4.2. Нанесення на план точок за координатами

Перед нанесенням на план точок за координатами сітку потрібно оцифрувати. Для симетричного розміщення плану обчислюються розміри плану, тобто його протяжність відносно осей та за формулами:

(см), (см).

де – протяжність плану по осям та .

– максимальна і мінімальна абсциси (Х);

– максимальна і мінімальна ординати ( );

т – кількість метрів на місцевості, що відповідають 1 см на плані заданого масштабу.

Нанесіть за координатами точки теодолітного ходу від найближчих ліній координатної сітки. Контроль нанесення точок за координатами здійснюється порівняннм довжин ліній, взятих із плану, з їх горизонтальним прокладанням за відомістю обчислених координат.

Накол, що відповідає положенню точки на плані, обведіть кружком і поряд підпишіть номер точки.

4.3. Нанесення ситуації на план. Оформлення плану

Нанесення на план ситуації виконується на основі абрисів із журналу теодолітного знімання.

При нанесенні на план контурів, знятих методом прямокутних координат (перпендикулярів), користуються масштабною лінійкою, вимірником та трикутником.

При побудові контурів, знятих полярним методом, горизонтальні кути відкладаються геодезичним транспортиром, а віддалі – вимірником та масштабною лінійкою.

Нанесення на план точок методом кутових засічок виконуються за допомогою транспортира побудовою кутів на кінцях лінії.

68

Крутизна схилу на карті визначається:

I. По шкалі закладень (графіку крутизни), розміщеному під південною рамкою карти. Циркулем береться відстань між двома суміжними горизонталями по лінії найбільшої крутизни, тобто по найкоротшій відстані між ними. Приклавши цей розхил вимірювача перпендикулярно до нижньої лінії масштабу закладень і ідучи по ній однією голкою, пересуваємо вимірювач доти, поки друга голка не зустріне криву лінію графіка (вимірювач 1 на рис.31).

Рис. 31. Визначення крутизни схилу за допомогою

циркуля-вимірювача по шкалі закладань

За масштабом закладань визначаємо кут -115.

Вимірювачем 2 взято розхил між горизонталлю і напівгоризонталлю. На масштабі закладень цьому розхилу відповідає кут 245'. Через те, що масштаб закладань побудований для січення 10 м, а розхил взятий при січенні 5 м, то результат виміру потрібно розділити пополам. Тому крутизна схилу дорівнює приблизно 120.

У тих місцях карти, де горизонталі розташовані дуже близько одна від одної і взяти відстань між ними важко, крутизну схилу визначають між потовщеними горизонталями, користуючись для цього масштабом закладань між потовщеними горизонталями (див.правий графік на топографічній карті).

37

За допомогою шкали закладань можна визначити крутизну схилу тільки в межах одного проміжку між сусідніми горизонталями або між потовщеними горизонталями (на крутих схилах).

2. За наближеною формулою. Величина кута , що характеризує крутизну схилу, визначається відношенням , де - висота схилу (січення горизонталей), -закладання, що вимірюється в метрах. Через те, що величина одного градуса

виражається дробом , то, розділивши відношення на , одержимо крутизну схилу в градусах:

.

Для спрощення розрахунків величину одного градуса заокруглюють до .

Тоді наближена формула для визначення крутизни схилу буде:

Приклад. На карті масштабу 1:50 000 визначити крутизну схилу між двома горизонталями із закладанням у 7 мм. Закладання в 7 мм на місцевості дорівнює 350 м, перетин 10 м. Тоді або 143.

3. На око. Окомірно порівнюється крутизна схилу, що відповідає закладанню в 1 см, з величинами закладань між двома суміжними горизонталями. Крутизна схилу визначається за правилом: у скільки разів закладання між двома суміжними горизонталями менше 1см, у стільки разів крутизна схилу більша крутизни, що відповідає закладанню в 1 см.

Приклад. Крутизна схилу для закладання в 1 см на карті масштабу 1:50 000 при висоті січення 10 м дорівнює 112. Тоді при закладенні у 1/2 см крутизна в 2 раз більше, тобто 224; при закладанні в 3 см крутизна в 3 рази менша, тобто 024'.

Для більш точного вимірювання проміжків між горизонталями можна користуватися лінійкою з міліметровими поділками.

38

де _хі , _yі – поправки в прирости координат для і-тої лінії,

S_і – довжина і-тої лінії.

Значення поправок заокруглити до 0,01 м.

Контролем обчислень поправок є рівність суми поправок по осі абсцис і осі ординат величині невязки з оберненим знаком, тобто

Обчислені поправки алгебраїчно додаються до відповідних приростів і знаходяться ув’язані прирости координат. Суми виправлених приростів координат у замкненому теодолітному ході мають дорівнювати нулю, що є контролем обчислень.