Тестові завдання для самоконтролю знань:

1. У результаті чого накопичено на території України понад 65,5 млн т радіоактивних відходів: а) залишків ядерного палива на сховищах атомних електростанцій; б) в урановидобувній і переробній промисловості; в) радіоактивно забруднених відходів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС; г) випробування ядерної зброї.

2. У результаті чого накопичено на території України понад 1,1 млрд м³ радіоактивних відходів: а) залишків ядерного палива на сховищах атомних електростанцій; б) в урановидобувній і переробній промисловості; в) радіоактивно забруднених відходів у зоні відчуження Чорнобильської АЕС; г) випробування ядерної зброї.

3. В яких регіонах Україні розвинута урановидобувна галузь: а) Закарпатський; б) Київський; в) Дніпропетровський; г) Донецький.

4. В якому році Україна відмовилася від ядерної зброї: а) 1995; б) 1997; в) 1952; г) 1982; д) 1992.

5. З якого року виведена з експлуатації Чорнобильська АЕС: а) 2000; б) 1986; в) 2001; г) 2006; д) 1995.

6. Скільки електростанцій побудовано на території України: а) 4; б) 7; в) 3; г) 5; д) 10.

7. Яка АЕС вважається найбільшою: а) Запорізька; б) Південно-Українська; в) Рівненська; г) Хмельницька; д) Чорнобильська.

8. З якого часу бере історія української атомної енергетики: а) 1986; б) 1996; в) 1977; г) 1987.

9. Скільки енергоблоків виробляють енергію: а) 9; б) 6; в) 15; г) 13; д) 4.

10. 24% в енергетичній промисловості України припадає на: а) урановидубувну галузь; б) атомну галузь; в) військові підрозділі з атомною зброєю.

Тема: Географія радіоактивного забруднення довкілля в Україні.

Мета: Ознайомитися з особливостями радіоактивного забруднення різних регіонів України, з’ясувати найбільш радіонебезпечні території, особливості радіоактивного забруднення території України ¹³⁷Cs i ⁹⁰Sr.

Основні поняття та терміни: радіаційні сліди, радіаційне забруднення, зона відчуження, аерогаммазнімання.

Перелік питань для самоконтролю знань:

1. Описати екологічні наслідки проходження західного радіоактивного сліду.

2. Описати екологічні наслідки проходження східного радіоактивного сліду.

3. Описати екологічні наслідки проходження південного радіоактивного сліду.

4. Охарактеризувати плямистість забруднення радіонуклідами території України.

Довідковий матеріал

В Україні підвищення потужності дози, що спричинене забрудненням ¹³⁷Cs у межах 4–20 кБк/м² (0,1–1 Кі/км²), спостерігається на більшій частині території. Визначені площі з такими рівнями забруднення довкілля ¹³⁷Cs із щільністю: 1–5 Кі/км² – 40,3 тис. км²; 5–15 Кі/км² – 3,1 тис. км²; 15–40 Кі/км² –1,1 тис. км²; понад 40 Кі/км² – 0,8 тис. км².

Найвищі рівні забруднення радіонуклідами спостерігаються в межах 30-кілометрової зони відчуження, утвореної навколо Чорнобильської АЕС. Радіоактивне забруднення зони відчуження за кількістю радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у 400 разів більше, ніж після вибуху бомби над Хіросімою.

На території України найбільші екологічні наслідки мали райони проходження західного, південного і східного радіоактивних слідів. Західний слід охопив Київську, Житомирську області, північ Рівненської та північно-східну частину Волинської області. Тут щільність радіоактивного забруднення в окремих плямах сягає 190 кБк/м² (1–5 Кі/км²).

Південний слід зумовив забруднення радіонуклідами Київської, Черкаської, Кіровоградської, частково Вінницької, Одеської та Миколаївської областей. Щільність забруднення ¹³⁷Cs у межах цього сліду досягає 100 кБк/м². Від південного сліду відгалузився ще один слід у західному напрямі й зумовив радіоактивне забруднення частин Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, де середня щільність забруднення ¹³⁷Cs становить 10–40 кБк/м² (1 Кі/км²).

Значні площі забруднення радіонуклідами, пов’язані зі східним слідом (до 40 кБк/км²), виявляються в західній і північно-східній частинах Чернігівської області, на півночі Сумської області, в Донецькій, Луганській і Харківській областях.

Останнім часом поновилася деталізація радіаційної ситуації в Україні. Встановлено, що суттєвих змін у географії забруднення радіонуклідами не відбулося, хіба що виявлено кілька нових плям площею до кількох квадратних кілометрів з рівнями 5–15 Кі/км² у Вінницькій, Івано-Франківській, Київській, Черкаській, Чернігівській областях та з рівнями 1–5 Кі/км² у Сумській і Тернопільській областях.

Смуга найбільшого радіоактивного забруднення (понад 5 Кі/км²) простягається Українським Поліссям на захід від міста Прип’ять, охоплюючи північні частини Київської, Житомирської і Рівненської областей. Причому щільність забруднення з просуванням на захід помітно зменшується. Приблизно у 30 кілометрах на схід від Овруча суцільна смуга надзвичайно високого радіоактивного забруднення (до 15–40 Кі/км²) розгалужується на дві частини – одна, більш забруднена, йде на південний захід до Коростеня, друга – окремими великими ареалами простягається на захід.

На північний захід від Коростеня пролягає третя смуга надзвичайно високого забруднення, яка також простягається на захід. Ще інша смуга надзвичайно високого забруднення радіонуклідами з північного сходу і півночі безпосередньо наближається до Києва і частково захоплює його північно-східну частину (житловий район Троєщина), а також проходить через його міста-супутники Вишгород і Димер.

Ареали забруднення ⁹⁰Sr у концентрації від 0,05 до 0,5 Кі/км² практично збігаються з площами забруднення ¹³⁷Cs, дещо розширюючись у східному напрямку. Ділянки забруднення ґрунтового покриву ⁹⁰Sr понад 0,5 Кі/км² відзначені лише у Київській області поблизу ЧАЕС.

В окремих місцях України в ґрунтах виявлені аномальні рівні плутонію, які здебільшого збігаються з ареалами забруднення ⁹⁰Sr. Максимальна кількість забруднених ділянок трапляється у Чернігівській області, де щільність плутонію коливається в межах 0,2–0,8 мКі/км².

Плямистість забруднення радіонуклідами. Оскільки після Чорнобильської катастрофи осідання радіонуклідів на земну поверхню було значнішим у місцях, де під час проходження радіоактивних хмар випадали інтенсивні дощі, забруднення ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr та іншими радіонуклідами має чітко виражений плямистий характер.

Саме тому й сьогодні є імовірність відкриття нових, малих за площею забруднених радіонуклідами площ по всій території України. Це стосується навіть тих територій, які не входять до зон чорнобильського забруднення.

Аерогаммазнімання, на основі якого складена більшість карт радіоактивного забруднення, дає лише усереднене значення радіоактивності для маршруту завширшки 200–400 м, притому локальні високоактивні плями можуть залишатися непоміченими. На відстані у декілька десятків метрів концентрація радіонуклідів може різко відрізнятися.