1.3. Основні поняття, терміни, символи
Дослідна справа в агрономії — це наукова робота, основним завданням якої є розробка теоретичних основ і практичних заходів підвищення родючості ґрунту і продуктивності сільськогосподарських рослин з метою інтенсифікації рослинницької галузі сільськогосподарського виробництва.
Наукові дослідження проводяться як у природних умовах (безпосередньо у полі), так і у штучних, де частково або повністю регулюються умови життя рослин. Всі вони супроводжуються використанням певних понять, термінів і символів, розгляд котрих допоможе доступніше і ефективніше засвоювати поданий у спеціальних розділах матеріал.
Дослід — умови, штучно створені дослідником за допомогою використання різних варіацій того фактора, який є об'єктом досліджень. Досліди бувають агротехнічні і сортовипробувальні.
Варіанти досліду — це складові елементи схеми досліду. Ними можуть бути умови, які створюються під впливом окремих заходів агротехніки або окремих технологій, різний набір сортів чи гібридів, різні ґрунти або схили, котрі істотно відрізняються між собою. В агротехнічних дослідах варіантами можуть бути різні глибини, строки чи способи обробітку ґрунту, дози добрив чи пестицидів і т.п.
Варіанти бувають контрольними і дослідними. Контрольним вважається варіант, з яким порівнюються дослідні. Це, як правило, ті елементи агротехніки, що рекомендовані науковими установами і апробовані виробництвом на час проведення досліду. У сортовипробувальних дослідах за контроль або стандарт беруть один із найпоширеніших зареєстрованих сортів чи гібридів для певної грунтово-кліматичної зони. Якщо з чотирьох доз добрив — ЗО, 60, 90, 120 кг/га — на початку закладання досліду у господарстві застосовували дозу 60 кг/га, то вона має бути взятою за виробничий контроль. Іноді за контроль беруть варіант без добрив — абсолютний контроль. У дослідах з пестицидами абсолютним контролем може бути варіант без пестицидів.
Варіанти, в яких вивчаються нові або малопоширені і на даний час недостатньо вивчені заходи агротехніки, сорти чи гібриди тощо, називаються дослідними.
Схема досліду — це перелік логічно підібраних варіантів із визначеними контролями, котрі об'єднуються конкретною темою, ідеєю. Так, при вивченні попередників озимої пшениці у центральній частині Степу України схема досліду, яка записується у стовпчик, може включати такі варіанти:
1. Чорний пар (контроль);
2. Багаторічні трави на один укіс;
3. Горох;
4. Кукурудза на силос;
5. Баштанні культури.
Агротехнічні заходи, окремі технології і сорти вивчаються у межах експериментальних одиниць. В польових дослідах експериментальною одиницею є дослідна ділянка.
Дослідна ділянка у польових дослідах являє собою земельну площу певного розміру прямокутної форми, на якій розміщується тільки один із варіантів досліду. Так, у дослідах, де планується вивчення попередників пшениці, на дослідній ділянці може бути розміщений лише один з попередників — багаторічні трави, горох або ін. При вивченні сортів на одній дослідній ділянці висівають лише один із сортів, що входять у схему досліду.
Оскільки в природі не може бути ідеально вирівняного за родючістю поля, то щоб уникнути випадковості, коли одні варіанти перебуватимуть у кращих, а інші — в гірших ґрунтових умовах, що утруднюватиме оцінку результатів дослідження, варіанти досліду повторюють кілька разів.
Повторність досліду — кількість ділянок з однаковими варіантами. Повторність може бути і в часі. Повторність у часі — це кількість окремих дослідів, які закладаються протягом кількох років за однаковою програмою, або кількість короткотермінових дослідів за один рік, коли за певний проміжок часу ставиться і проводиться за однаковою програмою кілька нових дослідів. Крім поняття повторність треба чітко відрізняти термін повторення, під яким розуміють частину площі досліду з повним набором варіантів в одній повторності (рис. 1).
Повторення
І II ПІ
Рис. 1. Повторення у досліді
Методична достовірність досліду — це чітке дотримання всіх методичних вимог щодо планування досліду, вибору умов і об'єктів досліджень, закладання і проведення досліду, вибору і застосування відповідних методів статистичної обробки даних.
Статистична достовірність полягає у визначенні істотності різниць між середніми арифметичними або кореляцій чи регресій за допомогою різних статистичних критеріїв.
Похибка досліду — міра різниці між дійсним значенням досліджуваного показника і отриманими результатами досліджень. Похибку виражають у тих же одиницях, що й досліджуваний показник. Якщо похибку досліду виразити в процентах, то її називають відносною.
Точність досліду — величина, обернена відносній похибці.