2. Мета та завдання виробничої практики

2.1. Мета виробничої практики - формування професійних умінь та особистісних якостей майбутнього психолога і на їх основі оволодіння видами професійної діяльності на рівні, який відповідає освітньо-кваліфікаційній характеристиці підготовки за ОКР «спеціаліст» спеціальності 7.03010201 – «Психологія»

На V курсі під час проходження виробничої психологічної практики студенти набувають практичних навичок у проведенні психодіагностичного дослідження, вивчаючи особистість та міжособистісні взаємини у rpyпі за допомогою спеціальних дослідницьких методик

Психодіагностика як вид професійної діяльності спрямована на з'ясування психологічних причин тих чи iнших проблем, труднощів у спілкуванні, гpi, навчанні, праці, визначенні особливостей мотиваційної i пізнавальної сфер людини, її здібностей. Вона посідає сьогодні одне з провідних місць у роботі психологічних служб. Практичне застосування даних психодіагностики у більшості випадків здійснюється як цілеспрямований i розгорнутий процес наукового пізнання особистості людини на основі професійно-психологічного мислення, що суттєво відрізняє його від інтуїтивно-стихійного пізнання людини.

Психогігієна та психопрофілактика як важливі напрямки діяльності практичного психолога зорієнтовані: на надання психологічної допомоги практично здоровим людям з метою запобігання певних психологічних проблем ; на масові обстеження з метою виявлення чинників та груп ризику та профілактичної роботи з ними , інформування людей та інше.

Спеціальним завданням може бути надання допомоги людям у кризових ситуаціях з метою їx позитивної зміни, в ході якої психолог здійснює елементний аналіз i оцінку проблеми клієнта, формулює на їx основі рекомендації , поради, вказівки, а також у ряді випадків використовує спеціально підібрані чи розроблені ним самим тренінгові чи корекційні програми.

Психокорекція передбачає організований вплив на клієнта з метою зміни показників його активності у відповідності із віковою нормою психічного розвитку. У ході психокорекції розробляється i реалізується програма засвоєння певного виду діяльності у відповідності з суспільними вимогами (в індивідуальному чи груповому варіанті).

Психологічне консультування адресується психічно здоровим людям для досягнення ними цілей особистісного розвитку, забезпечення ix продуктивним існуванням в конкретних обставинах їхнього життя. Продуктивність поведінки пов'язана передусім iз здатністю людини знаходити якомога більшу кількість варіантів дій, понять, думок, почуттів, вчинків, які можуть забезпечити знаходження нових можливостей виходу з важкої життєвої ситуації.

Процедури діагностично-корекційної роботи психолога складні, відповідальні, значні за обсягом; .вони включають ряд окремих напрямків i проходять в декілька етапів.

Оскільки психолог несе персональну відповідальність за правильність психологічного діагнозу, адекватність використаних діагностичних i корекційних методик, обґрунтованість наданих рекомендацій, тому працювати в цій галузі може фахівець, який здобув відповідну наукову, теоретичну та практичну підготовку i повністю розуміє специфіку застосування психологічних рекомендацій.

Наведені особливості роботи практичного психолога зумовлюють ocновні змістові лінії психологічної практики. Студентам необхідно:

• вивчити практичні запити адміністрації баз практики щодо організації різних видів психологічної допомоги.

• здійснити науковий пошук психологічних аспектів виявлених труднощів, для чого: формулювати відповідну психологічну проблему; висувати гіпотези щодо можливого пояснення досліджуваних явищ; забезпечити психологічну операціоналізацію понять; відбирати адекватні психодіагностичні методи iз урахуванням їx валідності та надійності.

• проводити психодіагностичні дослідження за найбільш поширеними в роботі практичного психолога напрямками.

• на основі результатів психодіагностичних досліджень формулювати психологічні діагнози та прогнози, розробляти рекомендації, програм корекційної розвиваючої роботи, тощо.

На випускному курсі під час проходження виробничої практики студенти здобувають навички самостійної практичної діяльності з напрямку своєї майбутньої професії, здійснюють практичну підготовку до державних іспитів.

Студенти-практиканти випускного курсу, окрім виконання вищезазначених завдань, повинні:

1. Здійснювати у межах власної професійної компетенції обгрунтований психологічний вплив на клієнтів в рамках надання їм необхідної психологічної допомоги (психокорекція, позамедична психотерапевтична робота).

2. Проводити розвивальну чи психопрофілактичну роботу з метою формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі закладу, установи за місцем роботи.

3. Проводити розвивальну чи психопрофілактичну роботу у відповідності до конкретних завдань діяльності на базі практики, виявляти чинники i групи ризику щодо виникнення негативних психічних станів, девіацій поведінки та розвитку, розробляти i здійснювати заходи по їx запобіганню, виявляти дітей, обдарованих щодо загальних чи спеціальних здібностей, розробляти i здійснювати заходи, спрямовані на ix всебічний розвиток.

4. Пропагувати психологічні знання.

5. 3ібрати фактичний матеріал для дипломної (кваліфікаційної роботи).

2.2. Завдання виробничої практики:

• закріплення і практичне використання теоретичних знань з

• фахових дисциплін;

• формування професійної ідентифікації майбутніх психологів,їхньої професійної самосвідомості;

• формування вмінь і навичок для реалізації психодіагностичної, консультативної, корекційно-розвивальної функції психолога;

• вивчення технології проведення діагностичних обстежень, методичних аспектів організації психологічного супроводу

• ознайомлення з основами постановки психологічного діагнозу

• оволодіння методикою психологічної роботи з представниками різних вікових категорій та гендерної приналежності

• оволодіння методикою роботи психолога у закладах різного типу

• оволодіння основами організації психологічного супроводу навчальної, ігрової , професійної діяльності клієнтів.

2.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент-практикант повинен:

знати:

• особливості функціонування психологічної служби, основи професійної праці психолога, систему його обов’язків, принципів діяльності, етичні вимоги, теоретичні основи реалізації діагностичних, корекційних та розвивальних завдань;

вміти:

• застосовувати діагностичний інструментарій, розробляти програми корекційно-розвивального спрямування, вести консультативні програми, здійснювати профілактичні заходи, працювати з різними психологічними проблемами, знаходити індивідуальний підхід до людей різних вікових періодів

На виробничу практику відводиться 324 годин /9 кредитів ЕСТS/