Термінологічні словники

Шкаруба Л.М., Спанатій Л.С. Російсько-український словник художніх термінів. Навчальний посібник. – К.: Факел, 2011. – 380 с.

Анучина Л.В., Стасевська О.А., Уманець О.В. Історія української культури. Словник термінів і персоналій.- 2-е видання. – К.: Факел, 2010 с.

Словничок мистецьких термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://konserg.ucoz.ua/load/slovnichok_misteckikh_terminiv/27-1-0-1953

Словник кульурологічних термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://studentbooks.com.ua/content/view/225/46/1/8/

Словник фахових термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://koloristika.info/t_dopt.php

Вікіпедія. Художні терміни [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://uk.wikipedia.org

ЗАВДАННЯ

Виписати із термінологічного словника 10 професіоналізмів, розкрити їх значення, скласти з ними речення.

Тема 10. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів

Студенти повинні:

знати особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні; правила написання та введення у текст складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень;

вміти знаходити в тексті синоніми, пароніми, омоніми та доречно використовувати їх у професійному мовленні; користуватися словниками, редагувати тексти.

Точність мовлення — одна з визначальних кому­нікативних ознак мовлення, яка найбільше пов’язана з його нормативністю, правильністю і логічністю.

Точність мовлення — повна відповідність, узгодже­ність висловлюваного з певними матеріальними та іде­альними реаліями життя; точність мовлення полягає в тому, щоб кожне реалізоване речення, його значеннєва сутність, будь-яке поєднання речень правдиво, реаліс­тично передавало зміст висловленого і особистісне по­няттєво-почуттєве сприймання його мовцем. Щоб спіл­кування з іншими було дієвим, результативним, воно повинно бути завжди точним і логічним.

Доречність мовлення – це добір мовних засобів відповідно до цілей і мети спілкування. Так, слова, що створюють специфіку офіційно-ділового стилю (канцеляризми), не повинні фігурувати в публіцистичній чи розмовній мові, звичайна сфера використання термінів – науково-технічний, спеціальний текст, усна мова спеціаліста, неприпустимим є вживання емоційно-експресивної лексики у документі чи підручнику тощо. Висловлюючи думку, необхідно дбати про обґрунтоване використання мовного матеріалу.

Омоніми – це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.

Наприклад, балка – яр з положистими схилами і балка – дерев'яний чи металевий брус для перекриття стелі; порох – пил і порох – вибухова речовина; чайка – птах і чайка – човен.

Отже, омоніми мають однаковий звуковий склад, але зовсім різні за значенням, це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова: стан – талія, стан – ситуація, обставини, стан – у техніці.

Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).

Повні омоніми – це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач – птах і деркач – стертий віник (пор. деркача, деркачем, на деркачі). Такі омоніми завжди належать до однієї частини мови.

Пароніми – це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням: уява (здатність уявляти – плід уяви) -уявлення (знання, розуміння чогось – помилкове уявлення); гривня (грошова одиниця) – гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча); кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) – компанія (група осіб, пов'язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).

Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.

Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні (блискучий – лискучий, блукати – блудити, повноваження – уповноваження, особистий – особовий), антонімічні (прогресивний -регресивний, густо – пусто, іммігрант – емігрант) відношення.

Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.

Синоніми – це слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням: аргумент, доказ, підстава, обґрунтування; конче, доконче, неминуче; будувати, споруджувати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) створювати, організовувати; (світогляд) формувати, ґрунтувати.

Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням говорити розрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати – говорити про щось не варте уваги, шептати – говорити тихо, варнякати – говорити дурниці, воркотати – ніжно і стиха розмовляти, бурчати – говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.

Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).

Синонімічній ряд – це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.

Виокремлюють такі різновиди синонімів: лексичні і контекстуальні.

Лексичні синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні.

Серед лексичних розрізняють семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні й абсолютні.

Семантичні (поняттєві, ідеографічні) синоніми – це стилістично нейтральні слова, що відрізняються відтінками у значенні: схвалювати, підтримувати, затверджувати; взаємини, стосунки, відносини.

Стилістичні синоніми – це слова, що різняться експресивно-емоційним забарвленням, належністю до мовних стилів: біографія (офіційно-діловий стиль) і життєпис (публіцистичний стиль).

Семантико-стилістичні синоніми – слова, що різняться і відтінками значень, і емоційним забарвленням: бити, ударяти, гатити, гамселити, садити.

Абсолютні синоніми – це слова тотожні за значенням і різняться лише звучанням: алфавіт, азбука, абетка; дієслово, інфінітив, неозначена форма дієслова; безплатний, безкоштовний. Ці синоніми позбавлені експресивно-емоційних відтінків: мовознавець, лінгвіст, баритися, гаятися.

Контекстуальні синоніми – це слова, що мають близьке значення тільки в контексті. Поза контекстом ці слова вживаються з абсолютно різним значенням. Так дієслова провалитися і не скласти не є синонімами, але в певному контексті вони можуть вживатися як синоніми (провалитися на екзамені – не скласти екзамену).

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові — кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

ЗАВДАННЯ

З’ясувати значення наступних слів-синонімів, скласти з ними речення:

Замісник. Заступник

Квиток. Білет

Наступний. Подальший

Положення. Становище. Стан

Спиратися. Опиратися

Суспільний. Громадський

Тепер. Зараз. Нині. Сьогодні