9. Каталітичний риформінг.

Здійснюється у середовищі, що містить водень, у присутності каталізатору – суміші оксидів молібдену та алюмінію або платини, які нанесені на активні алюмосилікатні або оксидні носії. Вихідна речовина – низькооктанові бензини термічного або каталітичного крекінгу. На каталізаторах риформінгу одночасно здійснюються реакції дегідрування парафінів в олефіни; циклогексанів в ароматичні вуглеводні; дегідроциклізація нормальних парафінів в ароматичні; ізомеризація н-парафінів в ізопарафіни.

Присутність водню запобігає коксоутворенню і тривалість роботи каталізатору збільшується до кількох місяців. Водень насичує ненасичені вуглеводні і гідрує сполуки сірки до сірководню, що сприяє стабілізації і знесірченню бензинів, які утворюються.

Продуктами риформінгу є водневмісткий газ, який циркулює в системі, і рідка фракція, яка використовується як високоякісне паливо для двигунів або як високооктанова добавка (октанове число 95) до автомобільних бензинів. З рідкофазного продукту риформінгу виділяють також ароматичні вуглеводні.

Існують й інші каталітичні процеси.

10. Очищення нафтопродуктів.

Нафтопродукти, які отримані прямою гонкою і крекінгом, містять домішки, які неприпустимі в умовах експлуатації моторних палив і мастильних масел: олефіни, сірчисті, кисневі і азотні сполуки. Такі домішки спричиняють нестабільні властивості нафтопродуктів, призводять до полімеризації і окислення вуглеводнів з утворенням осаду, нагару в циліндрах двигуна, корозії їхніх металевих частин. Тому потрібне очищення нафтопродуктів. Для цього використовують хімічні та фізико-хімічні методи очищення – обробку лугами і сірчаною кислотою, гідроочищення, абсорбцію, адсорбцію.

Очищення лугами (NаОН) проводиться для видалення кислих і сірчистих сполук – нафтенових і жирних кислот, сірководню.

Сірчанокислотне очищення (90–93%-ва H₂SO₄) проводиться для видалення олефінів, смолистих, азотистих та сірчистих сполук. В результаті утворюються відходи – кислий гудрон, який важко утилізувати. Тут використовується громіздка апаратура, витрачається багато кислоти.

Найбільш розповсюджене гідроочищення, засноване на гідруванні нафтопродуктів за участю селективного каталізатору (алюмінієво-молібденового або алюмінієво-нікелево-молібденового) при температурі 350–400⁰С і тиску 3-4 МПа. При цьому утворюються сірководень, аміак, пари води, які легко переходять у газове середовище.

Абсорбція – вибіркове (селективне) розчинення твердих речовин у селективних розчинниках (нітробензол, діхлоретиловий ефір, фурфурол та ін.). Використовується для мастильних матеріалів.

Адсорбція. Для її проведення нафтопродукти змішують з адсорбентами – оксидами кремнію, алюмінію та інших металів, синтетичними цеолітами. На адсорбенти переходять домішки – сполуки сірки, азоту, поліциклічні сполуки, смоли та ін. Очищення здійснюють в адсорберах колонного типу при протитечійному русі адсорбенту і нагрітої фракції, яка очищається. Використовується для завершальних стадій очищення.

11. Газоподібне паливо.

До газоподібного палива відносяться: природний газ, супутні гази нафтодобування, заводські вуглеводневі гази нафтопереробки, коксовий та генераторний гази.

Природний газ в основному складається з метану і невеликих кількостей інших парафінових вуглеводнів. Склад супутніх нафтових газів, і, особливо, газів нафтопереробки, різноманітний.

Природний газ – високоякісне паливо; він згоряє практично без утворення диму і токсичних речовин при великих ККД паливних пристроїв. Транспортується по магістральних газопроводах і зберігається у скрапленому стані. Вартість добування природного газу складає приблизно 10% від вартості добування вугілля. Використовується як паливо, у виробництві аміаку, метанолу, водню та органічних напівпродуктів.

Супутні гази нафтодобування, а особливо гази нафтопереробки, містять багато олефінів і служать незамінною дешевою сировиною для промисловості органічного синтезу.

При скрапленні цих газів утворюється високоякісне паливо для автомобільних двигунів, менш шкідливе для атмосфери, ніж бензин.