2. Загальні положення

Дані методичні рекомендації містять роз'яснення до виконання контрольної роботи з дисципліни “Основи підприємницької діяльності”.

Виконання контрольної роботи – завершальний етап вивчення курсу, що сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань, одержаних студентами під час самостійного вивчення курсу, набуттю навиків самостійної роботи.

Контрольна робота є обов’язковою складовою навчальної програми і ставить за мету перевірку рівня засвоєння теоретичних положень дисципліни, а також здатності студентів застосовувати їх при розв’язанні практичних завдань.

Для виконання контрольної роботи потрібно знати необхідний теоретичний матеріал і ознайомитися з літературою, рекомендованою до вивчення курсу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал.

Для виконання контрольної роботи рекомендується використовувати як навчальні посібники, підручники, так і інформацію з періодичних видань, мережі Інтернет.

Захист повністю виконаної контрольної роботи здійснюється, за узгодженням з викладачем, протягом семестру і є підставою до складання заліку з дисципліни “Основи підприємницької діяльності”.

3. Оформлення контрольної роботи

1. Контрольна робота виконується у вигляді пояснювальної записки на стандартних аркушах паперу формату А-4 (210х297 мм).

2. Текст записки повинен бути чітким та розбірливим; його можна написати від руки або за допомогою комп’ютерного набору і роздрукувати. При комп’ютерному наборі використовувати гарнітуру Times New Roman, шрифт 14 (чіткий, чорного кольору). На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч, зверху та знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менше 10 мм. Щільність тексту має бути однаковою.

3. Структура контрольної роботи:

– титульний аркуш (додаток А);

– вступ;

– основна часина (завдання 1-5);

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (при необхідності).

4. Виконання кожного завдання починати з нової сторінки. Нуме­рація сторінок повинна бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться.

5. Таблиці, формули та ілюстрації в межах одного завдання у роботі нумеруються наскрізно (для прикладу: Рис. 1.2 – 2 рисунок в межах виконання 1 завдання). У правому верхньому куті пишеться слово “Таблиця” із зазначенням її номера. При посиланні на табли­цю вказують її повний номер, а слово „Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, “(табл. 1.3)”. Під словом “Таблиця” розміщується заго­ловок таблиці – симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Кожна таблиця має мати заголовок, в якому вказується адресність і період, що розглядається. У таблиці мають бути вказані одиниці виміру поданих величин. Якщо розмірність їх всіх однакова, то вона вказується у дужках під назвою таблиці.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах завдання, за виключенням ілюстрацій, винесених у додатки. Номер ілюстрації повинен складатися з номера завдання і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2 - другий рисунок першого завдання. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Аналогічно нумерують формули. Номери формул пишуть біля правого боку аркуша на рівні формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками.

6. У роботі необхідно робити посилання на джерела відповідно до списку використаних джерел. До списку використаної літератури включаються усі використані дже­рела, які розташовуються за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, ви­давництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше чотирьох авторів вказують прізвища з ініціала­ми тільки перших трьох, а далі пишуть слова “та інші”.

Дані про статтю із періодичного видання мають містити: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова “сер.”. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, С.32-39.