13. Техніка закладання польових дослідів

Маючи схему досліду і спроектувавши на папері з врахуванням площі і конфігурації земельного масиву схематичне розміщення ділянок в досліді, приступають до перенесення плану з паперу в натуру. Починають цю роботу із фіксації контуру піддослідного масиву певної (прямокутної, рідше квадратної) форми. Домагаються цього так. З кінцевих точок вихідної лінії АВ за допомогою геодезичних приладів (екер, бусоль) чи звичайної мірної стрічки або шнура відбивають прямі кути і на основі перпендикулярних ліній відміряють другу і третю сторони, кінцеві точки яких позначаються буквами С і Д. З'єднавши між собою всі точки одержимо контур земельного масиву. Межі його закріплюються за допомогою реперів у вигляді дерев'яних кілків чи металевих труб, які закопуються у основі кожної кутової точки на таку глибину, щоб їх не можна було б дістати знаряддями обробітку. На поверхню грунту з такого репера виводиться гнучкий дріт, за допомогою якого можна легко відновити межі досліду. Щоб «прив'язати» дослід до місцевості, треба відстані від кутових реперів до наявних поблизу орієнтирів (ними можуть служити стовпи високовольтної лінії електромереж, дорога з твердим покриттям тощо) нанести на план, який зберігається в документації дослідника. За таким планом є можливість відшукати закопаний або й відновити втрачений репер.

Наступним етапом є розбивка дослідного земельного масиву на повторення, їх межі також відмічаються реперами. Між повтореннями обов'язково плануються захисні смуги такої ширини, щоб на них змогли б при потребі розвернутись тракторні агрегати і сільськогосподарські машини.

Останнім етапом розбивки земельного масиву є виділення в межах кожного повторення окремих варіантів або дослідних ділянок. Межі кожної ділянки фіксуються невеликими дерев'яними кілочками, які б не заважали проходу сільськогосподарських знарядь при сівбі і догляді за посівами.

Після розбивки земельного масиву на ділянки приступають безпосередньо до закладки досліду шляхом виконання на них агрозаходів, передбачених схемою досліду. В дослідах з вивчення норм висіву ними буде сівба культури з різними нормами висіву насіння;

в дослідах з різною глибиною оранки — оранка на різну глибину; в досліді з різними добривами — внесення відповідних добрив тощо. На заключному етапі закладання досліду проводиться сівба культури, яка планується вирощуватись в досліді.

14. Агротехніка на дослідному полі

Агротехнічний фон. На дослідному полі, де проводять кілька дослідів, агротехніка залежить від досліджуваної культури, її попередника, а також завдань досліду. Агротехніка складається з агрофону, який є єдиним для кожної дослідної ділянки певного досліду, а також тих агрозаходів, які вивчають у досліді залежно від його варіантів. Агрофон — це сума елементів агротехніки, певна технологія вирощування тієї чи іншої культури, на фоні якої вивчають ефективність усіх варіантів конкретного досліду. Слід зазначити, що у різних дослідах створюють певний агрофон, який залежить не тільки від культури і вирощуваного сорту, а й від попередника чи передпопередника, системи обробітку грунту та удобрення, захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб тощо.

Кожний агрофон у досліді повинен забезпечити об'єктивну оцінку (агротехнічну і економічну) агрозаходів, які вивчаються. Саме це є основним завданням агрофону. Тому на низькому агрофоні не можна проводити досліди для оцінки перспективних сортів культур. Водночас, як уже відмічалось вище, на високих фонах органічних добрив не можна вивчати малі дози мінеральних добрив, як і на фоні глибокої попередньої оранки до закладання досліду не можна вивчати особливості оранки на дещо меншу глибину. Отже, умови агрофону мають бути типовими і придатними для певного досліду. Іноді агрофон може бути визначеним як один з контролів у схемі досліду.

Попередники для дослідної культури повинні бути типовими для зони. Для комплексу агротехнічних робіт у досліді складається детальний план, у якому зазначають строки, види робіт і способи їх виконання для всіх ділянок. Проводять ці роботи у стислі строки. Якщо немає можливості за один день виконати роботи на всіх ділянках досліду, то в межах окремих повторень їх можна переносити на другий день.

Внесення добрив. Для створення агрофону у досліді добрива треба рівномірно внести на площі у стислі строки і відразу заробити у грунт.

Мінеральні добрива вносять за діючою речовиною основних елементів живлення (N, Р,О₅ і К,О). Кількість препарату в туках на окрему ділянку розраховують за формулою

к = ^Дх5