Розділ 4. Система рахунків бухгалтерського обліку

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова.

4.2. Подвійний запис, його суть та значення. Оборотні відомості.

4.3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

4.4. План рахунків бухгалтерського обліку.

Запитання та завдання для самоперевірки

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає ведення бухгалтерського обліку майна, зобов’язань і господарських операцій на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб економічного групування однорідних активів і пасивів, узагальнення господарських операцій. За їх допомогою організують поточний облік наявності, змін у складі кожного виду активів і пасивів, отримують інформацію, необхідну для контролю за господарською діяльністю підприємства. Наприклад, для обліку готівкових грошових коштів відкривають рахунок «Каса», для обліку готової продукції – рахунок «Готова продукція», товарів – «Товари». Для розрахунків з постачальниками матеріалів, товарів, послуг – рахунок «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Рахунки – це засіб формування і зберігання облікової інформації, необхідної для складання звітності і прийняття управлінських рішень.

За формою рахунок – це двостороння таблиця. Її ліва сторона називається дебет, а права – кредит. Схематично рахунок можна зобразити у вигляді літери «Т» і називають «Т-рахунок».

Рахунок

(найменування рахунку)

Дебет Кредит

Сторони рахунку призначені для відображення протилежних змін (збільшення, зменшення) у складі господарських засобів і джерел їх утворення. Сума господарської операції записується по дебету або по кредиту відповідного рахунку. Підсумки таких записів називають оборотами. У суму обороту не входить початкове сальдо (залишок), яке перенесене до рахунку з початкового балансу. Сумірність оборотів (з урахуванням початкового сальдо) дозволяє визначити залишок по рахунку на кінець звітного періоду і перенести його у відповідну (ліву або праву) сторону балансу.

Ще у 1549 р. В. Швайкер запропонував присвоювати шифри бухгалтерським рахункам. Він склав план рахунків, який перший дійшов до нас, і нормував бухгалтерські проводки. З тих пір на кожний вид господарських засобів (активів) і джерел їх формування (пасивів), на кожний господарський процес у бухгалтерському обліку відкривається окремий рахунок. За допомогою рахунків здійснюється групування, поточний облік господарських операцій, підводяться обороти за місяць, визначаються залишки засобів і витрат на відповідну дату.

Діючий в нинішній час в Україні План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкція по його застосуванню затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

В ході вивчення бухгалтерських рахунків необхідно:

1. Чітко виділяти два види рахунків:

- активні рахунки (для обліку господарських засобів – активів, витрат);

- пасивні рахунки (для обліку джерел утворення господарських засобів – власного капіталу, пасивів, доходів).

Активні і пасивні рахунки складають основу системи рахунків бухгалтерського обліку. Однак є і рахунки, які відрізняються від них своєю структурою, мають змішаний характер, тобто поєднують в собі признаки і активного, і пасивного рахунків. Їх називають активно-пасивними.

Активно-пасивні рахунки застосовуються для відображення розрахункових операцій, в результаті яких може мати місце і дебіторська, і кредиторська заборгованість. Дебетове сальдо (залишок) таких рахунків показує дебіторську заборгованість, кредитове – кредиторську.

2. Вивчити порядок запису господарських операцій на рахунках (рис. 4.1., 4.2. і 4.3.).

Ліву сторону рахунку називають дебет (скорочено її можна позначити однією літерою – Д), праву – кредит (позначимо її літерою К). Таким чином, в любому рахунку (і в активному, і в пасивному) зліва находиться дебетова сторона, справа – кредитова. Замість слів «поміщати запис в ліву частину рахунку» бухгалтери застосовують вираз «дебетувати рахунок» або «дебетується рахунок такий-то (називають його номер)». Відповідно, якщо річ іде про праву частину рахунку, то «кредитувати рахунок» або «кредитується рахунок такий-то».