вступ

Практика державного регулювання національної економіки розвинутих країн засвідчує, що найліпших результатів можна досягнути за ринкових умов у поєднанні з ефективною регулятивною функцією держави. Слаборозвинуті країни - це передусім саморегульовані. Держава забезпечує економічне, політичне і соціальне життя суспільства. Роль держави особливо важлива у гарантуванні соціального захисту найбідніших верств населення.

В Україні здійснюється економічна реформа. Тому сьогодні як ніколи потрібні зусилля для пожвавлення господарського життя з метою забезпечення стабілізації економіки та економічного розвитку. Орієнтація на такий результат передбачає використання певних засобів, механізмів та інструментарію державного регулювання економіки.

Мета курсу - дати студентам знання про сутність, засоби, сфери, об’єкти і механізми, а також розкрити основи методології, методики та організаційних основ державного регулювання економіки.

Основними завданнями навчальної дисципліни є розкриття:

• основного призначення державного регулювання економіки;

• особливостей державного регулювання економіки в регіонах і на підприємствах;

• основних принципи державного регулювання економіки;

• основних методи державного регулювання економіки;

• методів розробки і реалізації державних національних, регіональних і галузевих програм;

• структури управління державою;

• завдання органів місцевого самоврядування;

• досвіду державного регулювання країн з розвинутою ринковою економікою.

Вивчення навчального матеріалу дисципліни сприятиме підвищенню рівня загальноекономічної підготовки бакалаврів та спеціалістів, формуванню в них навичок до самостійного науково- аналітичного опрацювання проблем з позицій суспільних і державних потреб та інтересів.

Методичні вказівки призначені для виконання контрольних завдань. Завдання складені так, щоб обійняти найважливіші сторони теорії та практики державного регулювання економіки.

Контрольна робота включає чотири пункти:

1. Теоретичне завдання.

2. Практичне завдання (задача).

3. Тестове завдання.

4. Список літератури.

Для того, щоб обрати варіант контрольної робота необхідно скористатися даними таблиці 1, де:

Вибір варіанта контрольної роботи (колонка - передостання цифра залікової книжки; рядок -- остання цифра залікової книжки)

перша цифра - номер теорети чного завдання; друга цифра - номер практичного завдання; третя цифра - номер тестового завдання.

	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
0	1.1.1	11.11.11	21.10.1	31.9.12	1.8.2	11.7.12	21.6.2	31.5.12	1.4.2	11.3.12
1	2.2.2	12.1.12	22.11.2	32.10.13	2.9.3	12.8.13	22.7.3	32.6.13	2.5.3	12.4.13
2	3.3.3	13.2.13	23.12.3	33.11.14	3.10.4	13.9.14	23.8.4	33.7.14	3.6.4	13.5.14
3	4.4.4	14.3.14	24.2.4	34.1.15	4.11.5	14.10.15	24.9.5	34.8.15	4.7.5	14.6.15
4	5.5.5	15.4.15	25.3.5	35.2.16	5.12.6	15.11 16	25.10.6	35.9.16	5.8.6	15.7.16
5	6.6.6	16.5.16	26.4.7	36.3.17	6.2.7	16.1.17	26.11.7	36.10.17	6.9.7	16.8.17
6	7.7.7.	17.6.17	27.5.8	37.4.18	7.3.8	17.2.18	27.12.8	37.11.18	7.10.8	17.9.18
7	8.8.8	18.7.18	28.6.9	38.5.19	8.4.9	18.3,19	28.2.9	38.1.19	8.11.9	18.10.19
8	9.9.9	19.8.19	29.7.10	39.6.20	9.5.10	19.4,20	29.3.10	39.2.20	9.12.10	19.11.20
9	10.10.10	20.9.20	30.8.11	40.7.1	10.6.11	20.5.1	30.4.11	40.3.1	10.2.11	20.12.1

Таблиця 1

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ

РОБОТИ

Робота виконується на одній стороні аркуша через півтора міжрядкових інтервали до ЗО рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту - 1,8 мм.

На кожній сторінці залишають береги таких розмірів: лівий - не менш ЗО мм, верхній та нижчій - не менше 20 мм, правий -- не менше 10 мм.

Будь-які скорочення слів в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих: грн, кг, ц, т, га і т.д.

Щільність тексту повинна бути однаковою, букви або цифри - чіткими. Описки і неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин роботи «Вступ», «Розділ», «Висновки», «Список літератури», «Додатки», виконуються симетрично до тексту великими літерами. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацною відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати півтори інтервали.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (виконаний за формою, встановленою деканатом і кафедрою ), який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному арку ші номер сторінці не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

«Зміст», «Вступ», «Висновок», «Список літератури» не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «Розділ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка дається заголовок розділу.

Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номеру підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка,

б

наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися із номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими і в кінці ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

В разі, якщо таблиця не розміщується на одній сторінці і при переносі частини її на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу, як ілюстрації та таблиці. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею, симетрично до тексту, починаючи з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують після першого

згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту аркуша або з поворотом, але за годинниковою стрілкою.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі. Якщо використовують матеріали джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати і номера сторінок, таблиць, ілюстрацій, формул поряд з номером джерела у списку використаної літератури, який склав студент, наприклад [10, с.40-60].

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл. 1.2». У повторних посиленнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «... див. табл. 1.2»...

Використану літературу можна розміщувати в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включені до списку літератури, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням праць.

Теоретичне завдання

1. Результати та перспективи процесу роздержавлення та приватизації державної власності в Україні.

2.Організаційно-економічний механізм місцевого самоврядування.

3. Податкова система як інструмент економічної політики держави.

4. Розвиток та організаційно-економічний механізм функціонування вільних економічних зон.

5. Організаційно-економічний механізм функціонування ринку цінних паперів.

6. Організаційно-правові засади державного регулювання інноваційної діяльності.

7. Розвиток сільського господарства та аграрна політика.

8. Розвито к і державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні.

9. Стан і державне регулювання іноземного інвестування національної економіки.

ІО.Організаційно-правові засади та механізм приватизації державних підприємств.

2. Організаційно-економічний механізм державних закупівель.

12. Стан і державне регулювання іноземного кредитування національної економіки.

13. Грошовий ринок і грошово-кредитна політика.

14. ЦІНОВИЙ моніторинг і цінова політика.

15. Інвестиційний процес та інвестиційна політика

16. Макроекономічний розвиток України, прогнозування реального ВВП.

17.1нфляційний процес в Україні та прогнозування інфляції.

18. Державний бюджет і бюджетна політика.

19. Розвиток підприємницької діяльності та регуляторна політика.

20. Розвиток торгівлі та державне регулювання кон'юнктури споживчого ринку.

21. Розвиток ринку праці та державне регулювання зайнятості населення.

22. Регіональний розвиток і регіональна політика.

23. Розвиток промисловості та промислова політика.

24. Розвиток житлового господарства та житлова політика,

25. Рівень життя населення та державна політика соціального забезпечення.

26. Економіка та розвиток сфери охорони здоров'я.

27. Програмування соціально-економічного розвитку регіону.

28. Програмування соціально-економічного розвитку країни.

29. Економіка і розвиток соціальної сфери.

30. Економіка та розвиток паливно-енергетичного комплексу.

31. Система національних рахунків в Україні.

32. Економіка та розвиток комунального господарства міста.

33. Науково-технічний розвиток і науково-технічна політика

34. Екологічна ситуація та екологічна політика

35. Ринок страхових послуг та державне регулювання його.

36. Митно- тарифна політика та захист внутрішнього ринку.

37. Фінансове програмування як метод макроекономічної політики.

38. Економ:іка та розвиток певної галузі господарства

39. Науково-технічна та інноваційна політика

40. С фуктурні зрушення та їх вплив на розвиток промисловості.

СТРУТКТУРА ТЕОРЕТИЧНОГО ЗАВДАННЯ ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Історичний аспект (або світовий досвід) розвитку ...

РОЗДІЛ 2. Сутність поняття ...

РОЗДІЛ 3. Роль держави у становленні (або формуванні, або розвитку)...

РОЗДІЛ 4. Базові показники та індикатори

РОЗДІЛ 5. Нормативно-правова база державного регулювання ...

РОЗДІЛ 6. Перспективи і напрями вирішення (або удосконалення)...

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СХЕМИ ТА ТАБЛИЦІ

ТЕСТИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ДИКТАНТ

Теоретичне завдання мусить мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами. Традиційно завдання складається зі вступу, основної частини та висновків, окремо подаються схеми та таблиці, тести, економічний диктант.

У вступі розкривають актуальність теми, дають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми з посиланням на певні літературні джерела, визначають мету і завдання, об'єкт і методи дослідження.

Основна частина роботи поділяється на кілька розділів. Перший з них, зазвичай, присвячується теоретико-методологічним питанням з досліджуваної теми; інші - питанням аналізу досліджуваної проблеми, обгрунтуванню висновків і пропозицій щодо вирішення її.

У четвертому розділі мають бути наведені статистичні дані за останні три-п’ять років по досліджуваній темі по Україні в цілому та у розрізі областей (на прикладі однієї-двох областей). Якщо за специфікою

теми навести стаїтистичний матеріал неможливо - у розділі подаються відомості про методичні та методологічні основи здійснення аналізу розвитку досліджуваної проблеми.

У п ’ятому розділі мають бути посилання на конкретні нормативно- правові акти. Розділ може будуватись за двома принципами:

• дослідження нормативно-правових актів і за результатами аналізу - висвітлення проблем по досліджуваному питанню;

• аналіз проблем по досліджуваному питанню з підтвердженням висновків посиланням на нормативно-правові акти.

У висновках стисло підсумовують результати дослідження. Тут містяться висновки й пропозиції, що показують, якою мірою досягнуто мету дослідження та вирішено завдання, поставлені у вступі.

її