2.2. Міжнародні конвенції і національне законодавство у сфері авіатранспорту

Повітряні перевезення регулюються рядом багатосторонніх і двосторонніх міжнародних угод. Одні з цих угод вирішують питання організації повітряних сполучень, інші регулюють правові основи повітряних перевезень вантажів.

Традиційним методом повітряних перевезень є доставка партії вантажу, яка супроводжується індивідуальною авіанакладною на літак, що видається перевізнику. В накладній вказуються товари, які необхідно доставити з одного вказаного аеропорту в другий і передати в розпорядження вантажоотримувача. Авіаперевезення можуть здійснюватись збірно, шляхом об’єднання дрібних вантажів. Можна також зафрахтувати все судно цілком або тільки його частину.

Плата за авіафрахт звичайно розраховується по вазі в кілограмах, при цьому вага заокруглюється на 0,5 кг в більшу сторону. Коли співвідношення обсягу і ваги перевищує 6 (для Великобританії - 5), то плата стягується виходячи з обсягу вантажу.

Вантаж, що посилається авіафрахтом, надається в розпорядження вантажоотримувача, який вказаний у накладній. На відміну від морського фрахту оригіналу не існує, і копії відправляються на тому самому літаку разом з товаром. Швидке входження вантажоотримувача у володіння товаром передбачає те, що вантажоотримувач має знати про його відправку. В цьому зв’язку рекомендується, щоб постачальники або їх експедитори, яким доручено провести відправку вантажу, відправили вантажоотримувачу авіапоштою копію комерційного рахунку з повідомленням про відвантаження партії товару за кілька днів до прийняття вантажу на борт літака.

Документ, згідно якого товари перевозяться авіатранспортом, називається авіанакладною. Для авіаперевезень авіанакладна є тим самим що і коносамент при морських перевезеннях. Є одна принципова відміна: авіанакладна не є оборотним документом, її не можна передати іншій особі за допомогою напису, що передається (індосамента), він не є документом, що посвідчує право власності на вантаж. У накладної не має оригіналу, який передається вантажоотримувачу для наділенні його правом володіння товаром. Вантаж віддається в розпорядження названого вантажоотримувача після пред’явлення ним документів, що засвідчують його особу, підписання квитанції в прийомці вантажу і оплаті необхідних зборів.

Авіанакладна заповнюється відправником при здачі вантажу. Вона складається в 3 оригіналах і 9 копіях. Оригінали призначаються перевізнику, отримувачу і відправнику вантажу. Копії розподіляються, при необхідності, між наступними перевізниками, одна з них залишається в аеропорту 1-го перевізника, одна в аеропорту призначення.

Крім накладної з товаром направляються необхідні товаросупроводжуючі документи.

2.3. Міжнародні конвенції і національне законодавство у сфері залізничного транспорту

Перевезення по залізниці складають значну конкуренцію автомобільним перевезенням. Залізничні перевезення здійснюються шляхом укладання угод про перевезення із залізницями. Документом, який підтверджує наявність угоди про перевезення, а також підтверджує прийняття вантажу для перевезення, є залізнична накладна.

До 1991 року країни СЕВ керувалися при, залізничних перевезеннях вантажу по території цих країн, Угодою про міжнародні залізничні вантажні сполучення (УМВС). Ця угода регламентувало також і форму залізничної накладної. У 1991 році з Угоди вийшли європейські країни, але форма накладної при відправці вантажів за території і на територію країн колишнього Радянського Союзу збереглась.

Накладна УМВС складається з 5-ти листів:

• 1-й лист - оригінал накладної, який супроводжує вантаж до станції призначення і видається отримувачу разом з п’ятим листом і вантажем;

• 2-й лист - дорожна відомість, що супроводжує вантаж до станції призначення і залишається на шляху призначення; видається стільки дорожніх відомостей, скільки шляхів є при перевезенні;

• 3-й лист - дублікат накладної, який видається відправнику після заключення договору про перевезення;

• 4-й лист - лист передачі вантажу, що супроводжує відправку до станції призначення і який лишається на шляху призначення;

• 5-й лист - лист-повідомлення про прибуття вантажу, що супроводжує відправку до станції призначення і видається отримувачу разом з оригіналом і вантажем.

Європейські країни керуються Конвенцією про міжнародні залізничні перевезення (КОТИФ), що передбачає трохи іншу форму залізничної накладної. Тому при оформленні перевезення із СНД, коли частина шляху буде проходити через європейські країни, накладна УМВС оформляється до прикордонної станції залізниці країни, що граничить з СНД, де накладна УМВС буде оформлена в накладну КОТИФ. Така сама процедура проводиться на прикордонних станціях і при відправленні товарів в країни СНД.

Тарифи на залізничне перевезення встановлюються такі ж, як при автоперевезеннях за тонну вантажу і базуються на внутрішніх тарифах залізничних шляхів. При міжнародних перевезеннях розрахунковою валютою тарифів є швейцарський франк.

Як при автоперевезеннях, крім накладної з вантажем слідують відповідні товаросупроводжувальні документи.