою пшеницею. Загальна кількість варіантів у досліді з озимими культурами може бути в межах 6—8—10.

Якщо крок експерименту в досліді з озимою пшеницею становить 5 днів, то для лісостепових районів схема досліду може включати такі варіанти строків сівби: 1) 5 вересня; 2) 10 вересня; 3) 15 вересня (контроль); 4) 20 вересня; 5) 25 вересня; 6) ЗО вересня; 7) 5 жовтня.

При вивченні строків сівби ярих культур не можна варіанти приурочувати до календарних дат. Строки сівби ярих культур доцільніше визначати за температурним режимом ґрунту, тому що в один рік ґрунт на глибині загортання насіння може прогріватись до 10 °С вже в першій декаді квітня, а в інший такої температури не спостерігається навіть в останні дні квітня. Саме тому не можна планувати сівбу ярої культури кілька років підряд на одну і ту саму дату. Доцільніше, як уже зазначалося, використовувати щорічно дані про настання оптимальної температури ґрунту для проростання насіння дослідної культури. Цю температуру ґрунту на глибині загортання насіння треба в досліді брати за контрольний варіант, а дослідні варіанти з кроком експерименту в 1—2 °С будуть розміщуватись по обидва боки від контролю за такою загальною схемою:

1) оптимальна температура ґрунту на глибині загортання насіння (контроль);

2) температура нижча оптимальної на 1—2 °С;

3) те саме на 2—4 °С;

4) температура вища оптимальної на 1—2 °С;

5) те саме на 2—4 °С;

6) » на 4—6 °С.

Варіанти строків сівби пізніх ярих культур можна визначати і за інтенсивністю проростання насіння бур'янів, бо оптимальні строки сівби пізніх ярих культур збігаються з періодом інтенсивного проростання насіння більшості бур'янів. При цьому можна використати таку схему досліду: 1) насіння бур'янів ще не починає проростати; 2) у грунті поодинокі проростки бур'янів у фазі білої ниточки; 3) у ґрунті масові проростки бур'янів у фазі білої ниточки; 4) поодинокі сходи бур'янів; 5) масові сходи бур'янів.

За такою схемою досліди доцільно закладати на дуже засмічених насінням бур'янів земельних масивах, що дасть змогу оцінювати строки сівби як захід боротьби з бур'янами.