
- •Робочий зошит
- •2014 – 2015 Навчальний рік Практична робота №1
- •Методичні вказівки : Основне рівняння гідростатики має вигляд
- •Практична робота №2
- •Варіанти завдання до практичної роботи №2 “Гідравлічний розрахунок водовідвідних канав”
- •Практична робота №3
- •Визначення максимальних витрат від зливових вод
- •Визначення максимальних витрат від талих вод.
Практична робота №3
Тема: Визначення розрахункових витрат
Мета: Навчитись визначати розрахункову витрату при розрахунку штучних споруд
Методичні вказівки
Визначення максимальних витрат від зливових вод
В основі даного методу розрахунку лежить загальна формула зливового стоку
aгод - інтенсивність зливи годинної тривалості (т. 4.3) в залежить від зливового району (рис.4) і ймовірності перевищення повені (ЙП).
kt - коефіцієнт переходу від інтенсивності годинної тривалості до інтенсивності розрахункової (т. 4.4), залежить від довжини водоводу L і швидкості добігання води від найбільш віддаленої точки водозбору до створу дороги.
Головним фактором, що обумовлює швидкість добігання є похил улоговини.
F - площа водозбору, км2;
α - коефіцієнт стоку, залежить від ґрунтів на поверхні водозбору та площі водозбору (т. 4.5);
φ - коефіцієнт редукції, що враховує неповноту стоку; значення його залежить від площі водозбору (т. 4.6).
Із
таблиці 4.4 видно, що при дуже малих
площах басейну
.
При цьому розрахункова формула повного
стоку
Загальний об'єм стоку зливових вод визначається по формулі
Визначення максимальних витрат від талих вод.
Розрахункову максимальну витрату талих вод для будь-яких басейнів визначають за формулою
k0 - коефіцієнт одночасності наводку залежить від рельєфу і кліматичних умов, береться відповідно рис.1.
hр - розрахунковий шар сумарного стоку, мм
F - площа водозбору, км2
δ1 і δ 2 - коефіцієнти, що враховують зменшення витрати від зарегульованості басейну озером, лісами, болотами; При наявності озер площею більше 2% площі басейну, приймається:
озерніть % |
2-5 |
5-10 |
10-15 |
>15 |
δ1 |
0,90 |
0,80 |
0,75 |
0,70 |
Значення коефіцієнту δ 2 для малих басейнів приймають 1.
n - показник степеня, значення беруть по рис.1.
Обчислення розрахункового шару стоку hр потребує визначення трьох параметрів:
середнього
шару стоку
,
коефіцієнт варіації Сν
і коефіцієнт асиметрії СS шару стоку.
Висоту середнього шару стоку визначають за картою (рис2).
По карті значення відповідає басейнам з площею F > 100км2. Для малих басейнів вводяться похибкові коефіцієнти
1,1- при глинистих і суглинистих ґрунтах
0,9 - супіщаних і піщаних
0,5 - соснових лісах та пісках
Значення коефіцієнта варіації Сν визначають за картою ізоліній (рис. 3).
Коефіцієнт варіації показує ступінь відхилення ряду спостережень від його середнього значення за багаторічний період, а ступінь несиметричності в розподіленні даних характеризується коефіцієнтом ассиметрії СS.
Для малих басейнів визначені за картою значення Сν залежно від площі басейну треба помножити на такі коефіцієнти
Площа бас. км |
0-50 |
51-100 |
101-150 |
151-200 |
коеф. Сν |
1,25 |
1,20 |
1,15 |
1,05 |
Коефіцієнт асиметрії СS =2Сν - для рівнинних водозборів і СS = (3 4) Сν – для гірських водозборів.
Розрахункове значення шару стоку заданої ймовірності перевищення (ІП) визначається за формулою:
hp = kp h
- висота середнього багаторічного шару стоку
kp - модульний коефіцієнт шару стоку, який залежить від коефіцієнтів варіації і асиметрії для певної ймовірності перевищення і який визначають за графіками (рис. 4.11).
За розрахункову витрату приймається максимальна витрата.