2 Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведеного на реалізацію освітньо-професійної програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, чверть, семестр, курс, рік.

Академічна година – це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45хвилин.

Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі – «пара»). При проведенні пари без перерви її тривалість повинна становити не менше як 80 хвилин [20].

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 8 академічних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 36 академічних годин.

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом.

Кожен семестр поділяється на дві навчальні чверті: непарна чверть включає 9 навчальних тижнів; парна чверть – 8 навчальних тижнів. Кожна чверть закінчується модульними контролями або іншими контрольними заходами.

Навчальний курс – завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їхня тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Облік навчального часу та обсяг навчальних дисциплін, окрім академічних годин, може здійснюватись у кредитах.

Кредит (у вищій освіті) – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну засвоєння студентами окремих навчальних елементів(відповідно до психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм, методів і засобів навчання та контролю), може бути засвоєний за 54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за навчальний тиждень), тобто: К = 54 години [21].

У додатку 1 Конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищої освіти у європейському регіоні, кредит (kredit) – оцінена і кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру «вартості» якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під час навчання. При цьому,вартість (або обсяг) одного кредиту в Європейській кредитно-трансферній та акумулюючій системі складає ECTS=36 годин, а його співвідношення з кредитом в системі вищої освіти України становить 1K=1,5 ECTS. У зв’язку з цим у положенні про кредитно-модульну систему організації навчального процесу [23]рекомендовано планувати навчальне навантаження студентів на один навчальний рік в обсягах не менше 60 ECTS, а для всього терміну підготовки бакалавра – не менше 240 ECTS.

На закінчення доцільно відзначити, що згідно з положенням про організацію навчального процесу [19], вільне відвідування студентами лекційних занять допускається лише для студентів третього і наступних курсів в порядку, встановленому вищим навчальним закладом. Дозвіл на вільне відвідування лекцій з конкретних навчальних дисциплін (на кожний семестр окремо), як правило, надає завідувач відділення за згоди голови ПЦК.

Студент, який має право на вільне відвідування лекцій, погоджує з викладачем-лектором план роботи над навчальним курсом. У разі невиконання студентом цього плану роботи, дозвіл на вільне відвідування лекцій може бути анульованим ще до кінця семестру.

Відвідування всіх інших видів навчальних занять (крім консультацій), є обов’язковим для всіх студентів.

Запитання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте типову структуру ВНЗ III і IV рівнів акредитації.

2. Якими документами регламентується нормативно-правова база організації навчального процесу у ВНЗ?

3. З яких компонентів складаються стандарти вищої освіти України?

4. Що таке освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ВНЗ?

5. Що таке освітньо-професійна програма підготовки?

6. Що таке структурно-логічна схема підготовки?

7. Що таке навчальний план і робочий навчальний план?

8. Що таке навчальна програма і робоча навчальна програма?

9. Назвіть основні види аудиторних навчальних занять.

10. Що таке кваліфікаційна робота випускника ВНЗ?

11. Як здійснюється контроль і оцінювання навчальної роботи студентів у ВНЗ?

12. Що таке Болонський процес?

13. Як здійснюється кредитно-модульна система організації навчального процесу?

14. Як здійснюється державна атестація студента?

Ейлер володів у вищій мірі тим, що називається ерудицією; він читав все, що збереглося від кращих римських авторів; «Енеїду», наприклад,він знав усю напам’ять, від початку до кінця. Але, дивна річ, читаючи Вергілія, він не упускав з очей математику. С.О Порошин. Записки. Санкт-Петербург, 1844р.

Лекція№2