- •Робоча програма
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання виробничої практики
- •3. Програма виробничої практики
- •Змістовий модуль №2.
- •Змістовий модуль №3.
- •Клінічна психологія
- •Педагогічна психологія
- •Змістовий модуль №4.
- •Змістовий модуль №.5.
- •9. Методи контролю
- •10. Розподіл балів, що присвоЮються студентам, за видами навчальної діяльності під час практики
- •Орієнтовна оцінка видів навчальної діяльності студентів під час виробничої психологічної практики
- •11. Методичне забезпечення.
- •12. Рекомендована література Базова література
- •Додаткова література
- •14. Інформаційні ресурси
2. Мета та завдання виробничої практики
2.1. Мета виробничої практики - формування професійних умінь та особистісних якостей майбутнього психолога і на їх основі оволодіння видами професійної діяльності на рівні, який відповідає освітньо-кваліфікаційній характеристиці підготовки за ОКР «спеціаліст» спеціальності 7.03010201 – «Психологія»
На V курсі під час проходження виробничої психологічної практики студенти набувають практичних навичок у проведенні психодіагностичного дослідження, вивчаючи особистість та міжособистісні взаємини у rpyпі за допомогою спеціальних дослідницьких методик
Психодіагностика як вид професійної діяльності спрямована на з'ясування психологічних причин тих чи iнших проблем, труднощів у спілкуванні, гpi, навчанні, праці, визначенні особливостей мотиваційної i пізнавальної сфер людини, її здібностей. Вона посідає сьогодні одне з провідних місць у роботі психологічних служб. Практичне застосування даних психодіагностики у більшості випадків здійснюється як цілеспрямований i розгорнутий процес наукового пізнання особистості людини на основі професійно-психологічного мислення, що суттєво відрізняє його від інтуїтивно-стихійного пізнання людини.
Психогігієна та психопрофілактика як важливі напрямки діяльності практичного психолога зорієнтовані: на надання психологічної допомоги практично здоровим людям з метою запобігання певних психологічних проблем ; на масові обстеження з метою виявлення чинників та груп ризику та профілактичної роботи з ними , інформування людей та інше.
Спеціальним завданням може бути надання допомоги людям у кризових ситуаціях з метою їx позитивної зміни, в ході якої психолог здійснює елементний аналіз i оцінку проблеми клієнта, формулює на їx основі рекомендації , поради, вказівки, а також у ряді випадків використовує спеціально підібрані чи розроблені ним самим тренінгові чи корекційні програми.
Психокорекція передбачає організований вплив на клієнта з метою зміни показників його активності у відповідності із віковою нормою психічного розвитку. У ході психокорекції розробляється i реалізується програма засвоєння певного виду діяльності у відповідності з суспільними вимогами (в індивідуальному чи груповому варіанті).
Психологічне консультування адресується психічно здоровим людям для досягнення ними цілей особистісного розвитку, забезпечення ix продуктивним існуванням в конкретних обставинах їхнього життя. Продуктивність поведінки пов'язана передусім iз здатністю людини знаходити якомога більшу кількість варіантів дій, понять, думок, почуттів, вчинків, які можуть забезпечити знаходження нових можливостей виходу з важкої життєвої ситуації.
Процедури діагностично-корекційної роботи психолога складні, відповідальні, значні за обсягом; .вони включають ряд окремих напрямків i проходять в декілька етапів.
Оскільки психолог несе персональну відповідальність за правильність психологічного діагнозу, адекватність використаних діагностичних i корекційних методик, обґрунтованість наданих рекомендацій, тому працювати в цій галузі може фахівець, який здобув відповідну наукову, теоретичну та практичну підготовку i повністю розуміє специфіку застосування психологічних рекомендацій.
Наведені особливості роботи практичного психолога зумовлюють ocновні змістові лінії психологічної практики. Студентам необхідно:
вивчити практичні запити адміністрації баз практики щодо організації різних видів психологічної допомоги.
здійснити науковий пошук психологічних аспектів виявлених труднощів, для чого: формулювати відповідну психологічну проблему; висувати гіпотези щодо можливого пояснення досліджуваних явищ; забезпечити психологічну операціоналізацію понять; відбирати адекватні психодіагностичні методи iз урахуванням їx валідності та надійності.
проводити психодіагностичні дослідження за найбільш поширеними в роботі практичного психолога напрямками.
на основі результатів психодіагностичних досліджень формулювати психологічні діагнози та прогнози, розробляти рекомендації, програм корекційної розвиваючої роботи, тощо.
На випускному курсі під час проходження виробничої практики студенти здобувають навички самостійної практичної діяльності з напрямку своєї майбутньої професії, здійснюють практичну підготовку до державних іспитів.
Студенти-практиканти випускного курсу, окрім виконання вищезазначених завдань, повинні:
Здійснювати у межах власної професійної компетенції обгрунтований психологічний вплив на клієнтів в рамках надання їм необхідної психологічної допомоги (психокорекція, позамедична психотерапевтична робота).
Проводити розвивальну чи психопрофілактичну роботу з метою формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі закладу, установи за місцем роботи.
Проводити розвивальну чи психопрофілактичну роботу у відповідності до конкретних завдань діяльності на базі практики, виявляти чинники i групи ризику щодо виникнення негативних психічних станів, девіацій поведінки та розвитку, розробляти i здійснювати заходи по їx запобіганню, виявляти дітей, обдарованих щодо загальних чи спеціальних здібностей, розробляти i здійснювати заходи, спрямовані на ix всебічний розвиток.
Пропагувати психологічні знання.
3ібрати фактичний матеріал для дипломної (кваліфікаційної роботи).
2.2. Завдання виробничої практики:
закріплення і практичне використання теоретичних знань з
фахових дисциплін;
формування професійної ідентифікації майбутніх психологів,їхньої професійної самосвідомості;
формування вмінь і навичок для реалізації психодіагностичної, консультативної, корекційно-розвивальної функції психолога;
вивчення технології проведення діагностичних обстежень, методичних аспектів організації психологічного супроводу
ознайомлення з основами постановки психологічного діагнозу
оволодіння методикою психологічної роботи з представниками різних вікових категорій та гендерної приналежності
оволодіння методикою роботи психолога у закладах різного типу
оволодіння основами організації психологічного супроводу навчальної, ігрової , професійної діяльності клієнтів.
2.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студент-практикант повинен:
знати:
особливості функціонування психологічної служби, основи професійної праці психолога, систему його обов’язків, принципів діяльності, етичні вимоги, теоретичні основи реалізації діагностичних, корекційних та розвивальних завдань;
вміти:
застосовувати діагностичний інструментарій, розробляти програми корекційно-розвивального спрямування, вести консультативні програми, здійснювати профілактичні заходи, працювати з різними психологічними проблемами, знаходити індивідуальний підхід до людей різних вікових періодів
На виробничу практику відводиться 324 годин /9 кредитів ЕСТS/
