2.4. Міжнародні конвенції і національне законодавство у сфері морського і річкового транспорту

Вантажі морським транспортом перевозяться як спеціалізованими суднами, так і будь-якими іншими (паромами, науково-дослідницькими...). Найбільш поширеними є лінійні (lines shipment) та чартерні (charter) перевезення.

Існують різні класифікації морських суден в залежності від видів вантажів, що перевозяться, регулярності рейсів. Форм договорів перевезення. Найбільший інтерес представляє розподіл ринку морських перевезень на трампове та лінійне судноплавство.

1. Трампове судноплавство. Трамповими (tramp - бродяга) називаються судна, які здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу та направляються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тонаж. Трампові судна перевозять в основному масові вантажі: лісові вантажі, руди, вугілля, зерно, нафтопродукти та інші вантажі. Які перевозяться насипом, навалом або наливом. Проте більшість трампових суден універсальні і можуть у випадку необхідності перевозити генеральні вантажі - упаковані та неупаковані товарно-штучні вантажі, наприклад, обладнання, хімікати, апаратуру, металовироби, автомобілі, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку. При перевезенні на трампових суднах під вантаж може бути надане усе судно або його частина, або певні вантажні приміщення.

Чартер складне поняття і у правовій та комерційній літературі використовується у 3-х варіантах:

1. договір-контракт трампових перевезеннях;

2. вид морського перевезення;

3. документ, в якому послідовно викладені умови перевезення.

Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укладається у вигляді чартеру (charter, charter-party, time-charter).

Чартер - це договір на фрахтування судна на певний рейс. Сторонами у чартерному договорі є фрахтувальник (charterer) (вантажовідправник або його представник) та фрахтовик (перевізник або його представник).

Таким чином, чартер - це особливий вид договору/контракту морського перевезення вантажів. За якими одна сторона фрахтовик зобов’язується подати судно в зазначений порт навантаження товару/вантажу та перевезти його, з умовою надання цього судна, частини судна або певних його суднових приміщень, у порт призначення та видати вантаж отримувачу. Інша сторона фрахтувальник зобов’язується подати вантаж у зазначений порт та оплатити перевізнику за транспортування встановлену плату.

Основними пунктами чартерного договору є :

1. місце та час укладання договору;

2. повне юридичне найменування сторін (преамбула чартера);

3. назва та опис судна (прапор, тонаж, позиція, швидкість);

4. право заміни початково зазначеного судна іншим;

5. рід вантажу;

6. місце навантаження та розвантаження;

7. умови навантаження та розвантаження, включаючи розподіл обов’язків по навантаженню та розвантаженню, умови оплати демереджу (demurrage) - грошового відшкодування, яке платить фрахтувальник судновласнику за простій судна під навантажувальними операціями понад встановлений у чартері строк, та діспача (dispatch) - швидке виконання - відшкодування, яке виплачується судновласником фрахтувальнику за дострокове закінчення вантажних робіт та звільнення судна; сталійний час (lay day, lay time) - строк, протягом якого вантаж має бути навантажений на судно або відвантажений з нього, порядок його розрахунку;

8. строк подачі судна, включаючи його канцелинг (cancelling - анулювання відміна) - кінцевий строк подачі судна під навантаження, при недотриманні якого фрахтувальник має право розірвати чартер;

9. умови про право судновласника на перевезення вантажів;

10. про право відхилення від курсу;

11. про оплату портових зборів;

12. про надання взаєморозрахунків та вартість фрахту;

13. інші умови, такі як льодове застереження, застереження про обставини непереборної сили та порядок розгляду суперечок.

Багатостолітня практика торгового мореплавства показала, що кількість умов та застережень, які можуть бути включені у договір морського перевезення, досить значна, тому виникла необхідність створити типові договори перевезення. Які інакше називаються проформи чартерів. На підставі проформ чартерів, що розробляються або перевізниками, або спеціалізованими установами, укладаються чартери на перевезення конкретних вантажів у певних напрямках.

У торговому мореплавстві застосовуються такі види фрахтування суден (види чартерів):

1. Фрахтування на один рейс (single vayage chartering, single-trip charter) за яким судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи декілька портів відправлення до одного або декілька портів призначення. Фрахтувальнику надається усе судно або частина приміщень. Вантаж розташовується на розсуд капітана, який несе відповідальність за розміщення, кріплення та сепарацію вантажу. Проте, якщо таке зазначено у чартері, то у конкретно поіменованих суднових приміщеннях і без змішування з іншими вантажами.

2. Фрахтування на послідовні рейси (consecutive v.ch.) - застосовується при перевезеннях значних кількостей однорідного вантажу в одному напрямку декількома послідовними рейсами.

3. Фрахутвання за генеральним контрактом (general contract charter) - за яким судновласник зобов’язується протягом певного періоду часу перевезти обумовлену кількість вантажу.

4. Фрахтування на умовах тайм-чартеру (time-charter) - це договір про оренду судна, коли все судно або його частина надається на певний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов’язаний тільки утримувати судно у справному стані та оплачувати утримання екіпажу, фрахтувальник несе усі решта витрати (паливо, портові збори) та оплачує орендну плату судновласнику.

5. Фрахтування на умовах дімайз-чартеру (demise charter) - це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на обумовлений строк разом з командою, члени якої стають службовцями наймача, який бере на себе усі витрати по судну включаючи зарплату екіпажу, та виплачує орендну плату судновласнику.

6. Фрахтування на умовах бербоут-чартеру (bareboat/hall/pole/charter) - це найм судна без екіпажу: фрахтувальник несе усі витрати по його використанню та виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден на час широко використовується при придбанні суден у розстрочку. У такому випадку договір оренди є також і договором купівлі-продажу; після закінчення розрахунків фрахтувальник стає власником судна. На відміну від звичайного чартеру, який є договором перевезення берьоут-чартер є договором найму.

Грошова сума, яка виплачується фрахтувальником фрахтовику за перевезення вантажу трамповим судном, визначається розміром фрахтової ставки. Фрахтові ставки складаються в залежності від ринкової кон’юнктури, тому встановлюються безпосередньо судновласником. Загальну уяву про середній рівень фрахтових ставок можна отримати з таких англомовних видань: «Lloyd’s List», «Lloyd’s shipping Economist», «International Sound».

Метод доставки та передачі вантажів перевізнику складають звичаї порту та встановлюються і декларуються у контракті на морське перевезення.

Звичайно коли вантаж доставлений перевізнику, вантажовласник (або експедитор) отримує штурманську розписку (ШР) (mate’s reciept). Якщо ШР містить зауваження відносно вантажу. Вона вважається з застереженнями, а якщо зауважень немає - то чистою. На підставі ШР складається коносамент. Якщо у коносаменті такі застереження не вносяться, то він вважається «чистим коносаментом».

Таким чином штурманська розписка:

1. є підтвердженням судновласника про те, що вантаж одержаний ним у стані, вказаному у розписці, прийнятий ним та знаходиться у його розпорядженні та на його ризик;

2. є достатнім доказом власності на вантаж або товар. Але ШР не є власне товаророзпорядчим документом (це - проміжний документ), тому додатково потрібно оформлення коносаменту.

Дані про всі коносаменти вносяться у вантажний маніфест (Cargo Manifest) (декларацію суднового вантажу), де зазначаються усі відомості про всі вантажі, які розміщені на судні.

Основні дані, які зазначаються у СМ: найменування вантажовідправників та вантажоодержувачів, №№ транспортних документів, кількість, вага, вид вантажних місць, опис товарів. номери маркування тощо. Вантажний маніфест пред’являється митним, консульським, портовим та іншим службам.

Перевірку вантажу здійснюють спеціальні портові робітники-тальмани (tallyman), які заносять у документи дату навантаження, маркування, стан пакування, вагу вантажу, стан пломб тощо. Тальмани записують усі зауваження відносно вантажу (пошкодження пакування, тари, пломб, замків, недоліки у маркуванні) у тальманську розписку (tallyman’s reciept).

ЛІНІЙНЕ СУДНОПЛАВСТВО.

Liner shipment - це планомірна діяльність перевізника, який маючи два чи більше суден, здійснює за винагороду перевезення будь-яких або певних вантажів для будь-якої особи на зафіксованому маршруті з зазначенням пунктів заходу у відносно регулярні проміжки часу за єдиними або загальними тарифами. Мережа міжнародних ліній утворює цілу систему міжнародного лінійного судноплавства.

У лінійному судноплавстві перевозяться генеральні вантажі на напрямках із сталими вантажопотоками за розкладом між закріпленими портами. Іншими словами, перевезення здійснюються по регулярних лініях, сполучення на яких підтримується одним або декількома судноплавними підприємствами.

Існують три види ліній:

1)односторонні, які експлуатуються одним судновласником;

2)спільні, які обслуговуються декількома транспортними компаніями;

3)конференційні, які організуються та діють на підставі угод

конференцій судновласницьких компаній.

ООН розробила у 1974 р. Кодекс поведінки лінійних конференцій, за яким конференцією визнається група, яка складається з двох та більше перевізників, котрі експлуатують судна, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях вантажів на певному напрямку та мають угоди про загальні тарифні ставки, права та обов'язки членів конференції та інших умовах.

Усі члени лінійної конференції користуються єдиними тарифами. Ставки у тарифах встановлюються іноді у процентах від вартості особливо цінних вантажів, в основному ж - за одиницю ваги або об'єму, причому основною особливістю розрахунків фрахту є право лінійного перевізника на вибір застосування вагової або об'ємної ставки тарифу за принципом "що дає найбільший фрахт для судна". Пояснимо, що це значить. Для калькуляції провізної плати перевізник визначає питомий вантажний об’єм (об’єм ділиться на вагу); якщо вантажний питомий об'єм більше одиниці, до даного вантажу застосовується ставка за одиницю об'єму, якщо питомий вантажний об'єм менше одиниці, плата буде збиратись за одиницю ваги.

Основні переваги лінійного судноплавства - регулярність, дотримання строків розкладу, відносно стабільні ціни, експлуатація спеціалізованого тонажу, утримання агентів. Усе це вимагає значно більших експлуатаційних витрат, тому тарифи лінійного судноплавства вище фрахтових ставок при трампових перевезеннях.

Оскільки лінійні судна перевозять, в основному, дрібні партії вантажів від великої кількості відправників великій кількості отримувачів, лінійні компанії приймають вантажі до перевезення задовго до підходу судна. Вони зберігають їх на своїх складах, організують та оплачують навантаження та розвантаження. Вартість усіх цих послуг включається у плату за транспортування. Лінійні судноплавні компанії мають звичайно дуже добре розвинену агентську мережу.

Юридичним документом, який підтверджує наявність договору/контракту перевезення на суднах регулярних ліній та конкретну умову перевезення є коносамент.

Коносамент - договір лінійного перевезення.

Коносамент (Bill of lading, B/L) - офіційний транспортний документ, котрий перевізний видає відправнику, приймаючи вантаж до морського перевезення. Поняття коносаменту визначено у Кодексі торгового мореплавства (КТМ). Коносамент видається на будь-який. вантаж незалежно від того, яким способом здійснюється перевезення: з наданням усього судна, окремих суднових приміщень або без такої умови.

За коносаментом доставка товарів по воді здійснюється у відповідності з Гаагськими правилами, які містяться у міжнародній Конвенції про уніфікацію умов коносаментів (від 25 серпня 1924 р.), якщо не застосовується яке-небудь інше державне право.

У коносаменті викладаються найбільш важливі умови перевезення товару, включаючи прокидання (перевалку). Коносамент випускається у декількох екземплярах (оригіналах). Якщо один коносамент здійснений (accomplished) та товари по ньому доставлені, то усі решта стають недійсними автоматично, втрачають силу (stand void). Коносаменти передаються вантажоотримувачу поштою, кур'єрською (експрес) поштою, а іноді капітанською поштою на судні, що перевозить вантаж. Капітан судна зобов'язаний передати вантаж або товар першій особі, яка пред'явила коносамент за умови, що йому невідомі інші претензії на вантаж або товар або інші обставини, які перешкоджають передачі вантажу/товару.

Перекидання (transshipment) - важлива умова коносаменту, згідно якої морський перевізник у будь-який час та з будь-якої причини може вивантажити з судна вантаж або навіть частину його, складувати його на берегу, перевантажити на інше судно. Перевізник залишається відповідальним за вантаж перед його власником та за виконання договору/контракту перевезення.

Якщо у контракті викладається воля відправника, яка спрямована на укладання договору/контракту перевезення вантажу, то такий коносамент називається лінійним (liner B/L).

Коли коносамент видається у підтвердження прийняття вантажу, що перевозиться на підставі чартеру - чартерний коносамент (chartet B/L) він не ‘ документом для оформлення договору/контракту морського перевезення, тому що у цьому випадку укладається окремий договір/контракт на фрахт судна у формі чартеру.

Як лінійний (liner B/L), так і чартерний коносаменти визначають відносини між перевізником та третьою особою - добросовісним держателем коносаменту. Коносамент виконує три основні функції. Засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення; є товаророзпорядчим документом; свідчить про укладання договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж проти представлення документів.

Виконуючи першу функцію, коносамент є розпискою судновласника або його уповноваженого, яка засвідчує, що певні товари у зазначеній кількості та стані навантажені на судно для перевезення до обумовленого місця призначення або, що товари прийняті під охорону судновласника з метою перевезення. На коносаменті обов'язково повинно міститися зазначення судноплавної компанії «вантаж на борту» або «вантаж навантажений» або вказівка «вантаж прийнятий до навантаження».

Друга функція коносаменту - давати право власнику оригіналу розпоряджатися вантажем - робить його товаророзпорядчим документом. Це означає, що лише особа, зазначена у коносаменті, або, особа яка має коносамент на пред'явника, має право вимагати від судновласника видачі товару, позначеного у коносаменті, та має право розпоряджатися цим товаром. Щоб продати товар, який знаходиться у дорозі та представлений коносаментом, товаророзпоряднику досить продати або переуступити свої права за коносаментом.

Тобто контракт купівлі-продажу товарів, а також інші операції відносно товару здійснюються за допомогою коносаменту без фізичного передавання власне товару. Коносамент - це цінний папір, який виражає право власності на конкретний, зазначений у коносаменті вантаж.

Третя функція коносаменту - це його здатність виступати єдиним доказом наявності договору морського перевезення між вантажовідправником та судновласником. Цю функцію коносамент виконує при перевезеннях товарів на суднах регулярних ліній або при поставці вантажів окремими партіями, недостатніми за своїми розмірами для використання усього судна або його частини. При перевезеннях трамповими суднами коносамент виконує лише перші дві функції - служить розпискою у отриманні вантажу до перевезення товаророзпорядчим документом.

Крім зазначених коносаментів існує також береговий (custody B/L) та бортовий (on board B/L, shipped) коносаменти. Береговий коносамент видається у підтвердження прийняття вантажу від відправника на березі, як правило, на складі перевізника. Якщо вантаж навантажений на судно, то видається бортовий коносамент. При прийнятті на борт судна вантажу, для якого був виданий береговий коносамент, у ньому робиться позначка про навантаження вантажу на судно та вказується дата навантаження та інші позначки. Бортовий коносамент є більш цінним. Покупець за умовою СІФ у загальному випадку не повинен приймати вантаж за береговим коносаментом і може наполягати на бортовому. Тому іноді береговий коносамент замінюється на бортовий, безумовно, якщо вантаж прийнятий на борт судна.

Основними реквізитами коносаменту є:

1)найменування судна, перевізника, відправника (shipper/consignor)$

2)місце прийняття або навантаження вантажу;

3)міcце призначення або направлення судна (destination);

4)найменування вантажу (description of cargo);

5)кількість місць (number of packages);

6)платежі, які належать перевізнику;

7)інші умови, у тому числі умова на перекидання;

8)час та місце видачі коносаменту;

9)кількість екземплярів коносаменту (number of original B/L);

10)підпис капітана або іншого представника перевізника.

Зазначені реквізити не належать до обов'язкових. Відсутність окремих з них або наявність яких-небудь інших реквізитів не позбавляє коносамент властивостей транспортного документа. Але відсутність у коносаменті певних реквізитів, наприклад, відомостей про вантаж, позбавляє, його функцій товаророзпорядчого документа, він перестає бути цінним папером. Звичайно коносамент - це надрукований типографським способом документ, у який вписуються перераховані вище дані. На звороті лінійного коносаменту звичайно друкуються умови договору перевезення. Повний комплект коносаментів складають три копії та оригінали.

Копії коносамента недійсні (not negotiable).

Вантажоотримувач визначається у коносаменті трьома способами.

В залежності від цього виділяються:

1. Іменний коносамент (straoght B/L) - у ньому зазначається найменування певного, одержувача.

2. Ордерний коносамент (order B/L), який видається "наказу - відправника", "наказу одержувача", або "наказу" іншого законного держателя коносамента. Ордерний коносамент має найбільше розповсюдження у практиці морських перевезень.

3. Коносамент на пред'явника (bearer B/L) - у ньому зазначається, що він виданий на пред'явника, тобто у ньому не містяться які-небудь конкретні дані відносно особи, яка має право на одержання вантажу, s тому вантаж у порту призначення повинен бути виданий будь-якій особі, яка пред'явила такий коносамент.

Таким чином видача товару за коносаментом може бути здійснена: по іменному коносаменту - особі, на чиє ім'я виписаний коносамент, по - ордерному - особі, на чиє ім'я індосований коносамент; по коносаменту на пред'явника - особі, яка пред'явить коносамент. У тих випадках, коли вантажоотримувач продає не всю партію товару по коносаменту, а тільки частину або коли партія товару продається одночасно декільком покупцям, він може поділити коносамент на декілька частин і кожному покупцю виписати частковий коносамент, або делівері-ордер. по якому кожний клієнт має отримати відповідну частку вантажу.

У випадку змішаного перевезення або перевезення декількома судновласниками може бути використаний варіант «наскрізного коносаменту» (through B/L). За таким коносаментом звичайно відповідальність за вантаж несе на усіх етапах шляху перший перевізник, котрий видав коносамент. Проте зустрічаються коносаменти, які перекладають відповідальність за перекидання на власника, а також містять умови розподілу відповідальності між перевізниками.

Існує внутрішній коносамент (house bill of lading), який видається експедитору при навантаженні декількох партій вантажів, які належать різним власникам, але завантажуються в один контейнер. Прикладом такого коносаменту є змішаний вантажний коносамент (combined transport bill of lading - FBL). Проте внутрішній коносамент не є товаророзпорядчим документом.

При використанні коносаменту для одержання коштів по акредитиву банк може оголосити його "тим, що запізнився" (state B/L), якщо допущено відхилення від кроків подання коносамента, зазначених в акредитиві. Банк за коносаментом, що запізнився, не видасть коштів та буде вимагати додаткових розпоряджень особи, яка відкрила акредитив. Мотиви таких дій цілком зрозумілі, тому що запізнення у прибутті вантажу може викликати додаткові витрати у вантажоотримувача. Проте кошти будуть видані, якщо вантажоодержувач видасть банку гарантію про відсутність претензій по цьому випадку.

Відносини сторін за коносаментом

Виданий перевізником відправнику коносамент свідчить про кількість прийнятого до перевезення вантажу, його зовнішній вигляд та стан пакування. Коносамент, в якому немає застережень, які ставлять під сумнів кількість прийнятого до перевезення вантажу або які вказують на його неналежний стан та/або дефекти його пакування, називається чистим коносаментом (dean B/L). Звичайною умовою платежу за продані товари при здійсненні ЗТУ є надання банку, поряд з іншими документами, комплектів чистих коносаментів. Банки утримуються від надання позик під заставу переданих їм коносаментів, якщо останні не е чистими. Звичайно перевірник, прагнучи позбутися відповідальності за доставку одержувачу вантажу, який не відповідає змісту підписаного ним коносаменту, зацікавлений у тому, щоб не підписувати чисті коносаменти. Інтереси вантажовідправника, навпаки, носять протилежний характер, оскільки, якщо коносамент містить застереження відносно вантажу, що перевозиться, то це несприятливо позначається на виконанні коносаментом функції товаророзпорядчого документу, цінного паперу.

Правовідносини між перевізником та одержувачем вантажу регулюються коносаментом. Умови договору/контракту морського перевезення, які не викладені у коносаменті, обов'язкові для одержувача, якщо у коносаменті зроблене посилання на документ, в якому вони викладені. Виходячи з умов коносамента, вантажоодержувач встановлює, чи доставлено йому вантаж, зазначений у коносаменті, обумовленого об'єму, кількості та якості.

Передача права на вантаж за. ордерним коносаментом здійснюється по бланкових або іменних написах (індосаментах), які ставляться на лицьовому або зворотньому боку/стороні коносаменту. Бланковий підпис на коносаменті здійснюється особою, яка розпоряджається вантажем Ставлячи свій підпис, ця особа перетворює ордерний коносамент у коносамент на пред'явника, за яким вантаж передається шляхом простого вручення коносамента. Якщо ж після бланкового напису вноситься іменний напис, то це перетворює ордерний коносамент на іменний. Передача коносаменту від однієї особи до іншої за іменним написом здійснюється шляхом зазначення на коносаменті прізвища особи, якій він передається. На коносаментах у міжнародному комерційному обігу іноді робиться ціла низка написів у міру того, як коносаменти переходять від одних осіб до інших. Позначений у коносаменті вантаж видається або останній зазначеній особі, або пред'явнику коносамента з бланковим написом.

Суперечки, які виникають за коносаментом, повинні розглядатися за місцем розташування основного підприємства перевізника. Ці суперечки не можуть бути прийняті до розгдяду ніяким іншим судом, якщо сторони не виявили взаємної згоди обрати інший суд або арбітраж.

Строк позової давності за коносаментом - один рік. Якщо позов поданий перевізнику пізніше, ніж через рік після доставки товару, відповідальність, яка лежить на перевізнику згідно цих умов, з нього знимається. У випадку повної втрати товару строк подання позову відраховується з того моменту, коли товар мав бути доставлений.