Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Самостійна робота з курсу .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
689.15 Кб
Скачать

Тестові завдання для самоконтролю знань:

  1. Яка основна функція кісткового мозку: а) продукція зрілих високодиференційованих клітин крові; б) зміни клітин крові; в) продукція зрілих лейкоцитів; г) продукція зрілих еритроцитів.

  2. Як називають час для проходження етапів формування зрілої клітини крові: а) латентним; б) транзитний; в) підрахунковий.

  3. Скільки містить ретикулоцитів периферична кров в умовах нормального кровотворення: а) 0,1–0,2 %; б) 0,8–1,0 %; в) 0,1–0,8 %.

  4. Хто із учених запропонував метод осмотичних еритрограм: а) І.А. Терсковим та І.І. Гітельзоном; б) І.А. Сізовою та І.І. Гітельзоном; в) І.А. Терсковим та І.А. Сізовою.

  5. Скільки часу триває дозрівання ретикулоцита і перетворення його в еритроцит: а) 24 год; б) 2–4 доби; в) 8–10 діб.

  6. Яка тривалість транзитного часу компартменту клітин, що зазнають поділу у процесі дозрівання: а) 24 год; б) 2–4 доби; в) 8–10 діб.

  7. Яка частка стовбурних клітин у червоному кістковому мозку: а) 0,1; б) 0,2 %; в) 0,8 %; г) 1,0 %.

  8. Якими параметрами визначається процес пострадіаційного спустошення кісткового мозку …(продовжити думку).

  9. У чому проявляється основна причина спустошення кісткового мозку: а) у різкій продукції зрілих високодиференційованих клітин крові; б) у різкому гальмуванні процесів клітинного поділу; в) постійному виході у кров’яне русло не зрілих елементів.

  10. Хто запропонував метод розподілу еритроцитів периферійної крові в градієнті густини сахарози: а) ) І.А. Терсков; б) І.А. Сізова; в) І.І. Гітельзон.

Тема: Радіаційна техніка, що використовується в сільському господарстві.

Мета: Ознайомитися з основними видами радіаційної техніки, яка використовується в сільському господарстві.

Основні поняття та терміни: гамма-установки «Колос», «Гамма-панорам», «Стебель», «Стерилизатор» і «Генетик».

Перелік питань для самоконтролю знань:

  1. Назвати основні вимоги до джерел іонізуючого випромінювання, що використовуються в сільському господарстві.

  2. Охарактеризувати опромінювальні установки першого типу, що використовуються в сільському господарстві.

  3. Охарактеризувати опромінювальні установки другого типу, що використовуються в сільському господарстві.

  4. Охарактеризувати опромінювальні установки третього типу, що використовуються в сільському господарстві.

Довідковий матеріал

Найбільшого поширення в сільському господарстві набула радіаційна техніка на основі радіонуклідів 60Co і 137Cs завдяки таким їх характеристикам:

  • тривалості періоду піврозпаду (відповідно 5,3 і 30 років);

  • висока проникаюча здатність їх γ-випромінення;

  • відсутність наведеної радіоактивності в опромінених об’єктах;

  • можливість створювання джерел будь-якої питомої радіоактивності;

  • сприятливі з технологічної точки зору фізичні властивості джерел, що дають змогу тривалий час використовувати їх в автономних умовах в установках різних типів при мінімальних витратах енергії.

Конструктивно опромінювальні установки поділяють на три основних типи:

  1. Джерело випромінення нерухоме, об’єкт опромінення переміщується до нього.

  2. Джерело випромінення на час опромінення переміщується в робочу камеру з нерухомим об’єктом опромінення.

  3. Джерело випромінення на час опромінення переміщується в робочу камеру, а об’єкти опромінення рухаються відносно нього.

Крім того, розрізняють стаціонарні та пересувні опромінювальні установки.

Перший тип установок найбезпечніший, їх конструкція виключає ситуацію, за якої джерело випромінення залишилося б поза сховищем, тому вони дістали назву «самозахисних». До цього типу належать виробничі та дослідно-промислові установки «Колос», «Стебель», «Стерилизатор», «Генетик». У них об’єкт опромінення за допомогою різних пристроїв періодично або безперервно подається до закритого джерела випромінення, за рахунок чого досягається висока продуктивність установки, що дає змогу опромінювати протягом робочого часу велику кількість посівного і садибного матеріалу. Так, виробнича гамма-установка цього класу «Колос» – опромінювач, змонтований на базі вантажного автомобіля. Призначена для передпосівного опромінення насіння в стимулюючих дозах і при дозах 7-10 Гр за годину опромінює до 1 т зерна. Насіння засипається в прийомний бункер і звідти по конвеєру надходить у блок опромінення. Проходячи через робочу камеру, в якій знаходиться набір джерел випромінення, воно протягом 0,5-1 хв. одержує необхідну дозу і засипається в мішки. При опроміненні насіння безпосередньо в господарстві його відразу можна пересипати в сівалки.

Аналогічно побудовані опромінювальні установки для радіаційної дезінфекції зерна. У них джерело опромінення являє собою вертикальний стержень, навколо якого по спіралі проходить канал-зернопровід. Зерно засипається зверху.

Гамма-установки другого типу – це звичайно приміщення з непроникними для випромінювання стінами, в якому розміщено один або кілька джерел випромінення. Об’єкти опромінення розташовані в приміщенні на спеціальних столах, полицях у період, коли джерело сховане в укритті або в контейнері. Після того як обслуговуючий персонал залишає приміщення, воно автоматично чи механічно на необхідний час, що визначається дозою опромінення, переводиться в робочий стан.

За цим принципом влаштовано гамма-поле – своєрідна гамма-установка, в якій захисну роль відіграє земляний вал висотою у 5-6 м. Вал утворює своєрідний циліндр діаметром в кілька десятків метрів, в центрі якого на висоті 3-5 м розміщується джерело випромінювання.

До другого типу можна віднести й пересувну установку «Гамма-панорама». Це комплекс з кількох захисних блоків, в кожному з яких розміщено джерело випромінення. За допомогою спеціального ротора воно може займати режим схову – «Зберігання» чи робочий стан – «Опромінення». Блоки транспортуються вантажною машиною, яка обладнана гідравлічним підіймачем, і залежно від мети і об’єктів опромінення можуть встановлюватися в будь-якому безпечному місці в одній або двох паралельних площинах чи по колу, утворюючи рівне дозове поле в просторі.

Перевага установок другого типу полягає в тому, що об’єкти опромінення практично не обмежені в об’ємі розміром робочих камер і транспортованих обладнань, обов’язкових для установок першого типу. Це значно підвищує їх продуктивність, що дає можливість опромінювати великі партії різної сільськогосподарської продукції. Проте ступінь безпеки таких установок нижчий, ніж у перших.

Третій тип установок є варіантом поєднання установок першого та другого типів. Це, в основному опромінювачі, призначені для промислових цілей. Прикладом може бути установка для опромінення картоплі та інших овочів перед їх закладанням у сховищах з метою пригнічення проростання. Вона подібна до установок другого типу – приміщення з непроникними для випромінення стінами і розміщеним у центрі джерелом, яке при потребі дистанційно може переводитися в стан «Зберігання» чи «Опромінення». Проте в даній системі об’єкти опромінення не встановлюються нерухомо в цьому приміщенні, а конвеєром через лабіринт, який включає можливість проникнення радіації за межі установки, безперервно надходять у зону опромінення.