2. 3. Граматичні, семантичні, стилістичні та історичні причини відсутность артикля

Артикль перед іменниками не вживається з граматичних, семантичних, стилістичних та історичних причин.

З граматичних причин артикль не вживається:

- якщо перед іменником стоїть присвійний, вказівний, питальний, відносний або неозначений займенник, який виконує функцію артикля і вказує на граматичні категорії іменника:

Meine Mutter kommt spät noch in mein Zimmer. (E. M. Remarque)

Viele Streiche fällen die Eiche. (Sprichwort)

- якщо перед іменником стоїть кількісний або дробовий числівник:

Dreihundert Gehäuse lagen auf dem Arbeitstisch. (W. Bredel)

Vor anderthalb Jahren war Eigner Polleiter seiner Zelle geworden.... (A. Seghers)

Якщо іменник, перед яким стоїть кількісний числівник, означає відомий предмет або особу, то перед ним може вживатися означений артикль, який має послаблене вказівне значення:

Hier saß Priamos mit den sieben Stadtältesten.... (H. A. Stoi1)

- якщо перед іменником стоїть означення, виражене іменником у родовому відмінку:

Kedennek ... sah gleichmütig in Andreas' Gesicht. (A. Seghers)

Якщо означення, виражене іменником у родовому відмінку, стоїть після іменника, тоді цей іменник вживається з означеним артиклем.

Із семантичних причин артикль не вживається:

- перед предикативними іменниками, що означають професію, національність або партійну належність:

Und der Mensch der Zukunft wird nur Baumeister sein. (W. Bredel)

Mein Großvater war Handwerker. (A. Seghers)

Якщо в цьому разі предикативний іменник уточнюється означенням, то він вживається з неозначеним артиклем;

- перед іменниками зі сполучником als, які виконують функцію предикативного означення:

David Greenglass ging als Schlosser in eine Fabrik. (M. Scheer)

- перед іменниками, що означають назви членів сім'ї, які трактуються як власні.

Маmа ist drinnen vor einer Seekarte, und Onkel hat ein großes Teleskop am offenen Fenster aufgestellt. (Th. Storm)

- перед іменниками у прийменникових сполученнях, що за своїм значенням наближаються до прислівників і прийменників:

an Stelle, in Verbindung, mit Rücksicht, nach Hause, von Grund auf, ohne Rücksicht, zu Fuß, zu Hause, zu Lande, zu Pferde, zu Schiff:

Sie hatte alles von Grund auf falsch gemacht. (L. Feuchtwanger)

Zu Schiff kommt das Werkzeug aus Athen.... (H. A. Stoll)

- перед іменниками, що означають ігри, музичні інструменти і вживаються з дієсловом spielen: Blindekuh spielen, Schach spielen, Tennis spielen, Fußball spielen, Geige spielen, Karten spielen, Domino spielen:

- перед іменниками (der) Anfang, (die) Mitte, (das) Ende, коли вони вживаються з назвами місяців. У таких словосполученнях назви місяців також вживаються без артикля:

Anfang Februar macht er die erste Reise nach Moskau.... (H. A. Stoll)

Mitte August war Effi abgereist, Ende September war sie wieder in Kessin. (Th. Fontane)

- перед іменниками, що вживаються як звертання (der vokativische Nominativ):

Nein, Knabe, das ist mir zu schwer und fein.... (M. G. Lichtwer)

Küchenmeister, du bist ein ganzer Kerl und verdienst unsere ganz besondere Gnade. (W. Hauff)

- перед іменниками, що вживаються як вигуки:

Ruhe! Besonnenheit! Die Spinnmaschirie Glatkowiaks funktioniert noch nicht, wie sie soll. (E. Strittmatter)

Із стилістичних причин артикль не вживається перед іменниками, щоб досягти лаконічності висловлювання. Наприклад:

- у наказах і командах:

Tanks im Auge behalten! (W. Bredel)

„Achtung!" hob Fleck den Arm und ließ ihn rasch sinken: „Feuer!" (J. R. Becher)

- у ремарках драматичних творів:

Herrenzimmer im Hause Löwen. Bibliothek. Moderne Zeichnungen an den Wänden. (H. Mann)

- у заголовках газет і журналів:

Jahrplan erfüllt. DDR empfängt junge Gäste aus 31 Ländern. (Berliner Zeitung)

- у повідомленнях і оголошеннях:

Eine durch fette Schrift hervorgehobene Anzeige: „Jugendgruppe Neustadt. Sonntag, den 8. Mai: Großer Elternabend. Thema: Das deutsche Lied. Vortragender: Walter Brenten...." (W. Bredel)

- у заголовках літературних, наукових і художніх творів: Manifest der Kommunistischen Partei. (K. Marx u. F. Engels) Heimkehr (J. R. Becher)

Якщо заголовок конкретно вказує на зміст твору, тоді вживається означений артикль:

Das Kapital. (K. Marx)

Die deutschen Mundarten. (E. Schwarz)

- у написах:

Eingang. Kasse. Direktor. Bibliothek. Warteraum. Speisehalle.

- у переліку:

In dieser berühmten Stadt weilten eine Woche lang Nobelpreisträger, Wissenschaftler, Dichter, Maler, Politiker, Sportler von Weltruf. (St. Hermlin)

- перед іменниками, що вживаються парами:

Hagelschlag und Schneeschmelze setzten Häuser und Ställe unter Wasser. (W. Bredel)

- у поезії, що наближається до народної творчості:

Knabe sprach: „Ich breche dich, Rösleln auf der Heiden!" Röslein sprach: „Ich steche dich, daß du ewig denkst an mich, und ich will's nicht leiden." (J. W. Goethe)

З історичних причин артикль не вживається:

- у прислів'ях і приказках:

Bär bleibt Bär, fährt man ihn auch übers Meer. Morgenstunde hat Gold im Munde.

- у сталих словосполученнях (Koppelwörter): mit Ach und Krach, unter Dach und Fach, Hab und Gut, Hals über Kopf, in Hülle und Fülle, von Kopf zu Fuß, an Ort und Stelle, Schulter an Schulter, mit Sack und Pack, auf Schritt und Tritt, Tag und Nacht, von Zeit zu Zeit.

Відсутність артикля перед іменниками у прислів'ях, приказках і сталих словосполученнях пояснюється тим, що вони виникли тоді, коли артикль ще не був супровідним словом іменника, і тим, що в прислів'ях, приказках і сталих словосполученнях виявляється тенденція до лаконічності висловлювання.