Тема 3. Київська Русь ………………………………………………………………(6 год.)

Періодизація історії Київської Русі. Відомості про стародавніх слов’ян (анти, венеди, склавини) у іноземних джерелах. Проблема етногенезу стародавніх слов’ян: дунайська теорія Нестора-Літописця; скіфська і сарматська теорії, наукові результати П. Шафарика і Л. Нідерле; вісло-дніпровська, вісло-одерська, дніпровсько-одерська теорії. Антський період історії (держава Божа, держава Маджака). Термін “слов’яни” (VII ст.). Куявія, Артанія, Славія. “Літописні слов’яни”: окремі союзи племен (південна і північна групи), їх назви та місце проживання. “Поляни, люди – мудрі та смислені”. Заснування Києва і проблема походження династії Києвичів. Теорії походження державності у Русі (норманська, анти-норманська, хозарська) у зв’язку з гіпотезами походження терміну “русь”, їх доказова база. Виникнення та рання історія давньої Русі за вітчизняними та іноземними джерелами. Дискусія щодо дати появи варягів (Рюрик, Синеус, Трувор) у Русі. Спір на предмет походження Аскольда і Діра та їх спільного правління у Києві. Охрещення Аскольда (Микола). Церва Св. Іллі у Києві.

Установлена норманами система престолонаслідування: “від старшого до молодшого у роду”. Смерть кн. Рюрика та сумніви щодо родинного зв’язку з регентом Олегом. Захоплення Києва, реальні причини й події із захоплення варягами влади у місті. Русько-візантійські війни, мирні і торговельні договори 907, 911 рр. “Закон Руський”. Нез’ясовані обставини загибелі Олега: зацікавлені особи і їх мотивація. Правління Ігоря Рюриковича та продовження розширення територій впливу. Форми залежності союзів племен від Києва. Відносини з Візантією. Русь як об’єкт уваги з боку кочовиків і стосунки з печенігами. Загибель Ігора і перехід влади у формі регентства влади княгині Ольги. Заходи щодо поновлення впливу Києва на племінні землі: між війною і дипломатією. “Устави”. Візити до Візантії та Риму: невиправдані сподівання на заснування митрополичої кафедри. Охрещення Ольги-Єлени. Передача за життя влади сину Святославу. Інтереси Русі на Дунаї та Балканах. Торговельний фактор у русько-болгарських, русько-візантійських та русько-хозарських війнах. Геополітичні інтереси кн. Святослава. Його столиця Переяславець. Адміністративна реформа. Невипадкова загибель у степу.

Початок міжусобних війн між представниками династії Рюриковичів (Ярополк, Олег, Володимир) за Київ як традиційна складова тогочасного політичного життя Русі. Війна за Київ як вигідний для підлеглих йому союзів племен момент, щоб не платити данину. Прихід на престол позашлюбного сина Володимира: питання законності правління. Адміністративна реформа. Релігійна реформа 980 р. Адміністративна реформа 988 р. Хрещення Русі: проблема цивілізаційного вибору. Обставини охрещення: візантійська і болгарська теорії. Суперечки щодо дати і місця охрещення Володимира-Василія. Розбудова руських міст. “Срібники Володимира”. “Змієві Вали”. Зміни у складі дружини. “Устав Земляний”. Міжусобиці за Київ. Святополк Окаянний чи Ярослав Мудрий: хто винен у убивстві молодших братів? “Правда Ярослава” (Новгородська) 1016 р. Русь – Польське королівство: “Червенські міста” як об’єкт протистояння. Остання війна з печенігами. Взаємини з Візантією. Ярослав – тесть Європи. Централізована монархія. Правління “Тріумвірату Ярославичів”. “Правда Ярославичів”, 1072 р. “Двіумвірат Ярославичів”. Федеративна монархія. Любецький з’їзд і формула “да каждый держит отчину свою” як спроба подолання міжусобиць. Колективний сюзеренітет. Володимир Мономах. “Правда Мономаха”. Феодальне роздроблення: причини й наслідки. Взаємовідносини з Ордою. Стосунки з країнами Заходу.

Суспільно-політичні відносини. Еволюція прав та обов’язків окремих категорій сільського і міського населення. Адміністративно-територіальний устрій. Трансформації у структурі й статусі органів влади та управління. Суд та судовий процес. Соціально-економічний розвиток Русі. Форми і шляхи формування землеволодіння. Оподаткування і феодальні повинності. Давньоруське місто. Шляхи формування міст. Соціально-топографічна структура міста. Розвиток ремесел і торгівлі. Місто як адміністративний, культурний та релігійний центр. Розвиток культури: писемність, освіта, наукові знання, літописання, літературні пам’ятки, архітектура, мистецтво.