Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит Гідравліка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
11.56 Mб
Скачать

Практична робота №3

Тема: Визначення розрахункових витрат

Мета: Навчитись визначати розрахункову витрату при розрахунку штучних споруд

Методичні вказівки

  1. Визначення максимальних витрат від зливових вод

В основі даного методу розрахунку лежить загальна формула зливового стоку

aгод - інтенсивність зливи годинної тривалості (т. 4.3) в залежить від зливового району (рис.4) і ймовірності перевищення повені (ЙП).

kt - коефіцієнт переходу від інтенсивності годинної тривалості до інтенсивності розрахункової (т. 4.4), залежить від довжини водоводу L і швидкості добігання води від найбільш віддаленої точки водозбору до створу дороги.

Головним фактором, що обумовлює швидкість добігання є похил улоговини.

F - площа водозбору, км2;

α - коефіцієнт стоку, залежить від ґрунтів на поверхні водозбору та площі водозбору (т. 4.5);

φ - коефіцієнт редукції, що враховує неповноту стоку; значення його залежить від площі водозбору (т. 4.6).

Із таблиці 4.4 видно, що при дуже малих площах басейну . При цьому розрахункова формула повного стоку

Загальний об'єм стоку зливових вод визначається по формулі

  1. Визначення максимальних витрат від талих вод.

Розрахункову максимальну витрату талих вод для будь-яких басейнів визначають за формулою

k0 - коефіцієнт одночасності наводку залежить від рельєфу і кліматичних умов, береться відповідно рис.1.

hр - розрахунковий шар сумарного стоку, мм

F - площа водозбору, км2

δ1 і δ 2 - коефіцієнти, що враховують зменшення витрати від зарегульованості басейну озером, лісами, болотами; При наявності озер площею більше 2% площі басейну, приймається:

озерніть %

2-5

5-10

10-15

>15

δ1

0,90

0,80

0,75

0,70

Значення коефіцієнту δ 2 для малих басейнів приймають 1.

n - показник степеня, значення беруть по рис.1.

Обчислення розрахункового шару стоку hр потребує визначення трьох параметрів:

середнього шару стоку ,

коефіцієнт варіації Сν

і коефіцієнт асиметрії СS шару стоку.

Висоту середнього шару стоку визначають за картою (рис2).

По карті значення відповідає басейнам з площею F > 100км2. Для малих басейнів вводяться похибкові коефіцієнти

1,1- при глинистих і суглинистих ґрунтах

0,9 - супіщаних і піщаних

0,5 - соснових лісах та пісках

Значення коефіцієнта варіації Сν визначають за картою ізоліній (рис. 3).

Коефіцієнт варіації показує ступінь відхилення ряду спостережень від його середнього значення за багаторічний період, а ступінь несиметричності в розподіленні даних характеризується коефіцієнтом ассиметрії СS.

Для малих басейнів визначені за картою значення Сν залежно від площі басейну треба помножити на такі коефіцієнти

Площа бас. км

0-50

51-100

101-150

151-200

коеф. Сν

1,25

1,20

1,15

1,05

Коефіцієнт асиметрії СS =2Сν - для рівнинних водозборів і СS = (3  4) Сν для гірських водозборів.

Розрахункове значення шару стоку заданої ймовірності перевищення (ІП) визначається за формулою:

hp = kp h

- висота середнього багаторічного шару стоку

kp - модульний коефіцієнт шару стоку, який залежить від коефіцієнтів варіації і асиметрії для певної ймовірності перевищення і який визначають за графіками (рис. 4.11).

За розрахункову витрату приймається максимальна витрата.