3.2. Обчислення дирекційних кутів і румбів сторін полігону.
Для обчислення дирекційних кутів сторін полігону необхідно виписати у відомість обчислення координат дирекційний кут вихідної сторони з таблиці вихідних даних (табл 8). Дирекційні кути решти сторін теодолітного полігону обчислюються за формулами:
і = і–1+180–.пр. ,
і = і–1–180+.л
де і – дирекційний кут і-ої лінії,
і–1– дирекційний кут попередньої лінії,
пр,.(л)– внутрішні кути відповідно праві (ліві).
Якщо обчислений дирекційний кут більший за 360, то від нього потрібно відняти 360.
При послідовному обчисленні дирекційних кутів всіх ліній полігону одержимо дирекційний кут вихідної сторони, що є контролем обчислень.
Потім дирекційні кути потрібно перевести в румби. Для контролю необхідно виконати повторне обчислення румбів.
. Перехід від дирекційних кутів до румбів здійснюється за формулами:
-
Номер
чверті
Залежність між румбом
і дирекційним кутом
I
Пн.Cх:RI =
II
Пд.Сх. :RII =180 -
III
Пд.Зах. :RIII = - 180
IV
Пн.Зах. :RIV =360 -
3.3. Обчислення і ув’язка приростів координат.
Після обчислення дирекційних кутів та румбів сторін полігону необхідно виписати горизонтальні прокладання ліній із схеми теодолітних ходів і для кожної лінії обчислюються прирости координат за формулами:
x = Scos , y = Ssin
де S – горизонтальне прокладання лінії,
– дирекційний кут цієї лінії.
65
,
де
– виміряні кути.
Обчислюється теоретична сума кутів теодолітного полігону за формулою:
,
де п – кількість кутів полігону.
Потім обчислюється величина кутової нев’язки за формулою:
Допустимість кутової нев’язки визначається за формулою:
,
де п – кількість кутів теодолітного полігону.
Якщо кутова
нев’язка допустима (
),
то вона розподіляється з оберненим
знаком на всі кути порівну. Величина
поправки обчислюється за формулою:
Якщо при діленні нев’язки на кількість кутів одержується остача, то деякі поправки будуть більшими і вводитимуться в кути, утворені коротшими сторонами.
Сума поправок у виміряні кути повинна дорівнювати величині нев’язки з оберненим знаком:
Поправки виписуються червоним кольором до 0,1 над кожним значенням виміряного кута.
Обчислити значення виправлених кутів алгебраїчним додаванням поправок до виміряних кутів. Сума виміряних кутів повинна дорівнювати теоретичній, що є контролем обчислень.
64
Варіанти завдань
1. Визначити висоту горизонталі за відміткою точки а) На карті у-32-62-г-б (Вюстен), що оконтурює відмітку:
41,3 (9961), 2) 47,8 (0261), 3) 53,1 (0062), 4) 39,0 (0463).
5) 57,8 (0162), 6) 57,8 (9767). 7) 58,0 (9968), 8) 39,0 (0465),
9) 38,1 (0265), 10) 37,9 (0365). 11) 42,8 (0165), 12) 57,8 (9767)
13) 37,8 (0568), 14) 42,2 (0567), 15) 38,7 (0462), 16) 38,1 (0363)
17) 41,3 (0266), 18) 63,9 (0067).