Тема 6. Міжнародні транспортні коридори

6.1. Зміст поняття "міжнародний транспортний коридор"

Ідея створення мережі міжконтинентальних транспортних коридорів (МТК) є відповіддю світового товариства на виклик багатьох явищ сучасної економіки. Процеси глобалізації призводять до нового стану системи світової торгівлі та міжнародного поділу праці, що потребує забезпечення швидкого та ефективного переміщення капіталу, товару та робочої сили. Саме ці об’єктивні зрушення у системі міжконтинентальної та регіональної торгівлі ініціювали необхідність інтеграції національних транспортних мереж.

Потреба глибинної інтеграції транспорту призвела до розробки концепції загальноєвропейської транспортної політики, яка спочатку втілилася в ідею створення Транс’європейської транспортної вісі (декларація комітетів міністрів транспорту, 1983 р.), потім – інтермодальних транспортних мостів (Перша загальноєвропейська конференція з транспорту, Прага, 1991 р.), у систему міжнародних транспортних коридорів (Друга конференція, Крит, 1994 р.), Пан’європейських транспортних зон (Третя конференція, Гельсінкі, 1997 р.). У 2003 р. на Третій євразійській транспортній конференції у Санкт-Петербурзі Голова комісії з енергетики та транспорту ЄС Л. де Паласіо оголосила про включення євразійських маршрутів до складу Транс’європейської мережі.

Є щось захоплююче у створенні міжконтинентальних транспортних систем, які мають перевозити вантаж у єдиній транспортній одиниці за єдиними правилами на всьому євразійському просторі. Головне, це дасть Україні шанс значною мірою залучити транзитні потоки (зв’язки Європа-Азія) на свою територію. Конкурентами тут виступають морський і залізничний транспорт. Тож автори детально досліджують наявні та перспективні варіанти залізничних маршрутів на євразійському просторі (Транссибірський, Північноазіатський, Центральноазіатський, Південноазіатський та маршрут Європа – Кавказ – Азія (ТRАСЕCА)).

У світовій економіці існує аксіома: чим більша щільність шляхів сполучення на території держави, тим вищій рівень її економічного розвитку. Історичний досвід багатьох країн світу свідчить, що саме завдяки будівництву шляхів вони виходили з економічної кризи, оскільки це будівництво дає найбільшу кількість нових робочих місць. Наша держава нині перебуває у такому становищі, коли їй вкрай необхідний дієвий механізм оздоровлення економіки і підвищення рівня життя населення. Інструментом для цього може стати програма будівництва транс’європейських транспортних коридорів.

Варто нагадати, що система, так званих, "Критських коридорів" (Міжнародна транспортна конференція на острові Крит), була затверджена 1994 року, і має на меті розвиток торгівлі ЄС з усіма регіонами світу.

Термін «міжнародний транспортний коридор» почали вживати після Другої пан’європейської конференції, що відбулася на острові Крит у березні 1994 року. На ній міністри транспорту ЄС окреслили перспективні напрями вбудовування транспортних систем постсоціалістичних країн у Західну Європу. Ясна річ, ідею МТК саму по собі не можна визнати новою: досить згадати історичні торгові маршрути – «із варяг у греки» або Великий шовковий шлях. Проте сьогодні діапазон операцій у ланцюжку виробник-товар-споживач не зводиться лише до транспортування вантажів.

Група експертів КВТ ЄЕК ООН⁵ прийняла наступне визначення міжнародного транспортного коридору: «це частина національної або міжнародної транспортної системи, яка забезпечує значні міжнародні вантажні і пасажирські перевезення, між окремими географічними районами, включає в себе рухомий склад і стаціонарні пристрої всіх видів транспорту, що працюють в даному напрямі, а також сукупність технологічних, організаційних і правових умов здійснення цих перевезень».