4.4. План рахунків бухгалтерського обліку

План рахунків – це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, що використовується для відображення діяльності підприємства (організації).

В Україні «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» та «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» діє на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

План рахунків розроблено з урахуванням загально визначених прийомів і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення керівників необхідною інформацією для здійснення управлінських функцій, надання інформації засновникам і партнерам, а також складання звітності підприємства.

Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку встановлює призначення і порядок ведення рахунків для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденції рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) і субрахунків (рахунків другого порядку).

Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку.

Обробка документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням що найменше коду й класу синтетичного рахунку.

Нові синтетичні рахунки можуть вводитися до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності, та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із затвердженням кодів (номерів) субрахунків цього плану рахунків.

Структура Плану рахунків максимально пристосована до форм фінансової звітності, яка, в свою чергу, приведена у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Рахунки, на яких обліковуються однорідні види активів або зобов’язань об’єднані у відповідні класи. Таких класів 10, кожен з них має своє кодове значення: від 0 до 9.

Клас 1. «Необоротні активи». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 10 по 19 номери, а саме: основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, їх знос, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість (за майно, передане в оренду та ін.), відстрочені податкові активи (по податку на прибуток у разі виникнення різниці між його бухгалтерським і податковим обліком), негативний гудвіл – перевищення вартості долі покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання підприємства на дату придбання (визначається у момент об’єднання підприємств).

Клас 2. «Запаси». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 20 по 29 номери, а саме: виробничі запаси, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, готова продукція, товари та ін.

Клас 3. «Кошти, розрахунки та інші активи». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 30 по 39 номери, які призначені для обліку фінансових активів, а саме: грошових коштів («Каса», «Рахунки в банках», «Інші кошти»), фінансових інвестицій, коштів у розрахунках («Дебіторська заборгованість», «Резерв сумнівних боргів» та ін.), витрати майбутніх періодів.

Клас 4. «Власний капітал та забезпечення зобов’язань». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 40 по 49 номери. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух різновидностей власного капіталу (статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого), а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5. «Довгострокові зобов’язання». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 50 по 59 номери і призначені для обліку зобов’язань, що виникають у підприємства протягом операційного циклу діяльності підприємства (постачання виробництва, реалізації) строком погашення більше 12 місяців після дати балансу, а саме: довгострокові позики, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання з оренди, відстрочені податкові зобов’язання тощо.

Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Клас 6. «Поточні зобов’язання». До рахунків цього класу включені синтетичні пасивні та активно-пасивні рахунки з 60 по 69 номери, які призначені для обліку зобов’язань, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців з дати балансу, а саме: короткострокові позики, розрахунки з постачальниками і підрядниками, розрахунки за податками і платежами розрахунки зі страхування, розрахунки з оплати праці та ін.

Клас 7. «Доходи і результати діяльності». До рахунків цього класу включені синтетичні активно-пасивні фінансово-результативні рахунки з 70 по 79 номери, які призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій, а саме: доходи від реалізації, інший операційний дохід, дохід від участі в капіталі та ін. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Клас 8. «Витрати за елементами». До рахунків цього класу включені синтетичні рахунки з 80 по 89 номери, які призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду за елементами, а саме: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати тощо. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) 16 «Витрати».

Суб’єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням цих витрат на виробництво щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат та на фінансові результати діяльності підприємства в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Клас 9. «Витрати діяльності». До рахунків цього класу включені синтетичні активні операційні рахунки з 90 по 99 номери, які призначені для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) 16 «Витрати».

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом – списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок фінансових результатів.

Клас 0. «Позабалансові рахунки». До рахунків цього класу включені рахунки з 01 по 08 номери і призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

- орендованих необоротних активів – цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди);

- активів на відповідальному зберіганні – цінностей, які тимчасово знаходяться на території підприємства, але які не є його власністю, прийнятих на комісію, у переробку, до монтажу тощо;

- контрактних зобов’язань – по заключним контрактам на придбання або продаж цінних паперів, матеріальних або нематеріальних активів тощо). Списуються контрактні зобов’язання у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов’язань по контракту іншим особам. Аналітичний облік ведеться за видами зобов’язань;

- непередбачених активів і зобов’язань – використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів і непередбачених (потенціальних) зобов’язань. Ці активи або зобов’язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій і стануть реальними, якщо здійсниться або не здійсниться у майбутньому одне або декілька невизначених подій.

Це визначення включає три основні характеристики непередбачених активів і зобов’язань:

1. наявну обставину;

2. невизначеність кінцевого результату цієї обставини;

3) вирішення невизначеності на підставі однієї або декількох майбутніх обставин.

Інформація про існування таких активів і зобов’язань необхідна для розкриття її у примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання і розкриття потенційних активів і зобов’язань підприємства викладені у Положенні (стандарті) 11 «Зобов’язання»;

- гарантій та забезпечень наданих – використовується для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов’язань та платежів, так і зобов’язань і платежів іншими підприємствами (за договорами поруки).

Облік забезпечення здійснюється по вартості, вказаній у документах про гарантії та забезпечення. Зокрема на цьому рахунку ведеться облік: вартості активів підприємства, оформлених договорами застави (і по сумах визначених в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується; вартість прийнятих на себе зобов’язань за договорами поруки; вартість інших гарантій та забезпечень;

- гарантій і забезпечень отриманих – гарантії, отримані підприємством за третіх осіб; вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори або банку, і які є предметом застави); вартість інших гарантій та забезпечень;

- списаних активів – стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, і про суми невідшкодованих втрат і нестач від порчі цінностей;

- бланків суворого обліку – бланків трудових книжок, свідоцтв, посвідчень, дипломів, проїзних документів, білетів та талонів на проїзд тощо).

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал). Тому в ньому чітко розмежовано балансові та номінальні рахунки, які застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів.

Таблиця 4.3.