Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Інститут економіки та міжнародних відносин

Кафедра економіки, менеджменту і маркетингу

Буркуша Володимира Володимировича

Охарактеризуйте тваринництво України:показники,основні проблемні риси та шляхи їх подолання

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Національна економіка»

студента 3-го курсу

денної форми навчання

спеціальність «Економіка підприємства»

Науковий керівник:

доц. Готра В. В.

Ужгород – 2014

Зміст:

Вступ…………………………………………………...3

1.Галузі тваринництва……………………………….5

2.Проблеми і перспективи розвитку тваринництва

в Україні…………………………………………...…..15

Висновки……………………………………………....19

Список використаних джерел………………...……20

Вступ

Твари́нництво, галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло,сир; близько 60 % білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина.

Тваринництво поділяється (в Україні) на скотарство (розведення і використання великої рогатої худоби), вівчарство, конярство,козівництво, кролівництво; до тваринництва зараховують такожбджільництво та шовківництво.

• Вівчарство — галузь тваринництва з розведення овець. Виготовляє сировину для легкої промисловості (шерсть, овчину, смушки) і харчові продукти (м'ясо, сало, молоко). Найціннішим продуктом є шерсть, яку використовують у виробництві тканин, трикотажу, килимів, валяних виробів тощо. Зі шкір овець виготовляють хутряні вироби. З молока грубошерстих овець виробляють сири. Виділяють піт, у якому є сірка та жирні кислоти.

• Козівництво — галузь тваринництва, яка займається розведенням кіз для одержання молока, м'яса, вовни, пуху, шкір, хутра. Молоко кіз характеризується високим вмістом жиру і білка, бактерицидною дією. З шкір кіз виготовляють шевро, хром, лайку, замшу, сап’ян тощо, а з пуху - високоякісні легкі тканини, тонкий трикотаж, найкращі сорти фетру, хустки. З тонкої вовни роблять технічні тканини, килими, ліжники і трикотаж, а з грубої — вовнові тканини і трикотаж[4].

• Конярство — галузь твариннцтва, яка займається розведенням та використовуванням коней. В Україні конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний.

• Кролівництво – галузь тваринництва, що забезпечує виробництво дієтичного м’яса, хутра, пуху, шкіри тощо. М’ясо кролів смачне і за поживністю наближається до курячого. Шкіру кролів використовують для виготовлення замші, легкого взуття. Хутро кролів використовують як у натуральному вигляді, так і в імітованому під морського котика, нутрію, видру, вивірку, соболя, песця тощо. Кролів широко використовують в наукових лабораторіях для біологічних і медичних досліджень[1].

• Свинарство - галузь тваринництва — розведення свиней для одержання м'яса і сала, а також шкіри і щетини. Свинина майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину.

• Звірівництво — галузь тваринництва, яка займається розведенням диких звірів. Найпоширенішим є розведення цінних хутрових звірів — норок, сріблясто-чорних лисиць, нутрій, голубих песців, а також плямистих оленів, лосів, бізонів, що дають панти, шкіру та м'ясо[2]. В Китаї розводять єнотів та багатьох інших хижих для отримання хутра, а також тигрів заради шкіри та як сировину для традиційної медицини.

• Скотарство – галузь тваринництва, яка займається розведенням ВРХ — тобто всіх порід сільськогосподарських тварин з родини волiв. Це найважливіші свійські тварини, що постачають молоко, м'ясо, шкіру, органічні добрива, а також робочу тяглову силу (переважно воли).